Традиції Слобідка гл

   Культура села Слобідка

Виконавець: Романюк Діана учениця 8-го класу;

Керівник: Кукурудзяк Валентина Радівна

Народне вбрання – це вияв святкового, урочистого, піднесеного настрою. Це культурно-історична спадщина наших славних старокняжих і козацьких часів.Сучасні жителі села Слобідка теж мають народний одяг, який носили їх батьки і діди.Чоловіче вбрання не відзначається великою кількістю деталей, але заслуговує на увагу. Головним елементом чоловічого, втім як і жіночого, одягу була вишита сорочка, поверх якої одягали «кептар» (безрукавку). Також чоловіки носили білі штани «портяниці» з овечої шерсті.

Необхідною приналежністю чоловічого костюму був пояс «крайка». На голову одягали шапку – «кучму» з хутра ягняти. Капелюхи оздоблювали вовняними китицями або пір’ям. Взуття – «постоли» (морщениці) – прикрашали металевими пряжками. Чоловічі чоботи не прикрашали.Чоловіча сорочка шилася з білого домотканого полотна. Комір сорочки вишивали сірими, чорними, синіми і червоними нитками. Маніжка і кінці рукавів теж вишиті, але вже іншим кольором. Комірець сорочки стоячий. Сорочка часто вбиралась в штани «портяниці», «гачі», а інколи поверх штанів. Старі люди носили сорочки зовсім не вишиті або тільки невеличкі мережки на маніжці та рукавах.Вузькі штани «портяниці» шили лише з білого домотканого полотна тканого з овечої шерсті молодих овець. Їх одягали не лише в будні дні, а й у вихідні.Нагрудний одяг «кептар» (безрукавка) – шкіряна, оздоблена по краях хутром куниці та оздоблена аплікацією із стрічок, вив’язаних з чорних ниток, що має вигляд тканини букле. Ці безрукавки характерні і для чоловіків і для жінок.Кожух шили із дубленої вибіленої телячої шкіри, оздоблені хутром із тхорів і куниць біля рукавів, вздовж застібки і внизу по краях. Поле кожуха оздоблене візерунком (у формі зигзагів) з кольорових ниток.Сардак шили з овечої шерсті і вовни в основному чорного і коричневого кольорів, оздоблені китицями «ботяницями» біля шиї.

Жіночий одяг включав в себе вишиту сорочку з білого домотканого полотна і горбочку. Сорочка вишита шовковими нитками різних кольорів. Її називали «сорочка з тичками», бо узори були вишиті і на грудях, і на рукавах. Внизу сорочка була оздоблена «циркою».Жінки підперезувалися горботкою. Її підв’язували поясками «барками», які також були ткані з різних ниток.На голові жінки носили хустку, а молоді дівчата – стрічки, або заколювали квітку збоку з вазона.На ноги взували постоли або капці. Як і чоловіки, жінки носили безрукавки «кептарі», «кожухи» і «сардаки».