Освіта Стерче

Керівник: Кнапик О.В. – заступник директора з виховної роботи
Виконавці: Будей Х. І. – 10кл.
Лазурко В. І. – 8кл.

                    Розвиток освіти села Стерче

Сучасному поколінню  стерчан практично невідома історія рідної школи. Причини цього досить банальні – архівні матеріали були знищені під час війни та й майже не залишилося серед живих тих людей, які б пам’ятали історію появи школи у Стерче. Але є в селі люди які дожили до цього часу і ще пам’ятають як їх батьки відводили до школи на навчання.     Сторожили розказують що перша школа зявилася ще в 19ст.в с. Берлінці, що знаходилася за 2км.від сучасного села Стерче, поблизу р. Серет. Але у зв’язку з тим, що річка розливалася і це становило загрозу для сільського господарства населеного пункту, село переселилося на 3-4 км дальше, на те  місце, де тепер знаходиться наше мальовниче село. Як згадує жителька села Стерче Анжієвська Катерина Тодирівна (додаток1), що в 1886 році коли до нашого села була перенесена церква з села Порубне, тоді ж до нас і перенесли школу яка складалася з 4-х класів. До школи ходили у дві зміни, тоді в ній навчалося приблизно 30 дітей. Перший та другий клас ходили до обіду а 3 та 4 від обіду. Першим директором був Груникевич з румунськог села Воловець  він вчив дітей до обіду а йог жінка Груникевич Аспазія  від обіду. Перше приміщення школи складалося з двох кімнат і коридору, в класних кімнатах було по три столи за якими сиділи діти. На той час наше село було під владою Румунії тому предмети, а це: письмо, читання, математика, історія та релігія викладалися на румунській мові і всі предмети  були в одній книзі. Як згадує Анжієвська К.Т. до вчителів зверталися тільки на румунській мові і називали їх паном і пані. В понеділок рано до школи дітей скликав великій дзвін який висів на стовпі і сповіщав, що треба йти до школи, він же і дзвонив з уроків додому. Діти приходили в понеділок рано шикувалися біля школи на лінійку співали гімн та промовляли молитву «Отче наш» і тільки після цього йшли на уроки, все це вони робили і в суботу в останній день навчання тижня. Груникевич Аспазія була дуже розумною вчителькою і гарно ставилась до дітей, а от директор був дуже строгим і за провину дітей  наказував, клав в куток колінами на зерно.

Після війни навчання перейшло на російську мову. З 1947 по 1954 рік в селі була тільки початкова школа. В 1947 році розвалили хату Іллі Чорнея, що жив на полі і добудували стару школу, було добудовано кабінет директора і ще один клас. На той час директором школи був Бежан Іван Григорович який пропрацював ним до 1958 року.
З 1954 по 1973 була восьмирічна школа. Кількість учнів зростала, в старому приміщенні стало тісно, тому  було збудоване нове приміщення. В 1975 році було закінчено будівництво нової школи. Будував школу  Глибоцький агробуд  на чолі з директором Соломоном А.Я. Школу очолював  Швець Микола Петрович.  З 1975 н.р  і по даний час в селі працює середня школа. А на місці старої школи в 1975 році  заснували гуртожиток для  учнів з інших сіл. До нашого села з’їхалися   учні з Горбівців, Турятки, Сінівців, Слобідки, тому що в їхніх селах була тільки 8-на школа.  А в 1982 році стару школу було зруйновано і на її місці тепер стоїть житловий будинок, тільки залишилась частина старої  будівлі в якій проживали приїжджі вчителі. За цей період середню освіту здобули понад 620 випускників. З них понад 300 випускників отримали вищу і середню спеціальну освіту.
В 1975 році біля школи було побудовано будинок для вчителів, які були направлені на роботу в сільську школу. Тоді в 1975 році у зв’язку з відкриттям середньої школи на роботу прибуло 12 молодих спеціалістів: математики,географії, історії,креслення, хімії, української мови. Адже в 1975 році в школі працював тільки один місцевий вчитель – це Гафійчук Михайло Дмитрович вчитель початкових класів. Зараз в школі працюють майже всі місцеві вчителі. Село має своїх лікарів, вчителів, агрономів,інженерів, будівельників, економістів, офіцерів армії.
Першим директором школи – новобудови був Швець М.П., якого у 2000 р.

замінила на цій посаді Гафу Олена Луківна. Під керівництвом  Гафу Олени Луківни школа набувала нового розвитку, збагачувала та зміцнювала свої кращі традиції. Обладнаний комп`ютерний клас, придбано сучасну комп`ютерну копіювальну техніку, до 6 – ти  навчальних кабінетів закуплені нові меблі. Сьогодні у школі навчається  203 учні у 11 класах.     З квітня 2011 року школа започаткувала свій власний сайт в соціальній мережі інтернету. Педколектив на чолі з директором докладає багато зусиль для створення необхідних умов навчання та всебічного розвитку учнів. Школа має свої традиції, успіхи і проблеми, живе повноцінним життям.

ЛІТЕРАТУРА
1.    Свідчення та спогади жительки села Стерче Анжієвської Катерини Тодерівни.
2.    Архівні документи Стерченської ЗОШ І-ІІІ ст.