Breaking News
Home / Новоселицький район / Слобода н / Традиції Слобода н

Традиції Слобода н

Слобідське весілля

      Коли молоді люди покохали один одного і вирішили між собою одружитися, то найперше, що вони роблять – це знайомляться із родичами. Дівчина першою приводить свого хлопця знайомити зі своєю родиною. Хлопець матері та батькові дівчини говорить, що хоче одружитися з їхньою дочкою. Потім хлопець веде дівчину до себе додому, де знайомить її зі своїми родичами. Якщо родичі згідні з рішенням дітей тоді призначають день заручин, по сільському “п’ють слово”. Заручини відбуваються у дівчини вдома.
Хлопець із своїми родичами: батьками, сестрами, дядьками (вуйками) та тітками (матушами) приходить у назначений час до дівчини. З родичів хлопця обираються двоє старостів, це можуть бути старші брати, або дядьки хлопця. Прийшовши до хати дівчини і привітавшись зі всіма, що в хаті (дівчина також запрошує свою найближчу родину) розмову починають старости. Вони говорять такі слова: “Ми прийшли до вас, бо чули, що у Вас є дівчина на віддання. А у нас є хлопець (парубок) на женення. Слово поза слово і до їхньої розмови пристають всі інші присутні. Старости питають дівчину, чи згідна вона піти за нього заміж. Якщо вона говорить, що згідна, тоді батьки дівчини запрошують всіх за стіл.
За столом староста надає слово парубкові, і він уже при всіх освідчується дівчині у коханні, і просить її руки. Дівчина згідна, отож вона вже стала нареченою хлопця. Хлопець дарує їй подарунок, що приніс із собою (перстень, або ланцюжок на шию чи руку). А також дарує матері нареченої хустку, а батькові сорочку. Якщо є дідусі і бабусі то їм також, а братикам і сестричкам інші подарунки. Наречена пов’язує зі свого боку рушниками через плече двох старостів.

За столом батько нареченої наливає чарки всім присутнім і п’ють за щастя молодих. Другу чарку наливає батько нареченого (він приніс горілку із собою) і дякує дівчині та їх батькам, що не відмовили його синові, та за щастя молодих. Домовляються за час, день, місце весілля.
Весілля починається в суботу. Ввечері молодий разом із старостами ідуть кликати на весілля своїх весільних вінчальних батьків (свідків). А посланці від молодої в той час несуть молодому додому сорочку та капці. Прийшовши від батьків, кожен до себе додому, молодим шиють квітку із барвінку. Барвінок ще за дня повинна через калач не голою рукою, а носовичком нарвати старша дружка у молодої, а в молодого старша світилка.
Саме дійство проходить так: у кімнаті (хаті великій) збираються найближчі родичі та батьки молодої чи молодого. На столі вже стоять великі калачі прикрашені квітами. На них зверху у молодої лежить весільна фата (вилян) та весільний букет, а у молодого весільний букет.
Щоб пошити квітку із барвінку беруть голку із червоною ниткою. Із нитки червоної виготовляють китицю, на яку ставлять прибиті заздалегідь 10 копійок (цифрами до голови, а гербом наверх). Силяючи голку через дірочку в монеті пришивають листочки барвінку на підставлений знизу кружечок із картону. Листочок за листочками шиють кругленьку квітку. Листочків повинно бути не парне число. Починає шити квітку жінка котра дуже добре живе зі своїм чоловіком у шлюбі. Вона зашиває один листочок і передає матері молодого чи молодої, мати передає батькові, від батька беруть шити бабусі, дідусі, сестри, брати, гості, що є в хаті. Всі хто шиє квітку повинні бути одружені і добре жити, в злагоді і багатстві у шлюбі. Не можна шити квітку вдовиці, або вдівцеві, чи чоловікові або жінці, що є в повторному шлюбі. Коли шиють квітку, жінки співають пісню.

Після того, як квітку пошили молодий (молода) наливають кожному, що в хаті шив квітку чарочку і дякують за те, що виростили, вигодували і дали до людей. Барвінок, що залишився кидають завернувши в хустинку через плече на дах будинку, це робить молодий (молода). Родичі розходяться додому, щоб у неділю раненько прийти на най урочисту і святкову годину весілля. Якщо молоді хочуть, щоб була гарна погода на весілля, то в суботу ввечері молода (молодий) беруть в’язку дров, калач, горілку і несуть до жінки – удовиці, що живе сама і ставлять на поріг, щоб вона не бачила. А ще раненько до схід сонця мати встає, бере пасхальний кошик та чіпляє його на дерево на подвір’ї, щоб не було дощу.
На прикрашене подвір’я в неділю ранком заходять музиканти. Грають перший весільний марш. Є така прикмета у них, якщо грається їм легко, весело, то і життя у новій родині буде благополучне.
На вороттях та над вхідними дверима поставлені вінки півколом. На вороттях із ялини, на дверях із барвінку. Ці вінки зробили дружки (світивки) та ватажили в суботу. Сходяться гості, дружки, світивки, ватажили це брати, сестри із родини. За дружку чи світивку, ватажила також запрошують дітей хрещених батьків молодих. Приходять однокласники, сусіди, знайомі молоді люди, а також найближча родина.

