Історія Турятка

Пошукова група:
Керівники: Блуй Софія Георгіївна, вчитель історії Турятського НВК,

керівник пошукової групи.
Ніколаєвич Дмитро Георгійович, житель с.Турятка
Григораш Іван Георгійович, житель с.Турятка, БДМУ, кафедра   анатомії
Суруджіу Любов Петрівна, вчитель біології Турятського НВК.
Виконавці: Піфтор Наталія Сергіївна, учениця 11-Б класу Турятського НВК
Ніколаєвич Владислав Дмитрович, учень 9-А класу Турятського НВК
Костік Тарас Іванович, учень 9-А класу Турятського НВК
Амоші Михайло Костянтинович, учень 9-Б класу Турятського НВК
Кіфірюк Михайло Вікторович, учень 11-Б класу Турятського НВК
Топор Дмитро Ілліч, учень 9-Б класу Турятського НВК

                                      Історія села Турятка

Далеко від столиці, серед лісів, полів, на кордоні з Румунією розташоване село Турятка. Мальовниче , квітуче , веселе – таке воно будь – якої пори року. А особливо гарне навесні, коли потопає в зелені садків і гаїв , коли яскраво – зелена травичка вкриває широкі луки і долини . А ввечері проти місяця  виблискують задумливі плеса ставків .
Село Турятка вперше згадується в документі 1591 року . Першими переселенцями , що розташувалися поблизу села , були українці , росіяни , татари , поляки , турки , румуни . Місце , де вони жили , тепер зветься Селище .

Поступово поселення розросталося . Згодом поміщик руками народу викопав ставок , його гребля знаходилася там , де зараз тракторна бригада . Тут збудували водяний млин .
Поміщикові потрібні нові землі , він переселяв людей в ліс . Селяни вирубували дерева,  будували собі житла , розорювали землі для посівів . На місці , де був ліс , виросло село .
Коли ці землі були звільнені від турецької неволі молдавським князем Стефаном Великим , територія сучасної Чернівецької області відійшла до молдавського князівства . А село назвали  – Турятка .
Існують різні версії походження села :
–    В селі було багато шевців . А слово  « турятка » в дослівному перекладі з румунської означає «халява» .
–    В лісі , поблизу села , водилося багато биків – турків . Від слова «тур» походить назва «турятка» .
–    На місці , де  розміщене село , була велика битва з турками . А по турецьки « битва » – ятка . Значить слово турятка складається з двох частин  :  тур – турки , ятка – битва .
–    Пана , який володів землями , де жили перші поселенці , називали Туряткою .

   Герб села Турятка
                     Глибоцького району Чернівецької області
Геральдичний щит розтятий і напівперетятий. У синьому полі золота голова бика-тура із червоним язиком, над якою золота шестипроменева зірка. Внизу срібний православний хрест. В зеленому полі стилізоване зображення букових горіхів: два над одним. У жовтому полі чорний селянський плуг лемешом вправо.
    Опис символіки
Голова тура символізує могутніх биків, які в минулих століттях водились на території сучасного села. Голова тура, оточена шестипроменевими зірками (одна вгорі) зображена на гербі Буковинських земель часів Австро-Угорщини-періоду заснування на Буковині поселення Турятка.
Назва Турятка походить від назви дикого тура. Символ бика (тура) в геральдиці означає родючість землі.
Синій колір символізує вірність і чесність.
Зірка означає ранній період історії Турятки, символізує постійність.
Срібний лапчастий хрест означає про розташування на території села однієї з найстаріших буковинських святинь – Успенської церкви (1718 р.) – пам’ятки архітектури будівлі безкупольного типу.
Хрест нагадує про заселення Турятки у період своєї історії (територія Румунської Молдови до 1940 р.) україномовними поселенцями. Хрест-символ християнства, православної віри.
Стилізоване зображення букових горіхів, два над одним, вказує на багатство Турятки – величні букові ліси, які оточують село.
    Зелений колір символізує надію, достаток, волю. Чорний плуг в золотому полі символізує працелюбність мешканців Турятки, споконвічну селянську працю на своїх родючих землях. Золотий колір втілює знатність і багатство.
Шит прямокутної форми із закругленням внизу із співвідношенням сторін 5:6 обрамований декоративним бароковим картушем золотого кольору у національному українському стилі.
Внизу картуша хвиляста стрічка з-під якої виникають по обидві сторони зелені гілки дуба із золотими жолудями. На стрічці напис “Турятка”. Гілки дуба символізують силу, стійкість та витривалість.
Герб увінчаний золотою короною сплетеною із п’яти пшеничних колосків, що означає для Турятки статус села.

