Традиції Перебиківці

Традиції

          Село Перебиківці  з трьох боків омивають води Дністра. А ще тут набагатотепліше, ніж у сусідів. Через це село  має свої  традиції  та стало овочевоюстолицею регіону.
У  кожному дворі є теплиці.
– Якщо у Блищаді, наприклад, 20 градусів тепла, то у нашому селі на п’ятьградусів більше.Сприяє розвитку овочівництва і Дністер.

 

Річка Дністер

Із нього селяни беруть воду для поливання своїх полів та парників. Раніше у нас був плодорозсадницький радгосп імені Б. Хмельницького. 2002 року  розпаювали землю, й селяни стали працювати на своїх наділах. Причому, ефективність роботи зросла в десятки разів.

 

Ще при в’їзді у село здалеку видно біля будинків парники різнихрозмірів. Одні виготовлені з дерева, інші – на металевій основі .

 

 

 

Ангари для зберігання та реалізації  різних видів капусти

В кожному  дворі є   теплиці. Нашу продукцію знають у всій Україні, реалізовуємо її у Білорусі,Молдові, Румунії. Якість набагато вища,

ніж продукція, що вирощена у Херсонській чи Миколаївській областях.

 

 

Скажімо, навряд чи хтось куштував  кращий томатний сік, ніж той, який

 

виготовляють перебиківчани для власних потреб. Бо він – з екологічно чистих

помідорів, які ще й, до того ж, солодкі.

В СЕЛІ ЗРАНКУ НА ПОЛЯХ ЗБИРАЮТЬ ПОМІДОРИ, ПЕРЕЦЬ, КАПУСТУ, БАКЛАЖАНИ

 

 

 

 

Вирощуєють в селі помідори, огірки, перець, ротунду, капусту –

 

пекінську, білокачанну, синю ібрюсельську, баклажани, кабачки,

 

моркву та столові буряки.

 

Перець ротунда

 

 

Вирощування огірків

 

 

На даний  час  ми не знайдемо села без особливої специфіки, яка властива лишейому. Наприклад, за його віддаленістю від ближніх та далеких центрів, родом занять жителів, історією походження і т.п.

 

І в цьому взагалі не є винятком наше село  Перебиківці  . Розташованесправді оддалік, ба навіть від самого райцентру. Тому в не такі вже й далекі часиПеребиківці час від часу приєднували то до Заставнівського, то до Хотинськогорайонів.

Але що туди, чи сюди, село все одно залишалося для всіх у незручномугеографічному відшибі, що завдавало людям немалої мороки. Дійшло до того, щомолочну продукцію з ферми господарство здавало на завод в Мельницю-Подільську Тернопільської області. І цьому добре слугувала поронна переправа через Дністер.

 

 

В селі існує дві поромні переправи

 

Шкода, що в історії села не зафіксовано точної дати з початку їїфункціонування. Але старожили Перебиківців стверджують, що перша переправа через Дністер з’явилася на початку 60-х років минулого століття. День у день зранньої весни і до самісінького льодоставу на Дністрі вона чесно служила людям у їх нагальних справах.

 

 

 

Сполучення   с.Перебиківці із с.Худиківці

 

Вінок-найголовніший обряд весілля.

(Обряд пошиття весільного вінка)

       1.Сам обряд проходить перед весіллям (четверг,субота). Це дні,коли можна шити вінок з барвінку. Це дійство проходить в будинку нареченої і нареченого (окремо). Наречена шиє вінок, а наречений квітку з барвінку. Напередодні дня, призначеного родичами молодої, молода запрошує дівчат і хлопців (дружок, ватажелів) до себе додому, а також запрошує рідних бабусів, дідусів, хрищених або вінчальних батьків своїх батьків, сусідів, найблищих і найрідніших їхньої сім’ї людей. Мати молодої напередодні пече калачі, одни має бути з диркою, щоб влазила туди рука. І печуть ще один-жевну. Це калач особливий, він зверху прекрашений з тіста зробленими голубом і голубкою, що символізує мир і злагоду для сім’ї.