І ось настає урочиста година для батьків та їх дитини (хлопця чи дівчини). Всі заходять до хати великої. Стіл накритий великими весільними чотирма калачами. На столі стоїть жевна на тарілці (жевна – це випічений у малій тасівці калач у четвер перед весіллям. Мати молодого, чи молодої бере тісто та розтачує невелику паляничку. Ставить її у тасівку. Зверху уже при допомозі кухарки оздоблюють цю паляничку кругом стрічкою також із тіста з порізаними краями. А посередині ставлять двох голубів, вироблених також із тіста. Коли жевна спічеться на неї уважно дивляться, вона показує які відношення між молодою і молодим. Якщо голуби схилили голівки один до одного, то будуть любитися обоє. Випічену жевну прикрашають клаптиками фольги, яку ліплять за допомогою яєчного білка.
На столі стоїть ще мисочка із свяченим житом та цукром, холодна закуска, хліб. Мати та батько одягають на плечі верхній одяг (кучма батько повинен бути обов’язково з покритою головою, а мати у хустці. Беруть у руки пару малих калачів з сіллю. Молоду (молодого) старших ватажил (дружба) бере за руку і разом з дружками (світивками) водить один круг стола. Музиканти в цей час грають спеціальну музику, а жінки співають пісню:

 Ой жала, жала
 Барвіночок жала
 Благословіть отець і мати
 Свого дитяти
 В щасливу дорогу
 До Божого дому
 В щасливу годину
 По першу дружину.


Співають пісню у Слободі, а в Ревківцях читають прощу.
Стали двоє дітей перед отцями
Як в церкві Євангелія перед образами.
Сіли на срібний стілець, під золотий вінець.
Просим прощу у Господа Бога,
Отця, мати, братів, сестер, сусідів близьких і далеких
“Благословіть до Божого дому”.

     Молодий (молода) обертаються до батьків, що стоять (обов’язково ногами на дивані) цілують хліб, руки матері і батькові. (Жінки говорять “Простіть і благословіть”). І так обходять три рази кругом столу, співають цю пісню, чи кажуть прощу.
Після цього в Ревківцях ще чешуть молодого (молоду). Саджають на стілець з подушкою біля столу і кожен, хто в хаті бере гребінець і чеше молодого (молоду), цілує його (її) бажає щасливого подружнього життя, ставить на хустинку гроші.
Після того як обійшли молоді три рази кругом столу, їм ставлять: молоді вінок з виляном на голову та весільну квітку, молодому прикріплюють до костюма квітку весільну. Батьки беруть вилян з вінком та весільні квітки не голими руками, а за допомогою хустинок. Молоду одягли в вінок, а молодому почепили квітку і вони дякують усім. Найперше дякують батькам, а потім всім жінкам, що співали, казали прошу.

Після цього старший ватажил тримаючи палицю із зав’язаною на ній хустиною у правій руці, лівою виводить під музику із хати разом із дружками (світивками). Мати молодого кидає за ними свячене жито із цукром. Молодий (молода) вийшовши за подвір’я не повинні ні в якому разі озиратися назад ідучи вінчатися, а потім зареєстровувати (розписуватися) свій шлюб у сільській раді, або у будинку культурі. За молодим та його світилками, ватажилами ідуть свашки – молоді одружені жінки із родини несучи в руках підноси (таси) із печивом (медівниками). Ватажили мають на плечах тайстри із колачами, горілкою та водою. Всі наїдки та напої для того, щоб пригощати присутніх після вінчання у церкві, та після реєстрації шлюбу у Будинку культури.
Якщо молоді живуть у різних кінцях села, то по дорозі до церкви вони зустрічаються у певному місці. Всі гості стоять на місці, а молоді ідуть назустріч один одному. При зустрічі стараються наступити один одному на ногу. Хто перший це зробить, той за повір’ям буде тримати верх у їхньому сімейному житті. Вінчальні батьки приєднуються до молодих, або чекають їх біля церкви. У вінчальних батьків (свідків) матки і батька в руках по одній великій свічці прикрашеній квітами, стрічками. При зустрічі молодих із батьками вони вітаються за руку та цілуються. Батьки бажають молодим щасливої дороги. Батько стає вряд коло молодої, а матка коло молодого. Світивки (дружки) кріплять батькові на правий бік на піджак батьківський великий букет, а матці з правого боку на плаття.

