Home / Хотинський район / Колінківці / Історія Колінківці

Історія Колінківці

Історія

Археологічні дослідження останніх років, які проводилися членами кафедри археології та етнології Колінковецького НВК під керівництвом доктора історичних наук Пивоварова С.В. доводять, що перші поселення, які були розташовані на території с. Колінківці відносяться до трипільської археологічної культури, яка датується ІV–III тис. до н.е.
Трипільське поселення в Колінківцях займає площу 200×250 м (5 га), по скупченнях обмазки можна встановити, що на ньому існувало кілька десятків будівель, які розміщувалися двома рядами. Зібраний нами матеріал показує, що поселення тут існувало в середньотрипільський час і датується в межах кінця ІV– початку III тис. до н.е.
Знайдене трипільське поселення в околицях села засвідчує, що вже в добу енеоліту (мідно-кам’яного) віку тут проживало давнє населення. Отже, слід говорити про досить давнє заселення території нашого села і його тисячолітню історію.
Поселенння трипільської культури виявилося не єдиним знайденим юними археологами Колінковецького ЗНЗ. Поряд з керамікою доби енеоліту зібрано велику колекцію уламків гончарних горщиків. За своїм зовнішнім виглядом вони значно відрізняються від посудин попередньої культури. Фрагменти кераміки мають сірий, іноді темно-сірий колір, поверхня окремих із них гладенька а інших вкрита чорними та білими піщинками. Кількість фрагментів сірої кераміки значно переважала над кількістю трипільської кераміки. Археологічні знахідки, які відносяться до черняхівської археологічної культури, що датується ІІ-ІV cт. н.е., експонуються в шкільному історико-краєзнавчому музеї – Зразковому музеї України (директор музею Бойко О.О.).
В добу існування культури особливо зміцніли торгово-економічні зв’язки її носіїв із римськими провінціями в Дакії та Панонії та грецькими містами-державами у Північному Причорномор’ї. Завдяки цим зв’язкам місцеве населення перейняло із античного світу римський плуг, передові технології в обробітку чорних та кольорових металів, склоробну справу, а також ніжний гончарний круг і окремі елементи керамічного виробництва. Про розвиток торгівлі із античними центрами засвідчують численні знахідки римських монет і амфорної тари для перевезення оливкового масла та вина. Так, із найближчих до Колінківців пунктів, римські монети виявлені в Топорівцях та Клішківцях, а амфорна тара в Рідківцях і Бочківцях. В обмін за товари античного походження місцеве населення транспортувало до античного світу зерно, продукти скотарства та лісових промислів, можливо, навіть рабів.
Черняхівське поселення в Колінківцях менших розмірів за трипільське. Воно займає площу 100×50 м (0,5 га). Очевидно, це було невелике поселення, жителі якого займалися землеробством та скотарством. Разом із тим, наявність віковічних лісових масивів, розташованих поряд, дозволяє припустити, що ще одним видом господарської діяльності місцевих мешканців було полювання та зайняття лісовими промислами. Подальший збір підйомного матеріалу, а можливо, наступні розкопки дозволять поповнити наші знання про жителів черняхівського поселення. Знайдені на поселенні матеріали ранньозалізного часу показують, що і в цю добу околиці села були заселені давніми людьми.
Село Колінківці розташоване на південному заході Хотинського району на межі з Новоселицьким районом. Розмістилося воно на стику Хотинської височини та Новоселицької рівнини.
Назва села походить від його розташування – „село на горбах” (на молдавській мові satul pe coline). Звідси, очевидно, і назва Колінківці. І дійсно, село лежить у колисці пагорбів, окутане з усіх боків деревами, з півночі – лісами, смуга яких тягнеться аж до Карпат.Вперше село Колінківці згадується в одному документі, датованому 13 червня 1575 року під назвою Кулічень. З часом ця назва змінювалася, і у ХVІІІ ст. вона стала Каленкауцин (реєстр 1771 р.), Колінковітц (карта 1774 р.), Каллікавітц (перепис 1817 р.).
Розташоване за 38 км від районного центру, за 16 км від залізничної станції Магала. Через нього проходить шосе Чернівці – Хотин. Проживає в селі 4970 чоловік 26 національностей.
Найбільшими природними багатствами на території села є чорноземні ґрунти. З корисних копалин – будівельні матеріали: глина, піщаники, пісок, а також незначні запаси торфу, природного газу („МБ” №7 22 січня 2009 р. 4 сторінка)
Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря 7,9–8,2°С, опадів за рік випадає 600–650 мм, весна помірно волога, тепла і починається в першій декаді березня. Сніг сходить швидко – за півтора-два тижні, температура підвищується до +15°С. Літо помірно тепле, достатньо вологе, довге, середня температура липня +20, +25°С. Характерна хмарність, опади; бувають грози і зливи. Осінь переважно тепла, настає в першій-другій декаді вересня. Опади випадають рідко; потім збільшується хмарність, спостерігаються короткочасні заморозки і снігопади. Зима помірно холодна. Пересічна температура січня –5°С. Середня товщина снігового покриву – 20 см.
Через село протікає ліва притока р. Прут – річка Рокитниця (Рокитна). Її загальна протяжність 30 км. Річка бере початок в колінковецькому лісі на Хотинській височині.
З північно-західної та північної сторони до села підходять ліси з переважанням бука, граба, берези, дуба (в тому числі 500-літній дуб). В лісах багато ягід, грибів, лікарських рослин. Тваринний світ представлено лосями, козулями, дикими кабанами, лисицями, зайцями та іншими дрібними гризунами та великою різновидністю птахів.

 

 

Джерело: Колінковецький ЗНЗ