Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Петро Чобану, доктор лісогосподарських наук, автор монографії «Купка, село на Буковині», діяч, член різних товариств та об’єднань. Надав велику допомогу у придбанні художньої літератури на румунській мові. Також відвідував нас неодноразово.
Василь Плеван, адвокат та журналіст.
Після закінчення ліцею у Чернівцях став студентом юридичного факультету Чернівецького Університету. В 1914 році починає працювати на залізничних дорогах. У 1916 став учнем військової офіцерської школи в м. Ботошани (тепер Румунія). Прийняв участь у військових боях. Був нагороджений медаллю «Король Фердінанд», орденом «Корона Румунії», пам’ятним Хрестом та інші. Був членом асоціації буковинських волонтерів та головою буковинського філіалу цієї асоціації.
З 1 грудня 1921 року починає працювати журналістом. 13 років, з 1926 по 1939 працює головним редактором журналу «Голос Буковини». В цей період публікував багато матеріалів як у газеті «Голос Буковини» так і у календарі «Голос Буковини». В основному писав на такі теми як сільське життя, аграрна реформа, заняття, робота, звички селян. Автор книги “Boabe de lacrimi” (Сльозинки). Це декілька розповідей про різних людей, місць та подій, свідком яких був сам автор.
Він прийняв участь в організації різних заходів та був учасником різних товариств, філіалів та організацій.
Епамінонда Преліч. Священик. Відкрив першу школу і був першим вчителем у с. Купка, також він був священиком і великим діячем. Зробив багато корисних речей для рідного села.
Користувався дуже великою повагою та підтримкою від людей села. Був доброю, мудрою та справедливою людиною. Працював багато для добробуту рідного села та заснування школи. Саме завдяки йому, діти навчилися читати, писати, рахувати.
Священик Епамінонда Преліч був також першим директором та шкільним інспектором.
Георгій Дущак, священик і педагог. Після 4-х класів у Купці стає ліцеїстом міста Сучава. Отримавши бакалавра, рік працює вчителем у рідному селі Купка. У 1919 році поступає на теологічному факультеті Чернівецького університету. Випускник теологічного ф-ту Чернівецького Університету. Був священиком у селі Вашківці (Сірет-Румунія). Доклав багато зусиль до будівництва нової церкви в цьому селі. В 1920 працює вчителем у м. Серет в ліцеї «Лацку Воде». одним часом був і директором цього ліцею. Доклав багатьох зусиль у будуванні церков у різних селах Сучавського повіту.
Був дуже хорошим вчителем та оратором. Був активним організатором багатьох заходів, театральних вистав, конференцій, фестивалів тощо. Отримав безліч дипломів, премій, грамот, подяк.
Ревека Преліпчан. Педагог, діячка. Після початкової школи в рідному селі продовжує навчання в ліцеї «Король Фердінанд» у Сторожинці (2класи) потім у ліцеї православному для дівчат в Чернівцях. Здобула вищу освіту в Чернівецькому Університеті на історичному факультеті. Була членом студентського гуртка «Арбороаса». Спочатку працювала вчителькою, займала й інші посади. Жила у місті Сучава (Румунія). Також працювала у вищих закладах освіти з Сучави.
Все життя сумувала за рідним селом. Вже на пенсії працювала разом з двома земляками над монографією села Купка.
Василь Сланіна, економіст. Автор багатьох наукових робіт в галузі економіки, член різних товариств і активний діяч.
7 класів закінчив у рідному селі. Був учасником ІІ-ї світової війни. Нагороджений бойовими нагородами та медалями. Після війни вчився у комерційному ліцеї в м. Лугож (Румунія). Став студентом економічного факультету у м. Бухарест (столиця Румунії) кафедр Фінанси та кредит. Працював фінансовим інспектором у філіалі Національного Банку Румунії, в м. Тімішоара. Виступав з докладами на різних Симпозіумах, з рефератами та повідомленнями на конференціях, з’їздах тощо.
Залишився громадською діяльністю як секретар та заступник голови профспілки по місцю роботи. Був членом наукового історичного товариства у м. Лугож (Румунія), а ще товариства маркетингу. Брав участь у редагуванні монографії Лугожа.
Допомагав рідному селу Купка у придбанні художньої літератури, придбав для місцевої церкви канделябри.
Один з трьох авторів (разом з П. Чобану та Р. Преліпчан) монографії села «Купка, село на Буковині», та посприяв у тому щоб церковний дзвін був привезений.
Орест Унгурян, педагог і директор школи, активний діяч. Після закінчення початкової школи у рідному селі з метою вивчення німецької мови продовжив навчання у міській школі м. Сторожинець. Продовжив навчання у ліцеї м. Чернівці,а після війни стає вчителем. Був в армії під час першої світової війни. З 1920 по 1940 років працює вчителем у рідному селі Купка. З 1931 року стає директором школи, а з 1932 р. директором всіх шкіл села.
