Духовність Ярівка

Звертаючись до замулених джерел нашої пам’яті, дбаючи про відродження людської совісті, моралі, духовності, учні Ярівської школи вивчали історію храму Святого Димитрія  Солунського в селі Ярівка. Духовні витоки села, його важку і тернисту дорогу до святості в душу і до святого храму. Займаючись пошуковою роботою, учні школи зібрали чимало цінних матеріалів, відомостей, спогадів про історію храму.

Учні школи дослідили історію будівництва і існування церкви, віднайшли документи про її минуле і сучасне. В ході пошукової роботи виявлено, що в Ярівці споконвіку проживали православні християни.

Центром духовного життя Ярівчан став сільський Божий Храм. На схід від центру села, на одному з високих пагорбів потопає в зелені дерев і квітів дивних за своєю красою – Божий Храм.

Збудована церква приблизно 100 років тому, на кошти жителів села Ярівка. Великий вклад у будівництво церковної споруди внесли Романчук Данило та Чобан Георгій.

Відкриття Ярівської церкви було в день святого великомученика Димитрія Солунського 26 жовтня за старим стилем, а за новим стилем – 8 листопада.

Наш Божий Храм названий на честь Святого великомученика Димитрія Солунського. І тому кожного року восьмого листопада святкуємо, як велике храмове свято.

Ліворуч церкви знаходиться сторожка, що споруджена одночасно з церквою. А в 1988 році її реконструювали. Праворуч від церкви – Хрест, збудований в 1975 році. Неподалік від Хреста – криниця, споруджена на кошти парафіян.             За будівлею церкви покояться тіла Кожухаря Михайла Івановича та Ястрімського Миколи Юхимовича, які довгий час працювали протоієреями даного даного Храму. Поруч – могила псаломщика Попова Єфима Макаровича.

В часи відродження нашої духовності в 1994 році на громадські та колгоспні кошти збудовано капличку.

Поруч території церкви знаходиться кладовище, яке було засноване від початку існування села. Воно упорядковане, огороджене тином, при вході – залізна брама.