Освіта Магала

У Магалі школа була заснована у 1860 р. В селі у 1894 р. проживало 4084 жителя. 3 –класну школу відвідувало 675 учнів (29 хлопчиків та 384 дівчинки). Серед них було 11 німців, 664 румуни. Вчителями були: Скалат Дмитро, Бенка-Костиняну Василь, Бенка-Костиняну Євгенія, Бучевський Іван, Симигинович Омелян, Гостюк Іван.

Згодом така маленька школа не вміщувала всіх учнів і у 1885 р. була збудована нова будівля, з 5-ма класами. Вона була довгою у формі бараку та без смаку. У 1900 р. була побудована ще одна одноповерхова школа у Коту Остриці, а у 1910 р. побудована школа у Буді. Отже, на початку І світової війни у Магалі було 3 школи, 21 вчитель, 546 учнів.

Наприкінці 1918 р. Буковина стала складовою частиною Румунії. Життя поверталося до мирного шляху. Почалося налагодження освіти.

26 липня 1924 р. був прийнятий закон „Про початкову та середню освіту”, згідно якого впродовж 5 років передбачалося введення 7 –річного навчання. Фінансування освіти здійснювалось, крім державного бюджету, також через бюджети органів місцевого державного управління – сільські примарі. Згідно існуючого на той час законодавства 14% йшло на народну освіту. Так, у 1929 р. у районі існували 51 школа.

Одне з найважчих проблем освіти було слабке відвідування школи. Закон передбачав для батьків навіть 200-500 леїв за невідвідування школи. Але навіть такі стягнення не допомагали. Так, в Магалі школу відвідували 78% хлопчиків та 37% дівчаток. Слабке відвідування обумовлювалось: низьким матеріальним становищем селянства, необхідністю підлітків працювати у господарстві батьків з тим, щоб прохарчуватися. У 1929 р. кількість учнів було: 146 – хлопчиків, 40- дівчаток. Вчителями на той час були: Остафі Марія, Хандриш Василь, Соневицька Віоріка, Кова Іордаке, Нікорович Єврозіна, Кудла Миколай, Зеглік Анна, Бока Віктор, Бока Февроня. Активно в Магалі діяли філії „Товариства румунської культури та літератури” та „Товариство румунських пань Буковини”. Ці товариства створювали національні доми, хори, бібліотеки, читальні, організовували різноманітну культурну діяльність.

28 червня 1940 р. в наш край прийшли радянські війська. А з ними – і нові вчителі. У цей період більшість вчителів у Магалі були євреї з Чернівців, деякі з них навіть не знали румунської мови, були чужими для селян. Слабкою була матеріально-технічна база шкіл, бракувало кваліфікованих кадрів, шкідливо позначилась на культурно-освітній роботі практика адміністративного командування. За спогадами старожилів у 1940-41 рр. школу відвідували діти, які були записані ще при румунській адміністрації.

У 1941-42 рр. влада знову змінилась – прийшла румунська влада. 1943-44 навчальний рік не був завершений через те, що район опинився у фронтовій смузі, а потім влада знов змінилась. Почались радянські часи.

У березні 1944 р. заняття у школах були припинені у зв’язку з військовими діями. Але у вересні цього ж року були відновлені. Кількість учнів зменшилась, бо у 1991 р. радянська влада депортувала з Магали близько 1 тис. осіб. Тільки 13 червня 1941 р. були депортовані 580 осіб, з яких 261 дитина – від новонароджених до 18 років.

Труднощі цих років доходять до нас зі спогадів ветеранів педагогічної праці: ”для того щоб записати урок, ми збирали окремі листи, дбайливо їх підшивали, загортали в газету і підклеювали зверху етикетки, потім підписували ці імпортні зошити. Записували там олівцем дуже легенько, щоб потім після завершення зошита, можна було стерти записи гумою і почати писати заново. Писали на полях та між рядками газет. Не було підручників, географічних карт. Учні були дуже бідно одягнені, книги носили в полотняних торбинках. Їжу брали із собою з дому: зерна, підсмажені на плиті, кусень холодної мамалиги, а хто приносив малай – вважався сином заможних батьків (зі спогадів ветерана праці П.С. Саїнчук).

