Сучевени – глибокі коріння
Поки що невідомо достеменно, чи назва «Сучевени» походить від прізвища «Сучеван», чи навпаки.
• Яка була потреба змінити такі чудові прізвища, як Амаріуца, Андрішан, Банілян, Грігораш, Урсу, Муту, Лупу, Паскар та інші, на Сучеван?
• Якою була роль і призначення нашого села в сусідстві з Петродавою на Корхані ( дослівно Петродава означає «з-понад прірви»)? Назва «Корхана» чи не є тотожною з терміном «курган»?
• В роботі Ніколає Грамаде «Другорядна топонімія Буковини» (розділ І, стор. 346) знаходимо документ, виданий воєводою Штефанце в 1528 р., де йдеться; « де сходяться два Сірети, знаходиться село Михайлівці». І далі (в розділі II, стор.385): де з’єднуються Сірети (1761 р.) читаєм: «Петричень».
• Можливий зв’язок між назвами «Стримтура» у нас в селі та «Стримтура» (Глибокий потік) в історичному Марамуреші (Закарпаття)?
В нашому селі досі зберігається назва кута Ніхаленілор (правильно —Міхайленілор). Чи є щось спільне між «Міхайлень» та «Міхайлешть»?
– Якою насправді є особистість священика Іона Дана (1845-1893 рр.) та його роль в історії села?
Знаємо, що:
– В його часи відкривається школа (тривіальна) при церкві.
– Церковні служби проводяться румунською мовою.
– Викладається румунською мовою латинськими літерами.
– Сприяє відкриттю першої початкової школи в селі (1882 р.), а згодом у зведенні першого приміщення школи (1902) р.
– За його часу першими з його допомогою кілька хлопців та дівчат із села йдуть на навчання до університету (В.Грінку,
В.Сучеван-Урсу, З.Дабика .В.Унгурян, Г.Грігораш та інші).
– Він активно підтримує змінювання деяких прізвищ.
– Приймає участь і сприяє у спорудженні церкви (1870 р.).
– З допомогою школи та сільської ради проводить палку пропаганду проти пияцтва.
– Його дружина — Домніка є особою досить популярною в селі, вінчає та хрестить багатьох сучевенців.
Та, незважаючи на все це, мешканці села забули про нього настільки легко, що навіть не знаємо, де він похований.
Разом з перенесенням столиці Молдови із Сірету до Сучави наше село залишається подалік від великих торговельних шляхів, які з’єднували різні частини країни зі столицею. Та все-таки, завдяки записам різних мандрівників маємо відомості і про село Сучевень