Історія Йорданешти

Виконавці: учня Йорданештської ЗОШ І-ІІІ ст.

Керівник:

Історія села Йорданешти

Село Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області розташоване на обох берегах р. Серет і межує з селами Ропча Сторожнинецького району та Карапчівом  і Купкою Глибоцького району . Загальна площа села – 16 кв .км. Національну основу села складають румуни . Село задаровує красою , захоп-
лює щирістю жителів та своєю історією.
Вчитель історії Флоря Шапка надав нашому загону свою статтю  «Кілька іс- торичних документів в яких згадується село Йорданешти » написану на основі  архівних документів.
Вперше воно згадується в документах 1692 року як « Арданешти ». Інший документ , в яком згадується село Йорданешти – це лист Сандула  Хаждеу 19 січня 1747 року. У ньому повідомляється про майна С. Хаждеу своїм дітям : Василю , Марії , Роксані та Сафті . Згідно цього документу с . Йорданешти було передано Марії (Чернівецький архів , Liber Granicialium VI ,стор. 401-402) .
В іншому документі , що стосується сім ї Хаждеу «Анали Доброджу » на
стор. 6 № 3 перекладено з німецької мови говориться про те , що село Йорданешти розташоване в Сучавському повіті.
Багато часу с. Йорданешти передавалося від одного Хаждеу до іншого, а головне село було передана монастирю в Путні .Склавши родове дерево сім ї Хаждеу , ми дійшли висновку ,що це  родичі відомих румунських письмен -ників Олександру Хаждеу та Богдану – Петричейску Хаждеу.
3 листопада 1751 року капітан Тоадер Беделіце ,  виконуючи наказ імпера -тора , пройшов до сусіднього села  Карапчева , щоб визначити межі села Йор-
данешти (Wiknhauser Urkunder des Klasters Moldoviza стор. 137 № 204 ).
А 23 вересня 1757 року Хаждеу отримав документ від Стефана Стирче , Тоадера Калмуцкі і Павла Маруна , в якому написано. Що з наказу Його Ве -личності   Діну Кантакузіно , с. Йорданешти Сучавського повіту межує з се- лами Ропча (80 одгонів) і Карапчів (Чернівецький архів ,Liber Granicialium VI, стор. 407-409).
На території села у 1784 році проживало 66 сімей. Населення  збільшувалось : 1848р. – 1268 чол., у 1925р.- 2184 чол., 1937р. – 2603 чол., у 1997р. – 2240 чол., 2007 – 2295 чол.
В документі « Schematismus der griechisch –orintalichen Bucovinaer Dsocese  » за 1848 , було зазначено, що с. Йорданешти має 1268 мешканців , більше ніж  Карапчів 648 мешканців і Просіка 540 мешканців ,але  менше ніж Ропча 1322 мешканців.
В серпні 1871 роках через село Йорданешти проїзджав  великий румунський поет  Міхай Емінеску , прямуючи до Путни.
З « Щомісячника Буковинської Митрополії » 1937 року дізнаємося про те, що населення села становить 2603 особи (680сімей), та існування шкіл на правому та лівому берегах Серету.
До 1946 року село називалося  Йорданешти. Легенда села каже , що була теп -ла зима. Архангели Михайло та Гавриїл  , спустившись на землю йшли через країну де розмовляли дивною мовою Дійшовши до маленької річки , Гавриїл каже :
-Михайлє , добре  що ця річка невеличка ,бо як що вона була б ширшою ,було б важче пройти.
-Якщо ми зустрінемо більшу воду то ми спочинемо – каже Михайло. Йшли вони ще кілька часів, поки не дійшли до іншої річки ,більшої за попередньої.
-Спочинемо , Гавриле , каже , дивлячись як вода тече тихенько. Цікаво , що це за село?
-Дивись , яка гарна річка !Чуєш , ангели співають : сі – ре , сі – ре !
-А давай  називати цю річку Cерет ! Вона наче Йордань, в якому хрестили Ісуса Христа .Серце наповнюється щастям , дивлячись на цю воду !  Ніби має чудодійну силу !
– Давай попросимо Господа , щоб з цього дня , це село назвали Йорданешти . Це ми будемо казати і людям , які приймуть нас в цей переддень Водохреща (Йордань). В знак подяки , люди пізніше збудували в село храм ,  який носить ім я Святих Михайла та Гаврила .
З 1946 року, назву села змінили на Підлісне. Серед односельчан існує дві версії щодо утворення цієї назви. Перша :так назвали село , тому що з усіх боків ростуть дивовижні ліси , а друга – в честь прізвища секретаря селищної ради
« Підлісної » , яка дуже добре ладнала з представниками тодішньої влади.
В 30-х роках у село виникає чоловічий хор, до якого увійшло 50 чоловіків , на чолі з  Іллеєм  Товстюкой . Хор  займав призові місця в різноманітних конкурсах .У 1931 – бронзова медаль на конкурсі влаштованим товариством «Армонія », у 1932 –срібна нагорода.
У 1949 роках в село створено два колгоспи. На правому березі Серету « 8 бе – резня » , на лівому « Кіров ». Перший колгосп був створений у господарстві Тоадера Іонец ,а другий Еудокії Шапка . Зауважимо , що селян  примусово змушували писати заяви про  вступ у спілку.
У 1968 році село електрифіковано. На початку 80-х років збудовано магазин, автопарк, будинок культури, в якому знаходиться  до даного часу сільська рада та бібліотека .
В 1996 році рішенням Верховної Ради  № 144\95, село Підлісне  було знов перейменовано на  Йорданешти . За останнє десятиріччя Йорданешти молодіє , будується . З явилося багато приватних магазинів, де прагнуть впроваджувати європейські стандарти обслуговування

Список літератури
1.Буковина : історичний нарис .- Чернівці : Зелена Буковина, 1998.-416с.
2.Державний архів Чернівецької області .Фонд №3. Крайове управління Буковини  за 1888р., 1964 роки видання.
3. Йорданешти :оповіді і долі .Ніклає Шапка .Глибока 1997.