Виконали: учні 9 класу Н.Синьовецької ЗОШ І-ІІІ ст.
Керівник: вчитель румунської мови та літератури Кожокар В.Г.
На околиці країни знаходиться село Синівці красиве і горде місце, розтягуючись під блискучим синім небом, що здається, призначеним для земного раю, в селі живуть звичайні люди, робітники, веселі, оберігачі традицій і звичаїв.
Ми пишаємося нашим селом, тому що тут народилися і провели своє дитинство, такі великі люди, відомі і за кордоном: Васілє Терицяну, Зегря Іліє, Гринчук Дмитро, Іліє Лучак, Процюк Р.Г.
Васілє Терицaну
Васілє Терицaну – один із провідних румунських пісьменників Буковини.Поет . Публліціст. Громадський діяч.
Васілє Терицaну-почесний член академії наук Руминії, член – кореспондент румуно-амеріканскоі академії літератури і іскуств , член Національних Спілок письменників України, Румунії та Молдови , член міжнародного ПЕН-клубу письменників.
Народився 27 вересня 1945 року в селі Нижні Синівці Глибоцького району.
Навчався у Чернівецькій СШ № 10. Після закінчення факультету романо – германського філології Чернівецького держуніверситету працював кореспондентом в обласній румуномовній газеті «Зоріле Буковіней»,згодом – старшим редактором іномовлення на українському радіо .
У перші рокі незалежності України організував випуск , редагував та видавав румуномовні видання-«Румунська стежина», «Стрілець», «Чернівецький кур єр» та «Юність».
Був серед засновників і відповідальним секретарем Чернівецького обласного товариства румунської культури імені Міхая Емінеску .
Васілє Терицaну –член редколегій журналів «Голос Буковини» (Чернівці-Бухарест), «Румунська родина »(м.Бая Маре, Румунія), «Еуромузеон» (Бухарест), «Літературний Текуч (м. Текуч,Румунія ) видавництва «Александру сел Бун» (м. Чернівці), а також –член-кореспондент румуно амеріканської Академії літератури і мистецтв, очолює правління Чернівецького благодійного фонду культури «Дім румунської мови » та Сенат міжрегіонального об єднання «Румунська спільнота України».
Видав книги поезій та публіцистики: «Арфи дощу», «Право на неспокий », «Лінія життя», «Страх відчуження », «Тужливі пісні Верховної країни » , «Літаній», «Вибави ж нас », «Ілюзії і кайдани», «Зовнішнє», «Відразні горизонти», «Особисте пекло », «Вогняний стовп», «Мандрівний цвінтар», «Розп ятий на карті держави » та ін., які вийшли у різних видавництвах України, Молдови та Румунії .Вони стали джерелом
грунтовних досліджень і були відзначені відомими письменниками і літературознавцями Руминії, Молдови й України, зокрема Грігорія Вієру, Георгія Томозео, Аркадія Сучевяну, Міхая Чімпою,Теодора Кодряну, Мірчі Дякону, Іона Чокану.
Вірши В. Терицану перекладалися українською, албанською, французькою, англійскою, сербською, шведскою та македонською мовами й увійшла до поєтичних антологій та підручників з літератури ряду європейських країн.
Удостоєний багатьок літературно-мистецьких відзнак .У том чіслі –національної премії імені Никити Станеску та Маріна Сореску Академії наук Руминії, премії Спілки Письменників Молдови ,Міжнародних премії «Академії Схід-Захід та Святого Георгія (Сербія), премії публіцистіки ім. Вірджила Татомира академичного товариства «Тіту Майореску», премій літературних журналів «Поетсіс», «Атенеум», «Алтарес» , «Конворбірь літераре» та інших .
Нагороджений медаллю «Міхай Емінеску» Презідента Румунії, орденом Союзу професійних журналістів Румунії (1 клас , золото) , титулом почесних громадян кількох румунських міст.
Васілє Терицaну-почесний член академії наук Руминії, член –кореспондент румуно-амеріканскоі академії літератури і іскуств , член Національних Спілок письменників України, Румунії та Молдови, член міжнародного ПЕН-клубу письменників.
Іліє Тудор Зегря
Іліє Тудор народився 3 червня 1949 року в селі Нижні Синівці Глибоцького району. В 1966 році закінчив середню школу с. Тереблече а у 1979 році – філологічний факультет ( відділ румунської мови та літератури) Чернівецького держуніверситету. Працював у редакціях обласної газети «Зоріле Буковиней» та Глибоцької районної газети. З 1977 року працює в редакції радіомовлення румунською мовою Чернівецької облдержателерадіокомпанії ,а з 1999 р.- завідувач цієї редакції.
Дебютував з віршами у 1964 р. В кишинівській пресі. В 1977 р. видає збірку поєзій Пора цвітіння .Опісля Мандрівник у вересні(1983), Задумлива лілія (1986), Дзеркало заднього бачення(1991) , Самотність Апокалипсиса (1998).
Член Національної Спілки письменників України, Спілки письменників Румунії та Спілки письменників Молдова. Член-засновник та голова Об єднання румунських письменників у м. Чернівцях, головний редактор газети чернівецьких румунських письменників «Септентріон літерар».
Літературні премії ім. Джордже Баковія жжурналу «Антенеу» (Бакеу , Румунія 1993); премія їм. Міхая Емінеску літературних свят «Від Еміновича до Емінеску » управління культури повіту Біхор (Руминія, 1995); Літературна премія Спілки письменників Републики Молдова (1999) та літературна премія товариства буковинських письменників (Сучава , Румунія,2000) таза збірку віршів Самотність Апокалипсиса ; литературно –мистецька премія ім. Дмитра Загула Українa, 2001).
Процюк Раду Георгійович
Академік Академії наук вищої освіти України, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат нагороди Ярослава Мудрого, Відмінник освіти України, відомий вчений – фтизіатр і пуль монолог, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.
Народився Раду Георгійович 9 квітня 1939 року в селі Верхні Синівці. В 1957 році вступив до Чернівецького державного медичного інституту. У 1965 році вступив до аспірантури на кафедру фтизіатрії Київського інституту удосконалення лікарів.
Після захисту кандидатської дисертації в 1968 році працює у Київському медичному інституті імені О.Богомольця асистентом , з 1976 року – доцентом , а з 2001 року – професором кафедри фтизіатрії. Р. Г. Процюк є автором 266 наукових праць , у тому числі однієї монографії , 6 навчальних планів і програм для студентів, інтернів, магістрів за фахом фтизіатрія.
Нині Р.Г.Процюк працює над вивченням стану епідемічної ситуації з туберкульозу в Україні, причин та шляхів їх подолання, особливостей перебігу, діагностики і лікування хворих на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію/СНІД.
Ілiє В. Лучак
Народився 2 липня 1950 року в Глибоцькому районі с. Синівці. З 1957 по 1965 рік закінчив неповну початкову і середню школу в рідному селі.
Між 1965 – 1969 вчився в педагогічному ВУЗі в Чернівцях. Закінчив університет міста Чернівці. Факультет філології та історичного факультету (1992). Кандидат історичних наук.
Член-засновник науково-педагогічної Асоціації Aron Pumnul України. Автор підручників для шкіл з румунською мовою викладання.
Сьогодні – профессор Православного богословського інституту у Чернівцях. Член Союзу письменників Молдови. Заступник редактора журнала “Голос Буковини” Чернівці – Бухарест.
Використана література:
1.Румунська література 7 кл. ,С.Г.Корбу ,Чернівці 2007
2.В .Терицану Я істінно той, хто є , Чернівці 2010
3.Іліє Тудор Зегря На краю ноч і, Чернівці 2004