1 вересня 1985 року відкрила свої двері нова триповерхова споруда восьмирічної школи. Тоді директором школи був Микола Іванович Каліструк, який доклав чимало зусиль для будівництва навчального закладу. Вперше, за багато років, діти села мали змогу навчатися лише в одну зміну. В школі навчалися 500 учнів, і працювали 42 вчителів.
1991 року створена загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з румунською мовою навчання. Маршинецька загальноосвітня школа завжди була базовою, в районі з естетичного виховання дітей. Серед різноманітних гуртків школи працювали: три танцювальних колективи, учительський та дитячий хори, духовий оркестр, оркестр народних інструментів, вокально-інструментальний ансамбль. Також діяли класи дитячої музичної школи.
З 2010 року школа разом з дитячим садком утворює навчально-виховний комплекс. Директором був Стаднічук Ю.В. Тож є два корпуси: в одному навчаються учні з 6 років, а в іншому виховуються діти до 6 років. На посаді директора другий рік працює В’ячеслав Єфтемій.У школі навчається 222 учні з українською та румунською мовами навчання, а в дитячому садочку виховується 100 дітей.
Але перші відомості про освітянський заклад у селі Маршинці відносяться до 1896 року. Це була школа грамоти (початкова форма навчання). Вона розміщувалась у найманій на кошти громади єпархіальної ради хаті, дуже незручній. У тому році в ній навчався 71 учень, але випуску не було. З вчителів згадуються Іван Балбачан та вчителька Аглаїда Балбачан.
Школа (народне училище) в селі збудована у 1899 році та відкрита 15 листопада того ж року. Вона знаходилась у власному будинку з не випалюваної цегли, була місткою, але студеною. Вчительська квартира складалася з двох кімнат та кухні з коморою. У 1910 році школа стала двокомплектною. Їй належало 1005 кв. саженів землі. З них 200 кв. саженів було відведено під сад. На той час у ньому було 75 фруктових дерев.
Навчання у тому році закінчилось навесні 16 травня, почалося восени 18 вересня. Учні відвідували школи нерегулярно через польові роботи. Почесним попечителем училища був Сава Омелянович Пивоваров, земський фельдшер. Законовчителем був Іоан Олексійович Балбачан, учителем – завідуючою – Марія Опанасівна Мітерчук, вчителькою Єлизавета Михайлівна Степаненко – Холодна, вчителем співу – Федір Беженар. Він сформував церковний хор з 20 учнів.
Дуже добрий відгук залишив у звіті повітовий інспектор – екзаменатор у травні 1913 року. Він писав, «що школа утримується в чистоті, охайно, зовнішній вигляд учнів справляє приємне враження, видно піклування та поботу вчительок».
У 1914 році перевірялось викладання релігії в школі села Маршинці. У звіті відзначалось, що Іван Балбачан викладав Закон Божий 35 років, з січня місяця приступив до своїх обов’язків новий священик – Микола Балбачан.
У 1918 році в селі видкрили початкову школу, в якій навчалися 4 класи, а потім 7. Першими вчителями були Нагорний, Кожокару та його дружина. Основними предметами були читання, письмо, математика, релігія, малювання та гімнастика.
Випускниками цієї школи були брати Гайсан. Один із них був міністром охорони здоров’я, а другий міністр землеробства в Бухаресті.
Після війни в селі діяла початкова школа в старій будівлі школи. У 1948 році школу реформовано у семирічну, а з 1961 –го у восьмирічну.
Педагогічний колектив постійно працює над удосконаленням навчально-виховного процесу, застосуванням нових методів навчання і виховання згідно сучасної педагогічної науки. Значна уваги приділяється формуванню національної самосвідомості учнів, політичної культури, виховання суспільної активності, а також над створенням умов для творчого розвитку дітей на основі варіативних планів і програм. Працівники навчального закладу беруть активну участь у всіх номінаціях районного та обласного конкурсу «Учитель року» та займають призові місця.
Для стало доброю традицією проводити підсумкове свято, присвячене закінченню навчального року, на якому не залишається поза увагою жоден працівник, жоден учень.
Творча група:
Баранчан З.В. – голова профспілки Маршинецького НВК
Фелечко Христина – учениця 10 –Б класу
Дущак Ксенія – учениця 10 –Б класу