2.В день призначений та годину, до двору молодої сходяться запрошені гості до вінка. Шити вінок з барвінку треба до заходу сонця, та рвати його у тих господарів які добре прожили у парі. Молода бере калач, горілку, освячену воду, освячений цукор, чисту тарілку. Наречена разом з дівчатами і хлопцями ідуть до господаря,визначеного заздалегіть, рвати барвінок, всі по парах. Дуже добре і годиться рвати барвінок насаджений біля криниці. Прийшовши у двір, молода запитує дозволу у господарів і запрошує їх прийняти участь в цьому дійстві. Підійшовши до клумби з барвінком,треба взяти відро з водою, і злити чистою водою цей барвінок ( це робить ватажел або господар двору ). Коли змили барвінок чистою водою молода кропить барвінок освяченою водою потім посипає освяченим цукром. Бере калач, кладе в нього руку і рве барвінок так, щоб разом були листочки в парними: два або чотири. І так три рази нагинається і по парно рве барвінок. Потім вона поіменно запрошує хлопців і дівчат ,які рвуть теж барвінок і кладуть у тарілку.

По закінченні, коли барвінок зірвали, молода частує господарів і ламає по шматочку калача, через який рвала барвінок (через калач тільки вона рвала, всі рвуть без калача ). Коли прийшли додому молода частує всіх, хто є вдома і ділить по скибочці калача всім, (калач ламається і ні в якому разі не різати).

Прикмета: щоб не відрізати свого щастя, а частинками наблизити його. Батьки молодої, коли вона закінчила частувати, запрошує до великої хати де сім’я стоїть серед кімнати. Молодь з молодою збирається разом в одному кутку. На столі пара калачів, жевна, тарілка з барвінком. Мати молодої бере тарілку з барвінком, кропить його освяченою водою і посипає освяченим цукром, тато бере пару калачів тих, що стояли на столі зі освяченою сіллю, і стають обоє перед столом. Старший ватажел стає першим і бере молоду за руку і далі стають хлопці і дівчата в парі і обходять три рази стіл з ліва на право ( за годинниковою стрілкою). Обійшовши один раз стіл, молода вклоняється батькам в низькому поклоні, тато три рази схиляє калачі перед головою молодої, а потім мама схиляє тарілку з барвінком теж три рази і далі йде коло №2 №3 повторюючи поклін і благословіння хлібом-сіллю і барвінком

Хор присутніх співає пісню.

1.Благослови Боже

Віночок шити

В парі прожити

2.Благослови Боже

В парі прожити

Добра нажити.

3.Благослови Боже

Добра нажити

Дітей зростити

Кладуть калачі і тарілку з барвінком на стіл і запрошує ведуча вінчальних батьків або хрещених до столу де починається сам обряд пошиття вінка. Хрещена матка, яка має шити вінок купляє червону стрічку набір голок і котушку червоних ниток, ножиці. Цей реквізит вона в кінці вручає молодій на користування в сімейному житті. Матка підходить до молодої і знімає стрічкою мірку, яку їй треба для вінка, відрізує ставить на стіл. До столу підходить тато молодої бере голку і нитку і силяє у вушко голки, тягне до одвірка і назад до столу, символізуючи довге і щасливе життя, хрещена відрізує цю нитку, а потім ріже на менші частини, згодом починає шити мама молодої, вона бере два листочка, кладе на стрічку і прошиває їх ниткою без вузла, вузол тут не робиться.

Хор співає:

1.Бери, мамко голку

Бери, мамко, нитку

Ший мені той, віночок

Із зелену та барвінку.

2.Бери, тату, голку

Бери тато, нитку

Ший мені той віночок

Із зелену та барвінку.

3.Беріть, матко стрічку,

Стрічку червоненьку

Шийте той віночок

Мені молоденькій.

