Духовність Просіка

Виконавці:  пошуковий загін гуртка «Юні туристи» Просіцької ЗОШ І-ІІ ст.
Керівник: Іонець Василь Георгійович

                      З  історії  церкви Івана Богуслава

Церква  була  і  залишається  одна  із  найважливіших  з  приміщень  кожної місцевості,  але  найбільше  у  селі.  Роль  церкви  та  віри  у  суспільстві  було  і  залишиться  один  із  найважливіших  виховань  будь-яких  поколінь.  Кожна  церква  має  свою  історію  походження  та людей,  які  її  заснували.  Таку  історію  має  і  наша  церква  з  села  Просіка.
Вона  збудована  у  1798 – 1803  роках  на  околиці  села  біля  цвинтаря  поміщиком  Іллею  Григорчя  та  місцевими  майстрами.
Поміщику Григорча належали три села: Просіка, Карапчів, Просікурень. Він поділив землю на дві частини: першу частину землі він віддав своїй родині, а другу частину людям, які працювали у нього, ці люди залишилися жити на цій землі, назавжди. Багато з них були віруючі. Поміщик вирішив згодом збудувати церкву.
На той час Нижня Просіка була покрита лісом. Ліс зрубали, тому що людям була потрібна земля для будування будинків. Із вирубаного дерева збудували церкву.
Під час будування церкви в фундаменті був знайдений камінь, на якому було написано декілька букв.
Але ніхто не міг прочитати що на ньому написано. Цей камінь залишився в фундаменті. Коли помер поміщик Григорчя, його поховано перед церквою. Сьогодні на цьому камені освячують воду.
У 1832-1837 рр священник церкви був Теотіст Влажевічь, потім він став єпископом
На кінці ХІХ століття – початок ХХ, в 1837-1916 р. службу відправляв Анатолій Герман, грамотна людина. Під його владою були  видані: « Пробудження »,
« Лист народу ». У 1961 р. за наказом комуністичної партії церква була закрита. Вона була зачинена  протягом 27 років.
У 1988 році церква була відкрита перебудована, такою якою вона є сьогодні.
Церква дерев’яна, тризубна, на високому підмурівку, обшальована дошками. Пізніше з півдня було прибудовано обшитий дошками ганок. Вхід до церкви влаштовано з півдня, а до ризниці та бабинця – через ганок. Зруби добудов значно нижчі за основну висоту церкви. Гребінь даху увінчаний невисокими ліхтарями та хрестами. У 1877 році було придбано новий іконостас. На півдні розташована дерев’яна двоярусно- каркасна дзвіниця під невисоким наметовим  дахом, увінчана металевим хрестом. Вхідна брама під дашком об’єднана воєдино по стилю з комплексом церкви та дзвіниці.
У наш час церквою керує священник Георгій Амарій із династії священиків.