Історія Опришени

Виконавець: Попович Марія – Аліна Василівна – учениця 8 – А класу

Керівник: Боднарюк Микола Іванович – вчитель історії Опришенської ЗОШ

                  Історія села Опришени

Село Опришени Глибоцького району розташоване на берегах двох річок Котовець та Опришанка, притоки річки Сірет, на відстані 8 км від районного центру. Загальна площа села становить 6,52 квадратних кілометра. Находиться на відстані 30 км від Чернівців, 55 км від середньовічної столиці Молдови міста Сучава, 12 км від міста Сірет, 30 км від міста Радівці (Румунія). Село перетинає  міжнародна траса, яка сполучає Україну з Румунією. На сході село огортає великий буковий ліс.
У писемних джерелах село вперше згадується 17 березня 1418 року, у грамоті молдовського господаря Олександра Доброго (1400 – 1432). У 1490 році вдруге згадується село з церквою і священиком, у грамоті господаря Штефана Великого (1457 – 1504).Через тринадцять років, 26 серпня 1503 року, село Опришени знову згадуються в грамоті Штефана Великого, в якій він затверджує дарчу, зробленою монастирю Молдовіца 1418 року, Сіном Бирлічем. Про  життя поблизу села в давні епохи дають уявлення археологічні та нумізматичні матеріали.
На території села виявленні старожитності декількох археологічних періодів. Зокрема, тут відомі знахідки доби палеоліту, поселення трипільської, фракійського гальштату та карпатських курганів культур. Знайдені в околицях села й матеріали середньовічного часу, а саме рештки селища ХІV  – ХVІІ ст.
Писемні джерела з історії села початку  ХV – першій половині ХVIII ст. досить суттєві . Вони представлені першою письмовою згадкою про село у грамоті Молдовського господаря Олександра Доброго (1400 – 1432) від 17 березня 1418 року,  грамота Штефана Великого (1457 – 1504) про перелік церков і монастирів з 1490 року, де згадується і церква села Опришени, грамота Штефана Великого 1503 року, в якій затверджується село монастирю Молдовіца та   інші джерела кінця ХVII – початком ХVIII століття.
Наведені писемні джерела не дають повного висвітлення місцевої історії і зобов’язують необхідність звернення до інших типів джерел.
Найбільш важливими серед останніх є археологічні матеріали. На даний час на території села виявлено  чотири археологічні пам’ятки ХІV – ХVII ст., які представлені відкритими селищами.

Археологічні джерела за своїм інформаційним наповненням неоднорідні. До них відносяться матеріали, які несуть різнопланові відомості про різні сторони діяльності середньовічного населення села, його матеріальну та духовну культуру. Значна кількість цього матеріалу добута гуртківцями під час ряд надземних пошуково – польових археологічних експедицій, та розвідок, проведених разом з чернівецькими археологами і зберігаються у фондах Опришенського музею археології та етнографії ім. Максиміліана Гакмана. Це матеріали з досліджень урочища Пе Вале, Дял, Фундоає та інших куточків, які проводилися із 2002 року. Більшість з цих матеріалів опублікована в пресі та інших виданнях, зафіксована у вигляді звітів в Буковинському центрі археологічних досліджень.
На території села Опришени та поблизу нього представлені  рештки декількох поселень  трипільської культури 4 – 3 тис. до н.е. Перші предмети цієї культури були знайдені на території села у 1959 році коли почалось більш глибоке орання землі з допомогою техніки.
Одна з найбільших поселень даної археологічної культури розташована на 3 км на північ від села, на лівому березі річки Котовець, в урочище Станіште. Відомі рештки трипільських поселень і на території самого села по обох берегах невеликої річки Опришанка. Під час обстеження поселень трипільської культури знайдено велику кількість кремінних і сланцевих сокир, скребків, ножів, долота, частин вкладишів серпів, наконечники стріл і списів, а також різноманітні фрагменти керамічного посуду різних типів і розмірів: миски, стакани, чаші, кришки, широкогорлі з опуклими плічками горщики, біноклеподібні посудини, грузила від рибальських сіток та ткацьких станків, пряслиця.
Великий інтерес представляють собою і матеріали з бронзового та залізного часу та поселень культури Карпатських курганів ІІ – V cт.н.е. На сході від села розташований курган  культури Карпатських курганів.