Школу відвідувало багато учнів-переростків, які через воєнне лихоліття не змогли своєчасно отримати освіту. Школа працювала у 2 зміни, мова навчання була румунською.

У 50-ті рр. вперше випускники магальської школи поступали на навчання в педагогічні училища і з освітою поверталися в рідне село працювати. Серед перших місцевих післявоєнних вчителів можемо назвати: Ізмікер М.С, Горі чан І.Д, сардар Ф.М., Бондар В.Ф., Завка Є.В., Пампуряк Ф.Н., Попичук С.Н., Запотинська Є.Г., Маковейчук М.С., Саїнчук П.С. та ін.

Директорами Тагальської школи були: Мороз І.Н., Порожній Д.Н., мушак Т.І., Андронакій В.В, Воронка О.І.

У 1967 р. Магальська школа стає середньою.

Значно почав поповнюватися шкільний бібліотечний фонд. У 1977 р. у бібліотеці школи було 11000 книг. Крім навчання, перед школою радянського періоду ставилася мета виховання дітей у комуністичному дусі. Ця робота велася постійно і носила тотальний характер. Вона здійснювалась через піонерську та комсомольську організацію Магальської школи по таким напрямкам: трудове, патріотичне, інтернаціональне, атеїстичне та фізичне виховання.

Залучення до праці було постійним мотивом виховної роботи в школах району. Учні школи завжди допомагали в роботі колгоспу „Дружба”. Були учнівські виробничі бригади, які вирощували кукурудзу, цукровий буряк, картоплю і т.д. Постійно організовувались соціалістичні змагання по збору металобрухту.

У 80-ті рр. учні брали участь у літніх трудових чвертях, працювали у сільському господарстві, у таборах праці та відпочинку.

У різноманітних формах проводилась виховна робота патріотичного спрямування: проведення „ленінських уроків”, „уроків мужності”, походи по місцях революційної, бойової слави, трудової слави радянського народу, конкурси політичної пісні, тижні пам’яті.

Інтернаціональне виховання було проведено через клуби інтернаціональної дружби. Форми роботи були різними: екскурсії, зустрічі, соціалістичне змагання з ровесниками з Росії, Молдови та ін.

До 2007 р. умови праці в школі були тяжкими. Школа працювала у 2 зміни, мала ще 3 філіали в різних кутках села. Будівля, якій понад 100 років потребувала капітального ремонту. 28 січня 2007 р. у школі сталася пожежа через пічне опалювання. Декілька місяців учні навчалися у пристосованих приміщеннях. Але до 2008-2009 навчального року був проведений капітальний ремонт приміщення, і хоча навчання велося у 2 зміни, були створені дуже хороші умови навчання.

Проект на будівництво нового корпусу школи був виготовлений ще у 2007 р., а будівельні роботи розпочато у 2-й половині вересня 2010 р. Завдяки тому, що проектна документація зазнала коригувань у навчальному закладі збільшено кількість класів – з 9 до 18, де навчатимуться 430 учнів. Всі філіали школи будуть з’єднані в одне ціле, де крім класів: їдальня, спортзал, 2 майстерні по обробці дерева і металу, 1 для швейної справи. Крім, цього є приміщення для гуртових занять.

Серед заслужених вчителів, які багато років присвятили вихованню молоді: Миндреску С.Т., Дорош Є.А, Постолакі Ф.В., Буженіцф Є.І., Гостюк А.П., Катаранчук Ф.М.

На даний час колектив школи складається з 45 вчителів. Очолює школу Комарніцька І.І., заступник директора Партика А.П.

1 вересня 2012 р. відбудеться довгоочікувана подія відкриття нового корпусу школи.