4.Беріть батьку, стрічку

Стрічку червоненьку

Шийте той віночок

Мені молоденькій.

5.А я цей віночок

Буду одягати

Всю свою родину

Буду прикрашати.

6.А я цей віночок

Буду тай носити

Із своїм Іванком

Довго буду жити.

Після того, як тато із мамою прошили вінок, шиють далі хрещені батьки. Батько складає по два листочки і матка прошиває їх, поки не закінчить шити вінок. Під час шиття в хаті шумно: не стихають пісні, жарти, веселі розповіді.

Пісня:

Куди рука та й калина червоненька,

Туди ходить наша Алла молоденька,

А за нею її мамка тихенько

Ой вернися моя дочко молоденька,

Не вернуся, не вернуся, рідна мамко,

Бо не маю порадоньки

Я вже з вами.

Тато, сестра, брат.

Куди ружа та й калина червоненька.

Туди ходить наша Алла молоденька.

А за нею її Іванко тихенько

Ходи, ходи та й за мене, молоденька

Ось піду я та й за тебе, мій миленький

Бо вже маю порадоньку я й стобою (2р)

Коли закінчили шити вінок, хрещені передають його рідним батькам. Рідні батьки беруть вінок один з одного боку, інший з другого, чистими хустинками і кладуть на голову молодій, але не зав’язують . І так в трьох обходять тричі стіл, зупиняючись і кланяються всім присутнім.

Хор пісні:

Зелений барвінок (2р)

Калинка ся ломиться (2р)

Калинка ся ломиться (2р)

Дитинка ся клониться (2р)

Отцеві та й матері,

Усі та й родині

У святковій днині (2р)

(Це співають тричі)

Далі хрещені батьки одягають жевну, об’язують її червоною стрічкою і зверху наліплюють або голочками по два листочки, одягають всю жевну. Пара калачів, прикрашається також червоною стрічкою і зав’язується красивий бант зверху. Ці калачі мають лежати аж до третього дня весілля, коли будуть робити хлібини. Калачі молодої, тобто шлюбні з хати не даються нікуди, поки одягають жевну на калачі.

Хор співає:

1.Куди б я не їхала,

Куди б я не йшла

Скільки б я мамі

Не дякувала

Дякую тобі мамо

Що будила мене рано

Більше не будеш не будеш (2р)

2 Скільки б я мамі

Не дякувала

Дякую тобі тату

Що пускав хлопців в хату

Більше не будеш не будеш (2р)

3.Дякую тобі, сестро

За поділені дзестри

Більше не будеш не будеш (2р)

4. Дякую тобі, брате

Що пускав мене до хати

Більше не будеш не будеш (2р)

5. Дякую тобі, діду

Що ростив мене як рідну

Більше не будеш не будеш (2р)

6. Дякую тобі, бабко

Що навчала мене з малку,

Більше не будеш не будеш (2р)

7. Дякую вам пороги

Що оббили хлопцеві ноги

Більше не будуть не будуть (2р)

8. Дякую вам, ворота

Де стояли хлопців рота

Більше не будуть не будуть (2р)

Під час цієї пісні, молода підходять до всіх присутніх обнімає і цілує.Здійснився обряд барвінкового вінка, символ, вічності, зеленого світла, щастя і сімейного життя. Боже милий і щирий молодий місяць в них за плечима, сонечко перед очима їх мати народила місяцем обгородила, зорею заперезала. Всьому миру хрещеному за золото показала. Кругом світу обійдуть, хай нікого не бояться, їхній мир, їхнє щастя, по-всьому миру їхнє право хрещеному стало. Амінь.

Матка хрещена вручає молодій в мішечку голку, нитку, ножиці – все те, що залишилося від пошиття. Молода дякує всім присутнім, а батьки зарошують рідних до столу .

 

 

 

З джерел: Перебиковецька ЗОШ