Пошукова робота учнів Становецької ЗОШ І-ІІІ ступенів за напрямком:
«Історія села Станівці»
Виконавці: Постевка Віоліна 6-Б клас
Гакман Марія 7-Б класу
Зегря Олег 11-Б клас
Ганчер Юлія 11-Б клас
Керівник: Шова Віталій Л.
Координатор: Паскар Д.П.
Віхи з історії села. Насамперед ми бачимо, що легенда розповідає про село, яке було розширене війнами Степана Великого, після розгрому поляків у бороді під Валя Кузміном (27 листопада 1497). Перша писемна, джерельна згадка була трішки пізніше, в 1602 році.
Завдяки легенді село могло з’явитися ще в 1500 році, але з відсутністю документів, цей факт неможливо довести.
На початку ХVII століття селом керували дві людини, дьяк та військовий командир.
село було засновано на полях, де був ліс. Для розширення села почали різати ліс. Ще на початку 50р. ХХ століття на території села збереглися і гаї і долини з дуба. Вони були порізані з ініціативи тих, хто хотів показати, будь-яким чином те, що колгосп становлює новий етап в житті станівецьких людей.
За деякими документами з архіву можна констатувати, що територія села Станівці була набагато більша ніж тепер.
В 1775 році село, яке до цього було землею Сучавського повіту, стало на австро-молдавському кордоні. Один австрійський документ з 1776року, дає нам інформацію, що на той час село розширилось за рахунок вирублення лісів. Воно було розділене на два маєтки, один, той, що знизу і другий-що зверху, або Нижні Станівці і Верхні Станівці. Село мало невелику кількість жителів, але з часом воно поповнювалось. За часів правління Австро-Угорської Імперій було зроблено спробу поміняти назву села на – Тополя. Але, ні люди зі Станівців, а ні сусіди ніколи не використовували цю назву.
Як і Станівці, так і інші села постраждали від Першої та Другої світової війни. Кожен чоловік, віком від 18 до 42 років, був мобілізований до російської та австрійської армії. Дуже різною була доля жителів села Станівці. Але, врешті-решт, після кількох столітть маємо дуже гарне і прекрасне село.
Жителі цього села працьовиті та виховані румуни, чесні люди, з любов’ю до Бога, які допомагають один одному і в горі, і в радості. Вони зберігають і цінують звичаї та обряди нашого народу. Більш за все вони мають золоті руки, бо виробляють різні предмети з глини, займаються різбом по дереву та інше.
Ще чверть століття тому в центрі села була збудована школа, а пізніше ще одна. Зараз добудовується дитячий садочок. Надіємось, що садочок закінчать будувати швидко і 1 вересня 2012 року відбудеться відкиття цього закладу.
Населення. Ще коли почалося формування села, людей було дуже мало тому, що майже всі воювали та відвойовували свої землі. В 1780 році в Станівцях, разом з Привороками-сусіднє село, існувало 175 родин. Корінним народом нашого села є румунський народ, але вже давно проживають і українці. Зараз Станівці є одним з сіл Глибоцького району Чернівецької області, в якому ніякі Етно-соціальні зміни майже не відбулися. Поряд з румунами в нашому селі живуть українці, росіяни та болгари. За останніми данними на 1 січня 2005 року в нашому селі проживають 2980 жителів. До речі, Станівці є селом, де число людей не зменшується а навпаки, зростає, завдяки віруючим родинам. Вони є багатодітні. Найчастіше в нашому селі зустрічаються прізвища: у Верхніх Станівцях – Жиряда, а в Нижніх Станівцях – Постевка. Але, є і багато нових прізвищ.
Географічне положення. Станівці -одне з найгарніших, мальовничих місцевостей нашої Буковини. Станівці – це одне з середніх сіл Глибоцького району. Територія Станівців
становить 2.680 гектарів, населення становить 2.997 мешканців. Кількість господарств – 806, вони більше сусідніх сіл: Приворок, Опришен, Поляни та Петрашівки, але менші за Тереблечу. Про це село уперше було згадано у 1902 році і воно входило у частину Сучавської губернії. З 1919 року після закінчення Першої Вітчизняної війни і до 1925 року село було підпорядкова¬не,по адміністраційній лінії ,префекторагуму Сирет. Після адміністраційної системи з 1925 року він був в волості Редеуци. З І 940 року по 1941 рік село входило у склад радянської влади.
Наше село багато років було кордоном між Імперією Габзбургів та Молдовою, у 1859 році між Австрією та Румунією. Село Станівці було у складі радянської влади 47 років.
За останні 20 років, з 1990 року село збільшилося, з’явились нові вулиці. Були збудовані нові і гарні хати, а старі були перебудовані по-новому