Колись ідучи до церкви матка та матері молодих одягалися у національний, вишиті сорочки, стовпи, горбочки чи гопанки та в кожушинки. Але тепер цей одяг рідко хто одягає.

Після вінчання у церкві всі виходять на вулицю, і там декілька свашок пригощають присутніх принесеними солодощами. Молодому та молоді перечипляють весільні букети з лівої сторони на праву сторону.
Матка частує всіх жінок вином чи лікером, а матчина вінчальна матка подає кожному грінку хліба із медом за здоров’я молодих. Кожен пригощає бажаючи молодим та батькам щасливого весілля та подружнього життя в мирі та злагоді. А батько пригощає із своїм батьком чоловіків горілкою та калачем. Ватажили пригощають хлопців.
Після вінчання всі прямують до Будинку культури на урочисту реєстрацію шлюбу. На порозі, молодих та гостей, зустрічає помічник секретаря с/ради по проведенні цього обряду із тарілочкою застеленою вишитою серветкою (зображено дві обручки та вишиті квіти) та та поставленими на неї ножицями. Двері перегороджені червоною стрічкою. Коли молоді підійшли до дверей, помічниця вітає їх, та говорить, щоб вони взяли ножиці і відрізали дорогу на своє подружнє життя. Молоді по черзі зліва і справа відрізають стрічку. Стрічку треба відрізати якнайдовшу, щоб життя в шлюбі було їх довгим та щасливим.

Відрізавши стрічку (стрічку забирає помічниця, щоб потім передати матері молодого (молодої), молоді піднімаються разом із своїми батьками на сцену. Молоді стають на ковбик під спеціально зробленою весільною аркою, біля них стоять їхні вінчальні батьки, біля батьків зі сторони молодого старша світилка, зі сторони молодої старша дружка.
З правого боку на сцені стоїть стіл на якому на вишитому рушникові лежать пара калачів, на підносі пляшка із шампанським та чарками, торт чи коробка цукерок, таса (піднос) з медівниками та букет квітів.
З лівого боку на сцені стоять рідні батьки молодих, матері у центрі. Реєстрація проходить за певним сценарієм.
Після закінчення реєстрації молодий бере молоду на руки та виносить на вулицю. Вінчальна матка, ідучи за ними кидає всім присутнім цукерки. На вулиці всіх присутніх пригощають, так само як і біля церкви.
Молоді ідуть до обеліска загиблим воїнам, щоб покласти у підніжжя букет. Якщо у молодого чи молодої немає матері чи батька, то вони разом сідають у машину та їдуть на кладовище, ставлять на могилу вінок, просять матір чи батька на весілля.

Після вінчання та реєстрації молоді кожен із своїми гостями ідуть додому. Вінчальні батьки ідуть також додому, бо до них сходяться уже під батьки (гості яких вони запросили з собою на весілля і підуть до молодого). Прийшовши додому на воротях молодих зустрічають батьки. Перш ніж увійти на подвір’я молодим двоє малих хлопчиків переливають дорогу водою. У порожнє відро молоді кидають гроші. Мати та батько частують на воротях свою дитину, бажають щастя і всіх присутніх також. Свашки плещуть у долоні, пританцьовуючи і так заводять всіх на подвір’я, де беруть молодих у коло. Весело танцюють разом з ватажилами, коли танець закінчується всі розходяться. Свашки ідуть лагодити до святкового весільного столу. Починають сходитися гості. Кожному гостеві, що підходять до воріт музиканти грають марш. Перед порогом хати на подвір’ї гостей зустрічають господар і господиня (мати та батьки молодого (молодої). З ними стоять ще їхні вінчальні батьки тримаючи в руках посуд у який гості даруючи кидають гроші. Батько наливає чарку за здоров’я молодих, мати частує водичкою та підносить тасу з печивом (медівниками). Ватажили, плещучи у долоні та вухкаючи танцюють кругом кожних гостей, що приходять.
У молодого гостей не запрошують за святковий стіл доти поки не прийдуть вінчальні батьки молодих із своїми під батьками. Вінчальні батьки на своєму подвір’ї застеляють столи, ставлять холодні закуски та десерт. Після цього вирушають на весілля до молодого.

