Home / Хотинський район / Керстенці / Культура Керстенці

Культура Керстенці

Етнографічний музей

 

Площа  музею становить  12 квадратних  метрів. Фонди  музею становлять 225  одиниць збереження. Музей знаходиться у приміщенні школи. Музей заснувала  вчитель  історії  Мельницька Галина  Іванівна (1956-2010).

 

 

Разом із учнями  школи вона  збирала  речі  побутового  вжитку.  У  результаті  вона  створила  інтер’єр  селянської  хати  кінця  ХІХ  поч.  ХХ  ст.

 

 

У правому  куті  від вхідних  дверей  розміщена українська  вариста піч.  Над  нею  –  люлька для  малої  дитини.  По  діагоналі від печі –  парадний   кут («червоний кут», «святий вугол»),  де розміщені  ікони,  прикрашені тканинами, вишитими рушниками,  обтикані  цілющим  зіллям та квітами.  Перед  ними  вішали лампадку.  Під  іконами  стіл з лавами,  софка, скриня  для  зберігання  одягу.

 

 

У кутку, протилежному  печі,  біля  дверей  розміщено  мисник  для посуду, а вздовж стіни – полиця для хатнього  начиння  та хліба.

 

 

 

 

Ще в музеї є зразки стародавнього одягу, який носили в нашому селі на початку ХХ століття. Тут є сорочки, вишиті різними техніками : хрестик, гладь, стебловий шов, зернятко, кручений шов, оздоблені бісером та тісьмою.

 

Музейна кімната наповнена різним гончарним посудом, яким користувалися наші предки : тарілки, горшки, кружки, глечики. У вітринах зберігаються також речі, знайдені на території нашого села. Це знаряддя праці з каменю (кам’яне рубило, кам’яна сокира, шкрабачки), вироби з металу ( серпи, ножиці, мечі, сокири).Присутні кілька експонатів першої та другої світових воєн ( патрони, штик від гвинтівки, пряжки, біноклі).

 

 

 

 

 

 

Учні школи постійно поповнюють музей новими експонатами.

 

 

 

 

 Літературний музей письменників Хаждеу

 

 

Площа музею складає 12 квадратних метрів. Загальна кількість одиниць збереження становить 92 од. зб. Кількість музейних експонатів основного фонду становить 25 од. зб.

 

Експозиції музею розповідають про життя і творчість письменників Хаждеу.

 

 

 

 

Тадей  Хаждеу (1769 – 1835 ) –  знавець  класичних і сучасних мов, пробував себе у польській літературі  як поет і перекладач.  Зацікавленість історією свого народу,  народною творчістю  –  це  нахили, які перейшли  від  батька до синів  –  Олександра та Болеслава  ( останній народився в с. Керстенці).

 

 

 

Олександр Хаждеу (1811 – 1872 ) здобув освіту в Харківському університеті. Працював у Вінниці,Кам’янець – Подільському, Хотині.
Займався фольклором, дослідженням про життєву долю Г.Сковороди. писав вірші ( сонет «Хотин», поезії «Ставчани», про село Керстенці), байки. Його перу належить історична повість «Дука».

 

 

Богдан Петричейку Хаждеу (Хиждеу) (1838 – 1907) – молдавський та румунський письменник, вчений, академік Румунської (з 1877 р.), член – кореспондент Петербурзької (з 1883 р.) академій наук. Написав історичну драму «Домница Роксана», монографію «Ион – Водэ чел Кумплит» (1572 – 1574), з якою прийшла до нього слава вченого і письменника.

 

Болеслав  Хаждеу (1812 – 1886) – природознавець за фахом, автор ряду оповідань російською мовою з молдавської історії, праць з бессарабської фольклористики та етнографії, перекладач з молдавської мови.  Написав оповідання «Суд в  сердарии   Оргиевской», «Клад господаря  Петричейки» та ін..