Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Виконавець: Болокан Віоріка учениця Купського НВК №2
Керівник: Унгурян Інна Михайлівна, вчитель Купського НВК №2
Село Купка розташоване на двох берегах річки Малий Сірет. Воно являється одним з мальовничих буковинських сіл, яке славиться глибоким історичним корінням.
«Господар Молдови Олександру чел Бун (1400 – 1432) в документі від 27 травня 1429 року дарує за особливі заслуги поміщику Івану Купчичу село Купка, його будинок находився у село Негоїці за Прутом. Цей подарунок був зроблений за справедливу і вірну службу селян. Все це щоб було заповідано з усім прибутком і його дітям, і онукам його, і правнукам, і всьому його родові, непорушно раз і назавжди.
Як для підтвердження написаного НАКАЗУЮ моєму слугові Ніагоє Логофет написати і скріпити печаттю нашою.»
Сучава, 27 травня 1429 року.
Оригінал документа знаходиться у Румунії в колекції Лукошевича. Міхай Костакеску презентує рід Купчичів в праці «Молдавські поміщики і їхні села».
«Серед великих поміщиків, які вели державні діла Молдови у першій половині XV століття був і рід Купчичів. Їх прізвище походить від назви села Купка, яке належало їм. Перший Купчич датується роком 1429, як логофет Сучави…»
Село Купка було засновано у 1429 році. До її складу входило декілька топонімів: Корнец, Оларіште, Паріште, Плай, Бежанка, Богородиште, Коста та інші. Після 1497 року на базі хутора Томешть, яке пізніше дістає назву Широка Поляна.
Хутор Селіште разом з іншими 19 сіл були подаровані від імені Олександра доброго сербському пану Івану Купчичу. Від його імені наше село отримало назву Купка. До 1501 році керівником села був Георгій Купчич, син Івана Купчича, яке потім стало під владою Румунії (монастирі Путна).
Матеріальний стан у селі був задовільний. Після 1775 року у селі панувала австрійська влада. Життя людей змінилося. В селі поселилися словаки, полони та євреї. Євреї відкрили корчми. Цигани, які жили у селі, захоплювалися виготовленням веретен, ложок, коритів.
Наприкінці третього десятирічча нашого століття, село Купка входило до складу Сторожинецького району. Населення села складало 2159 мешканців. У селі було три млина, два цегельні заводи, корчми, крамнички, дві молочарні, перукарня і баня.
Географічне положення, сусідство, межі села Купка
З админістративної точки зору у 1940р. село Купка належало до Червоної Діброви Сторожнецького району. Яка розташувались до південно – східної частини цього району. Сьогодні село розташоване у Глибоцькому районі, Чернівецької області.
З географічної точки зору, село Купка знаходиться в відношенні координат 25˚46΄ східньої довготи і 48˚ 3΄ північної широти. На території села проходить річка Малий Сірет, протік правої сторони Сірета. На заході лінією горізонту стає ланцюг горбів зі зменшенням висоти (Буковинські Карпати), які притягуються до Красни і Чудея.
Територія села в кінці ХІХ століття було 2,438 га.
Купка межується на півдні з селом Корцівці. На заході село Купка межується з селами Верхні та Нижні Петрівці. На півничну – східну частину cело Купка межується з селами Ропча і Йорданешти. На сході село межується з селом Сучевени. З географічної точки зору село Купка знаходиться в категорії низовини.
Рельєф села з геморфологічної точки зору в Молдавську височину. Це характеризує знаходження малого Сірету який протікає з заходу на схід і дає народження широкій низовині на правому березі річки.
Річка малий Сірет розділяє село на дві частини: територія правого берега налічує 2/3 з усієї території, а лівий берег решта 1/3 території.
На південь, низовина малого Сірету подовжується з верхівкою “Обчина Дялулуй” яке розділяє село Купка з сусіднім селом Корцівці.
Від “Обчини Дялулуй” відокремлюється ще одна другорядна верхівка між протоками Богородіште та Томеску, які направляються прямо до малого Сірету який закінчується низовиною висотою 415м названий “Дялул Томеску”.
а лівій стороні малого Сірету на межі з Ропчею та Йорданешти, з’являється ще один горб широкий і подовгувати який називається “Ла Обчіни” який спускається з гір і продовжує на південному сході який розвивається в широках терасах які губляться до села Йорданешти та Карапчів.
Могила Івана Купчича
Історична монографія с. Купка автор Петро Чобану
Старі документи
Купський історічний музей
Стара хата села Купка (XIX ст.)