Breaking News

Освіта Рингач

Історія нашої школи зв’язана з усією історією шкільництва на Буковині під час молдавського і австрійського панування. За історичними даними Буковина в 15 ст. після розгрому татарської навали попадає під владу молдавський бояр і стає складовою частиною молдавського шкільництва. Цілком зрозуміло, що про шкільництво на Буковині до 14 ст. нема що й згадувати.
Історія нам каже, що не краще становище з освітою на Буковині було і під час молдавського панування. Край не мав жодної публічної школи. Школи існували при монастирях і то не при всіх. В них навчалися діти самої знаті. Учителями були ченці-монахи, які вчили читати і писати, а також закону божого. Багаті люди – бояри наймали для своїх дітей домашніх учителів грецького походження.
На селі в ті бурхливі неспокійні часи, коли людина завжди наслухала з кожного боку наближається небезпека, про школу ну було що й думати.
В 1774 році Буковина підпадає під австрійську окупацію і вже в 1777 році на Буковині відкривається дві школи: одна Сучаві; а друга в Рідківцях. В цих школах навчаються п’ятдесят учнів. Цікаво що в такому місті, як Чернівці, немає в той час жодної школи.
В 1780 році на Буковині було вже 9 шкіл і 8 учителів. З тих дев’яти шкіл були – три в Сучаві і то по одній в монастирях: Путна, Серет, Підківці, Кімналунг і Чернівцях. З цих шкіл було шість молдавських, решта німецькі і ні однієї української.
В 1786 році Буковина з політичним управлінням і освітою переходить до Галичини. В цей період освіта на Буковині дуже занедбана. З 28 шкіл, які вже існували на Буковині половина перестала працювати.
Тут необхідно нагадати, що керівництво освітою підлягало в той час церкві і тому, коли Буковина об’єдналася з Галичиною освіта перейшла під нагляд латинсько-католицької консисторії у Львові. Але все ж таки під тиском народних мас, за вимогою трудящих, в селах Буковини було відкрито декілька шкіл з українською мовою.
Вже в 1792 році на Буковині налічувалось 32 школи, 1830 р. -42, в 1840 р.-46, в 1850 р.-50 шкіл.
В 1850 році шкільництво на Буковині, за винятком католицьких, переходить під управління буковинської православної консисторії.
В 1870 р. на Буковині було вже 167 шкіл, які іменувались народними. З цих шкіл були: 30 німецьких, 65 українських, 24 румунських, а решта мішаних.
В 1869 році була створена так звана крайова шкільна рада під керівництвом якої перейшла вся освіта. І вже наприкінці 19 ст. і на початку 20ст. було відкрито нові школи-гімназії, особливо в містах, переважно для дітей більш заможних людей.
Це коротенька історія шкільництва на Буковині за період молдавського і австрійського панування, а тепер перейдемо до історії школи с. Рингач.
Село Рингач молоде і невеличке. Територія його входила в давнину до складу території села Раранча тепер Рідківці, звідси і колишня назва нашого села Слободзія-Раранча. І, якщо в нашому селі, за церковними даними, до 1815 року не було навіть церкви, то про школу у ті часи не могло бути і мови.
Аж в 1862 році в Рингач була заснована перша дяківська школа. Спеціального приміщення вона не мала. Розміщувалась у селянській хаті Маліцького. Першим учителем цієї школи був дяк на прізвище Медвідь-Ведмідь. Першими учнями були: Бурдейний Іфтодій, Кучурян Прокіп, Топорівський Андрій та інші. Дяка Ведмедя замінив учитель Левицький, котрий побудував першу школу в нашому селі. Шкільне приміщення складалось з однієї класної кімнати і приміщення для директора школи. Після Левицького 1880 учителем і директором школи став Турушанко. Крім директора школи з’явилися і вчителі. З введенням загальнообов’язкового навчання, у 1891 році в Рингачі відкривається чотирикласна народна школа з шестирічним навчання