Освіта Чепоноси

РОЗВИТОК ОСВІТИ

Історія становлення

Чепоніської ЗОШ  І–ІІ ст.

 

№	Дата	Подія
1	1890  рік	За  рахунок   сільської  поміщиці    Олени    Пожогової  відкрито церковно-приходську      школу (початкова  школа  періоду  царської  Росії).
2	1918-1940  рік	Початкова  школа  першого           румунського  періоду.
3	1940-1941  рік	Початкова  школа  першого           радянського  періоду.
4	1941-1944  рік	Початкова  школа  другого           румунського  періоду.
5	1944 –1957 рік	В приміщенні  панської  садиби  відкривається  і  діє Чепоносівська політехнічна  школа   із  семирічним  терміном  навчання.
6	1952  рік	Перший  випуск  Чепоносівської     школи.
7	1959 рік	Запровадження в школі  восьмирічного  терміну  навчання (виділено і  перебудовано приміщення  колгоспної  контори   та  гаражів під  навчальні  класи)
8	1990 рік	Перехід  на  дев”ятирічний термін  навчання. Чепоніська   ЗОШ  І-ІІ  ступенів.
9	9.ХІ.2000  рік	Відкриття    нового  пристосованого  приміщення   школи  на  базі  реконструйованого  дитячого  садка.

 

 

 

Дуже довгий час в Чепоносах не було школи, панувала безграмотність. Коли в 1883 р. проводився перепис в Хотинському повіті, то виявилось, що в селі було тільки п’ять грамотних осіб і школи не було. Але земство акуратно збирало податок на школи по 1 руб. з господарства ( 123 господарства )

З 1817 по 1898 ні в яких документах про школу не згадується. І тільки у журналі “Кишеневские епархиальньіе ведомости” в статті “ Ведомости о церкви Свято-Георгиевской села Чепоносьі, Хотинского уезда” за 1898 рік знаходимо інформацію про розвиток освіти в селі.

“ В приходе села имеется школа грамотьі, которая помещается в доме подаренном владелицею села Чепоносьі  Еленою Пожоговою в 1890 году. Школа получает ежегодно пособие из Хотинского Епархиального Совета. В отчетном году пособия получено 30 рублей. Общество не отпускает никакого пособия на содержания школьі. Обучает и законоучительствует в ней местньій священнослужитель Михаил Брицкий. В отчетном году мальчиков обучает в школе 15, девочек нет. Детей школьного возроста в приходе 80 душ мальчиков, а девочек 66. Народной и Министерской школы в Чепоносах нет.”

                                                               («ВЕДОМОСТИ..» §1 с.1-2.1898 г)

В 1911 школа грамоти переведена церковно-приходську школу. В період румунської окупації в Чепоносах була початкова школа, в ній навчалося до 40 учнів, хоч дітей шкільного віку налічувалося 250 осіб. В 1930 р. в Чепоносах проживало 1442 чоловіка. Після ВВВ в селі діяла спочатку початкова, семирічна  політехнічна,а потім восьмирічна школа

. Вигляд повоєнної школи. Колишня панська садиба.

 

Старі колгоспні гаражі та контора 

(  приміщення пристосовані  під  навчальні  корпуси  з1961  по  2000  р.)

В 2000 р. 8 листопада в селі на базі реконструйованого дитячого садка було відкрито пристосоване приміщення нової школи на 160 учнів за рахунок коштів виділених райдержадміністрацією та зібраних жителями села.

На знімках вигляд приміщення сучасної школи (Центральний  вхід)

Вигляд приміщення сучасної школи (Вхід  збоку)

У 1984-90 роках в школі під керівництвом вчительки біології, Відмінника освіти УРСР був створений та діяв «Музей хліба». Цей музей був відомий далеко за межами не тільки області, але і Української РСР.

За період повоєнних років восьмирічну школу закінчили близько двох тисяч дітей сільських трудівників. Продовжують навчання чепоніські діти в Рукшинській середній школі та інших навчальних закладах. Після школи сотні з них вже здобули різні спеціальності і працюють в різних сферах суспільного життя. Серед випускників школи є вчителі, які працюють в нашій школі, на території району, області та України, лікарі, інженери, військові, професійні художники та люди інших професій.

Сьогоднішні приміщення школи ще не відповідають вимогам сучасної школи. Відсутній спортивний та актовий зали, приміщення шкільної бібліотеки із книжковим фондом 17700 примірників підручників та художньої літератури розміщується в аварійному приміщенні старої школи. Не вистачає в новому корпусі і 2 класних приміщення.