З 1944 по 1958 років вже у Румунії працює також вчителем і директором різних шкіл та областей країни.
З тих документів, що залишилось та спогадів старих людей бачимо і чуємо, що був чудовим педагогом, компетентним майстром свого діла, з професійною хваткою. Займався громадською діяльністю. Допомагав багатьом своїм односельчанам здобути освіту у різних закладах освіти, обновив сільський аграрний хор у селі Купка, саджав багато нових сортів яблунь на території села, створив і керував товариством «Захисники вітчизни». Створив споживчу кооперацію «Переможець». Багато корисних справ зробив для рідного села.
Василь Дущак
Перші роки навчався у рідному селі, а потім за порадою директора школи Діонізія Мітрофановича продовжує навчання у румунському ліцеї м. Сучава. Були важкі часи, грошей не вистачало, і його батько віз йому продукти харчування з дому, ідучи 90 км. пішки з Купки до Сучави.
З ІІ-го класу ліцею почав отримувати невелику стипендію (25 кронів). після навчання повернувся до рідного села і працював вчителем. Отримавши бурсу (стипендію) поїхав до Відня (столиця Австрії) та продовжує навчання на медико-ветеринарному факультеті, закінчивши його у 1918р. працював у ветеринарній канцелярії м. Чернівці та Вама. Потім був ветеринарним інспектором (перевіряючим) у м. Сірет де працював до пенсії.
Разом з доктором Петром Спину видали книгу «Елементарне поняття про вигляд домашньої худоби».
Був дуже доброю, порядною людиною як із своїми, так і з чужими. Працював дуже багато як фізично так і морально.
Іван Кукурудз
5 класів закінчує у рідному селі і подовжує навчання на протязі 7 років у ліцеї « Король Фердинанд» у м. Сторожинець. Мігруючи у Румунію продовжує навчання у різних місцях.
З 1943 по 1948 вчиться на агрономічному факультеті в м.Бухарест і стає інженером. Працює інженером у містах Яшь та Бухарест . З 1953 по 1961 працює у Міністерстві сільського господарства Румунії як головний спеціаліст. З 1961 по 1985 років є заступником голови Комісії по земельним ресурсам та планування у м. Бухарест. Він є автором та співавтором багатьох наукових та аграрних проектів. За сумлінне ставлення до роботи, високий професіоналізм неодноразово був відправлений на курси підвищення кваліфікації за кордоном. Нагороджений медалями та орденами «Медаль праці», «Сільськогосподарські досягнення» та інші. Нині на заслуженому відпочинку, живе у м. Бухаресті.
Петро Гуцан
У рідному селі закінчив 7 класів. Залишився у рідному селі ще пару років у зв’язку з подіями 1940-1941 років. Прийняв участь у події на Білій Криниці і чудом залишився живим.
В 1942-1944 років навчається на курсах лісництва у місті Редеуцах (Румунія). Працював по спеціальності а ще поступив до військової школи у місті Тирговіште, отримає звання підполковника та бакалавр.
Був офіцером у різних військових гарнізонах Румунії. Закінчив ще військову академію у м. Бухарест, де вчився з 1955 по 1956 років. Отримав звання майора і працював у різних військових закладах.
Був людиною твердого характеру, пунктуальним, хоробрим, зразком для колег та підлеглих.
За заслуги отримав звання та медалі. Нині офіцер запасу. Живе з родиною у місті Яси (Румунія). Через 66 років відвідав рідне село та музей школи. На фото з директором музею Е. Скіпор.
Магдалена Бічер-Сувалку
Народилась у Купці і у 2 роки емігрувала з батьками в м. Редеуць (Румунія) у 1944 році. В цьому ж місті навчалась у школі потом у ліцеї (1949-1961р.). Після закінчення ліцею працювала початковим класів у селі Сучевиця.
Навчалась на юридичному факультеті Ясського університету імені Олександра Івана Куза. Після закінчення навчання працювала до самої пенсії працювала адвокатом в адвокатський конторі м. Сучава.
Нині живе з чоловіком у Сучави.
Приїжджає до рідного села. Завжди цікавитися новинами села, привозить у подарунок книги та буклети, у курсі всіх культурно – мистецьких подій. Веде активний образ життя.
Костянтин Унгурян закінчив школу з золотою медаллю , продовжив навчання на історичному факультеті Кишинівського Університету у Молдові. Захистив кандидатську та докторську дисертацію. Доктор історичних наук, автор багатьох наукових робіт з історії Буковини, статей у різних засобах масової інформації. Автор декількох книг з історії рідного краю. Постійно досліджує історію та історичні події буковинців та буковинського краю. Член різних наукових конференцій, асамблей. Допоміг рідній школі з демонстративними ілюстрованими матеріалами, хрестоматії з румунської мови.
Дорін Попеску, Випускник юридичного ф-ту Московського Університету ім.. М. Ломоносова. Відомий юрист, Співробітник французької юридичної фірми “Lefevre”. Автор багатьох юридичних проектів.