У першому ряду ідуть молоді разом із своїми вінчальними батьками. За ними всі інші.
Коли батьки з під батьками підходять до воріт молодого їм грають марш, а назустріч виходять батько, мати з родичами, сватами та ватажилами. В цей час під веселу музику кругом них танцюють, пригощають різною випічкою. Молодий дарує матці хустку, батькові сорочку, а їхнім дітям інші подаруночки. Після цього батько запрошує всіх гостей до столу. Старший ватажил заводить молодого, батька та молодь до столу, аж потім заходять решта гостей. Жінки з лівої сторони, а чоловіки з правої. Гості пригощаються після того, як під марш зайшли господарі дому і частують батьків, решта гостей за рядом. Мати жінок, а батько чоловіків.
Далі весіллям керують вінчальні батьки просять всіх їсти, пити за здоров’я молодого, його щасливе подружнє життя. Перед тим як до столу мають подати голубці вінчальні батьки частують всіх людей випивкою, останніми пригощають ватажилів та музикантів. Коли видають усі страви ватажил виводить молодого і батьків до танцю. Гості всі танцюють до години 24-ї, а потім молодий збирається іти за молодою. На подвір’ї у молодої гості танцюють не розходяться всі чекають на молодого. Молодої ніде не видно вона заховалася в хаті, молодий повинен її знайти і винести на руках до гостей. Всі сідають за стіл, продають молоду, і забирають до молодого. Свашки молодого від молодої із хати беруть подушку, ляльку, ще деякі речі і несуть тримаючи високо їх над головою пританцьовуючи до молодого. Прийшовши до молодого молода обдаровує свекра та свекруху подарунками. Всі сідають за стіл, а молода сідає біля молодого біля молодого на подушку принесену із дому. Починають покривати молоду. Старші дві дружки молодої стають на ноги на лавку біля молодої. Над її головою тримають тарілку накриту хустиною. Старший ватажил молодого тримає дві палки накриті хусткою в руках. Музики грають спеціальну мелодію, а ватажил старається накрити голову молодої хусткою попід тарілку, яку міцно тримають в руках водячи над головою молодої її дружки. Молодий в цей час кидає на хустку дружкам гроші. За яку суму грошей покриють молоду залежить від спритності ватажила та дружки.
Нарешті покривало на голові молодої і матка зав’язує його навкруг голови. Молода встає частує ватажила, дружок, всіх гостей. Всі виходять з-за столу і для свекрухи та невістки грають танець. Свекруха танцюючи знайомить невістку з господарством показує де в них стайня, щоб невістка до худібки знала куди йти, де кухня, щоб знала де варити їсти. А на кінець заводить її до хати. Вінчальна матка знімає з молодої фату, завиває молоду як молодицю, а фату із вінком ставлять по черзі всім дівчатам, і кожна танцює з ватажилом. В кінці вінок матка ставить собі на голову, також танцює. Ще одне дійство проходить зі сміхом і жартами. Це пізнавання молодим своєї дружини (молодої). Молодому зав’язують очі садять на стілець на коліна йому ставлять подушку. І бажаючі сідають молодому на коліна, а він повинен відгадати чи його це дружина. Коли він впізнає молоду йому розв’язують очі. А тим часом матка розламує варену курку на частини, із жевно вирізують голуб’ят і дають молодому і молодій з’їсти. Хто скоріше з’їсть, той буде в хаті всім керувати. Молода всім наливає чарку, після цього всі виходять на подвір’я, і молоді уже як господарі танцюють свій танець.
У понеділок надвечір весілля продовжується у молодого. Із його гостей переодягаються чоловік на “молоду”, а жінка на “молодого” тай ідуть з музикою, ватажилами, сватками, дружками за мамою молодої. Попереду один чоловік несе запалений смолосник на довгій жердині. На подвір’ї молодої їх пригощають. Свати (мати, батько молодої) беруть в руки по парі калачів, найближчих родичів і рушають до молодого. По дорозі музика, сміх, жарти перебраних молодих. Прийшовши до сватів їх уже зустрічають молоді господарі (дочка та зять). Дочка обов’язково повинна бути завита в покривало, бо вона уже не дівчина, а молода господиня в домі.
Вінчальна матка молодих у фаті на голові виходить до гостей і всіх частує та пригощає. Перебрані так звані “вчорашні молоді” теж вгощають гостей. Всі сідають за стіл, а молоді вчорашні не сідають а подають гарячі страви до столу. Коли гості вже повечеряли молоді господарі несуть кухоль води та рушник батькам, щоб вони помили руки для рахування грошей, які будуть дарувати гості.
Першим батько проголошуючи вголос суму. Матка складає гроші в спеціальний посуд. Потім батько в тарілку ставить чотири чарки наповнені до половини горілкою і чоловік який несе гроші випиває, а батько називає вголос скільки дарує. Вкінці батьки підраховують і називають загальну суму яку подарували фінам і дає їм гроші. Заходить кухарка батькам, нанашкам дає великі калачі на яких горілка, хустинка, цукерки, курка, вино, великий подарунок за це їй дають пару рублів.
Кухарка виводить гостей за столу і танцює з ними танець.
У вівторок батьки молодої запрошують сватів до себе на хліб. Знову грає музика, жартують, танцюють, веселяться гості. Вкінці сватам, ватажилам, свашкам дають малі калачі, а кухарці дякують за смачні приготовлені страви. І вона танцює з усіма присутніми танець після – гості розходяться по домах.