Автор герба    –        Дмитро Георгійович Ніколаєвич,
с. Турятка, Чернівецька область
Співавтор             –         Ігор Дмитрович Янушкевич
м. Миколаїв, член Українського Геральдичного Товариства

   Прапор села Турятка
                                (Глибоцький район, Чернiвецька область)

Опис та тлумачення символiки:
Прямокутне полотнище iз спiвiдношенням сторiн 2:3 роздiлене горизонтально на два рiвновеликi поля: синє та зелене. З правої сторони бiля древка зображення семи рiвновеликих крокв у стовп жовтого кольору по висотi прапора. Правою стороною крокви торкаються краю прапора. Верхня кроква вершиною торкається верхнього краю прапора. Нижня кроква виникає з-пiд нижнього краю прапора. Вiдстань мiж кроквами у синьому та зеленому полях одинакова i вiдповiдає висотi крокви.
Ширина крокви становить 1:5,1 (або 19,6%) ширини прапора.  Висота крокви становить 1:13 (або 7,7%) висоти прапора. Внутрiшнiй кут у вершинi крокви становить  124 градуси, при цьому кут нахилу сторони крокви вiдносно горизонтального краю прапора становить 28 градусiв.
Вертикально розташованi жовтi крокви – це стилiзоване зображення прикордонного стовпа  i нагадує про розташування села Турятка на кордонi України.
Кольори прапора повторюють кольори герба с. Турятка. Синiй колір символізує вірність i чистоту, зелений -достаток, надiю, волю, жовтий – постійність, багатство, знатнiсть. Зелений колір означає про розташування села у мальовничiй мiсцевостi Буковини, багатство села-буковi лiси та родючi поля.

Село Турятка розташоване за 30 км від районного центру і залізничної станції Глибока – Буковинська.
Загальна площа території сільської ради 4688,1 га. В тому числі ліси займають 2537 га, водойми – 27 га, пасовища – 284 га, орної землі – 1641 га.
Протяжність села з півночі на південь близько 8 км., з заходу на схід – 5 км. Протяжність кордонів села – 28 км.
Населення станом на 1 грудня 2011 року становить в с.Турятка 1886 чоловік. В селі проживають українці, румуни, молдовани, росіяни та турки.
Населений пункт межує з селами Поляною, Нижніми Синівцями Глибоцького району та Петрашівкою і Куликівкою Герцаївського району.
На північному сході села розташоване Турятське лісництво, яке було засноване в 19945 році. Площа 2725 га підпорядковане Чернівецькому держлісгоспу. На даний час лісничим є Пілат Костянтин Васильович.
Інженером лісогосподарства Гнідичем Олегом Васильовичем в 1975 році на території Турятського лісництва були зареєстровані в обласному лісному господарстві такі пам*ятки природи місцевого значення :
– заповідне урочище місцевого значення «Дубовий праліс», площею 12 га. Охороняється корінне високопродуктивне, двохярусне дубове насадження віком 120 років;
– охороняється «Букова ділянка» площею 3,2 га. Цінне букове насадження – дерева віком від 120 до 250 років;
– «Праліс ясена звичайного» площею 5,7 га, охороняється рідкісний вид ясена звичайного віком 150-300 років;
–    заповідне урочище місцевого значення «Зруб», площею 9,1 га. Складається з трьох ділянок. «Зруб» – цінне дубове насадження віком 110 років;
– пам*ятка природи місцевого значення – «Ділянка рідкісних рослин», площею 0,6 га. В трав*янистому покриві якої біля десяти видів лікарських і рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України. Серед яких: калган прямостоячий, кров*янка, купальниця, чемериця Лобеля та інші;
– заповідне урочище місцевого значення «Глинище» площею 30 га. Охороняється високопродуктивне букове насадження віком 80 років.
В с.Турятка 4 березня 1945 року було створено колгосп. Назвали його колгосп імені «8 Березня». Першим головою колгоспу був Раранський Дмитро Іванович. У лютому місяці 1959 року колгосп був перейменований в колгосп імені «ХХІІ з*їзду КПРС»; а 26 лютого 1991 року – колгосп одержав нову назву «Світанок». У зв*язку з реорганізацією потім став товариством з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Світанок». В 2007 році відбулися збори товариства, які прийняли рішення про ліквідацію товариства.
Головами колгоспу та товариства були: Рожко Євген Васильович, Суружіу Костянтин Васильович, Гуменюк Микола Васильович, Тодорюк Костянтин Васильович, Гуштюк Іван Степанович та Гімчинський Дмитро Георгійович
До пам*яток архітектури належить будівля часів Великої Вітчизняної війни ( приміщення старої застави ), а потім поліклініка Турятської дільничої лікарні, колишнє приміщення Турятської восьмирічної школи та сільської ради.