Духовність Станівці гл

Виконавці: Кобель Кристина – 10 – клас

Паламарюк Ліда – 7 – клас

Остафюк Тетяна – 7 – клас

Керівник:    Постевка  Тетяна Л.
  Церква Святої Парасківи в Станівцях

У селі Станівці, що знаходиться на берегах річки Сірет, перша церква ортодоксальна, збудована з дерева майже водночас з заснуванням села, була зруйнована під час однієї з татарських навал. Цю інформацію ми отримали від нашого односельця Василя Постеуке, з його автобіографічного роману «Хлопець дороги». Без сумніву, що наші односельці, будучи віруючими людьми, не могли лишитися без церкви. На місці яке називалося «Старий цвинтар», вони збудували церкву, також з деревини. У 1766 році, майже за 10 років до того,як північно-західна частина Молдавії опинилась під керівництвом Австралії. Тобто,ця церква була збудована ще за часи, коли все духовне життя цих земель, які австралійці мали назвати Буковиною, була упорядкована до Яської метрополії. Та церква не була великою та мала храм у день Святої Парасківи. У 1826-1831 роках вона була реставрована, деякий період церква зі Станівців мала як філіал церкву «Св. Дмитра» з села Поляна, яка була збудована в період 1800-1813 роках паном Іваном кавалером Волчинським.
До 1938 року ця церква не мала навіть своєї печатки. Печатка Станівецької церкви була використана і церквою з Поляни. Станівецька церква мала свою печатку з 1799 року. Іі використовували до 1903 року. Потім зробили нову печатку з 1903-1904 років до 1934 року. На базі циркуляру, підписані у 1784 року Досітеєм Хереску, який був піднятий через імперіальний патеній в ранг епіскопа Буковини, у 1785 році було проведено засідання священиків. Станівецька церква парафіяльна належала Бергомецькому проторопіату.
Один з священиків, який працював довгі роки в старій церкві в Станівцях і під керівництвом якого почали будувати нову з цегли, яка функціонує і сьогодні, був Іван Гробович. 9 січня 1897 року до Станівців приїхав новий священик Амвроскіу Грібович, який народився 1864 року . Це міг бути син Івана Гробовича і в той час міг бути одним із перших випускників теологічного факультету Чернівецького університету Буковини. Священиком він став ще у 1892 році.
Сьогоднішня церква з цегли була збудована у 1898 році. Тоді господаркою села була Олена Валан, дівоче прізвище Петріно. Вона була однією з п’ятьох дітей землевласника Петраке Петріно, родом з Бесарабії. Він переїхав жити на Буковину разом зі своєю дружиною Єуфросінією Хурмузакі. Тобто, Олена одружена з лікарем Василем Валан, була онучкою великого румунського патріота Доксакі Хурмузакі та сестрою поета Буковини -Дмитро Петріно. Василь Валан народився у 1827 році у Чехії і помер у 1899 році у Відні. Був похований у Чернівцях. Він був випускником гімназії з Пріземіслу та медичного факультету столиці Австралії.
В період 1855- 1868роках він працював в Центральній лікарні у Відні, потім приїхав до Чернівців, де став відомим лікарем та директором лікарні країни. У 1875 році він став професором в Чернівецькому Університеті, щоб викладати курс медицини. У 1820 році став депутатом у Буковинській Думі та у Віденському Парламенті. У 1880 році отримав титул кавалера ордену «Франца Йосипа» та золоту медаль за Науку та мистецтво. У 1898 році він отримує посаду імперіального консільєра.
Румунська держава нагородила його орденом «Корони Румунії». Як господар маєтку в Станівцях, разом зі своєю дружиною Оленою, пожертвували грошей для будівництва нашої ортодоксальної церкви.
Ктиторія сім’ї Валан була присвячена так само Св. Параскеви та її храм святкується і тепер 27 жовтня (за старим стилем). Церква, яка була до цього, була подарована ортодоксами віруючим з середнього села. Вона була поставлена на замки з деревини,довгі, потягнені кількома паралельними валами.
Інформація була дана 1926 року, в якій говориться про те, що церква Св. Дмитра з Поляни залежала від Станівецької церкви, бо вона вже була з цегли.
Станівецькій церкві належало на 12 га в Станівцях та 10 га в Поляні. Так само дяк маж 3 га, а джонар – 1 га землі.
У ті часи у нашій церкві священиком був Григорій Попович, кавалер Ордену «Корони Румунії», народжений 1877 року, став священиком 1918 року і став у 1921 році. Дяком був Костянтин Стругару, народжений у 1887 році.
Можемо назвати ще деяких священиків які служили у патріархальній церкві у Станівцях- Микола Томеску, Василь Білоус, Петро Козачук, Іван Амарі, Борис Григорі, Георгій Мітрік, Георгій Флоря, Віктор Якімчук, Микола Барбазе, Василь Маслинчук.
Патріархальна церква зі Станівців старша церква комітету Микола Постеуке, належить до Глибоцької парохії, яка належить до Становецької Митрополита Буковини,канонічно упорядкована. Ортодоксальній Патріархії Москви. Зараз священиком працює Микола Топало з Багринівки.

Не всі мешканці села Станівці ортодоксальної релігії, вони є і неопротестантами. Вони збудували свої будинки Молитви. Кілька років тому ці віруючі збиралися у будинках своїх братів. У 1998 році було закінчено будівництво будинку Молитви (петикостанти) у Верхніх Станівцях(235 членів), пастор Костянтин Сирбу. У Нижніх Станівцях (100 членів) – пастором є Петро Радукан.

Список літератури
1.    Іван Постевка «Станівці на Сиреті»/вид-во Глибока, 2007р. – 9-61ст.