Home / Новоселицький район / Подвірне / Духовність Подвірне

Духовність Подвірне

Вперше село згадується в документах в 1790 році. Хоч за переказами воно виникло в часи російсько-турецької війни 1768-1774 рр. На той час жителі, що в основному селилися довкола Панських криниць вже збудували дерев’яну православну церкву, що була там , де зараз стоїть пекарня біля автобусної зупинки. Біля неї був і перший цвинтар.

Біля церкви у 1823 році було поховано підполковника Війська Донського Федора Денисова. Надгробок було зроблено з бетону і на ньому хрест із заліза.

З часом церква постаріла і згоріла. Село зростало і виникла потреба в новій церкві,яку і збудували у 1883-1886 роках, на тому місці, де вона стоїть і зараз.

Як розповідали старожили будували її всім селом. Копали окопчики під фундамент, звозили із сусідніх сіл і полів каміння. Зносили кістки забитих тварин та курячі яйця для цементівки, возили воду.

Місце під церкву і цвинтар викупили у старого дідуся, що виїхав на південь Бессарабії. На самому підвищеному місці його городу вирішили поставити церкву. Спочатку пустили коня, який вільно гуляв там і чекали де він ляже. Вважалося,що кінь лягає у самому благодатному місці.

      Керував роботами майстер із Хотина. Всі підсобні роботи робили селяни-умільці. Перші дзвони були вилиті в Росії з міді і їх почепили на молоді акації, що росли перед церквою.

Потім їх підняли на дзвіницю. Послужили вони недовго, бо в роки Першої світової війни їх зняли і забрали на метал для грошей.

У 30-тих роках були куплені теперішні дзвони

Пізніше у 80- х роках під час будівництва асфальтної дороги останки старої церкви були перенесені на територію сучасної, де вони і зберігаються в каплиці. Там є останки престолу, плащаниця. Перенесли і надгробок Федора Денисова.

В роки окупації служба велася на румунській мові. Біля церкви була збудована і школа, де викладали священник і дяк. В останні десятиліття проведено декілька капітальних ремонтів за кошти селян.

Найдавнішою книгою у церкві є Євангеліє, яке зберігається з часу заснування церкви. Її привезено із Петербурга.

На жаль, у церкві відсутній архів ,який би допоміг краще розкрити родословну історію селян і історію села.