Духовність Форосна

Релігійний світогляд нашого краю зазначив вплив, що зумовлювались геополітичною «межовістю» краю. Після завоювання Візантії турками ї до кінця ХУІІІ ст. на нашому краю переважали західні впливи. Пам’ять народу зберегла у нашому селі Форосна місце, що називається «турецьким цвинтарем» .

На початку 1870-х років у селі збудували дерев’яний храм з пристолом на честь архангела Михайла та Гавриїла, який стояв посередині села, стіни храму були прикрашені різбою, що передавала образи богів, символічні знаки, обереги, орнаменти у візіантійскому стилі з керівництвом у Бельцькій єпархії Молдавського князівства. Але у 1937 році після служби до свята Миколая по новому стилю церква згоріла, прибігши селяни не змогли врятувати церкву. Очевидці розповідають, що церковний колокол та всі церковні образи, хрести зроблені з золота та срібла   розтанули. При церкві функціонувала школа. Учні які навчалися при церкві на другий день зібрали з попелу частини сплавленого золота та срібла. Селяни лишилися без церкви, але церковна десятина збиралася за допомогою  церковної єпархії, яка мала резиденцію у Бельцах.

На кінець 1937 та початку 1938 року почали будувати нову церкву. Селяни наняли інженера з Хотина , який у нашому селі біля Великої Криниці збудував спеціальні печі та з глини робив і сушив у піч будівельну цеглу. Також з території нашого села викопали камінь для фундаменту під церкву.

До 1939 році будова церкви була завершена. У період війни 1940-1945 роках та до 1950 р. інтер’єр та церковний інвентар майже не змінювався . Капітальним ремонтом почали займатися у 1970-х, потім 1994 р. далі 2002 та з 2010 по 2011 р.р. тривав капітальний ремонт споруди , проводилися як зовнішні так і внутрішні роботи.

Історію створення церкви у селі взято із розповідей місцевих жителів—Синжерян Дарія (1922 рік народження), Дирда Олександр (1918-2010 рр.), Журат Павло (1929 рік народження), Пінтяков Григорій (1920 рік народження).