Культура Магала

Розвиток культури у с.Магала

У Магалі завжди було жваве культурне життя. Цікавість до читання була поширена у селі. До І світової війни селяни читали народні книжки, а також такі як «Історія Олександра Македонського», «Життя Ісопа», «Календар на 100 років», книжки з казками, книжки про гайдуків, церковну літературу. Ці книжки позичали один у одного, збирались у довгі зимні вечори до когось, хто вмів читати.

Були деякі аматори, які мали навіть свої маленькі бібліотеки. Один з них – Іоніке Ісак був збирачем фольклору, якого регулярно відсилав до Сіміона Флореа Маріана з Сучави (згодом відомого фольклориста). У багатьох публікаціях Маріана знаходимо посилання на Іоніка Ісака з Магали. Інший магалянин, Тоадер Кельбя, мав багато книжок, сам складав народні вірші та балади.

У 1895 р. була заснована у Магалі перша культурна спілка «Cabinet de lectură Trezivă», а у 1897 р. друга в Котул Остриця. Також у 1895 р. «Societatea Doamnelor Române» з Чернівців заснувала філію у Магалі. У 1902 р. була заснована «Banca Populară Albina» під керівництвом селянина Тоадер Кудла у Котул Остриця та «Banca tip Reiffeisen» під керівництвом селянина Никіти Аксанія.

Також у Магалі проводили культурну діяльность студентські спілки з Чернівці «Junimea» та «Dacia»

Також у Магалі була заснована спілка «Arcaşul», яка займалась фізичним вихованням, розповсюдженням народних традицій, заснуванням духових оркестрів т.і.

У 1895 – 1914 р.р. багато дітей селян з Магали навчались у Чернівцях. Під час І світової війни село Магала опинилася на лінії фронту, переходило з рук в руки, школа не працювала, культурне життя занепало.

З 1918 р. село Магала знаходилось у складі Румунії. Після війни культурне життя пожвавилось. У 1920 р. у Магалі була заснована читальня «Casa de Citire Principele Carol», кооператив «Prut» та відновлена спілка «Arcaşul».

У 1935 р. інтелектуал з Магали, лікар Іон Нандріш, який працював у лікарні у Чернівцях, заснував «Культурну спілку Буковини» – «Secţie a Societăţii pentru Cultură în Bucovina» . Секція цієї спілки була відкрита і у Магалі. Завдяки роботи цієї секції 24 жовтня 1937 р. у Магалі була побудована та відкрита «Casa Naţională» – тобто «Національний Дім». Він мав велику залу на 400 місць, 6 приміщень та підвал з маленькою електричною станцією.

У Національному Домі була бібліотека, яка швидко поповнилась різноманітною літературою, газетами, було навіть радіо. Одна кімната була відведена під музей. До нього селяни приносили різні старовинні речі, навіть бівень мамонта, який селяни знайшли у полі. На той час це був один з найбагатших сільських музеїв. Там же була майстерня з виготовлення перських коврів. Навчав селянок ткати коври армянин по прізвище Саріан. Було встановлено 22 ткацьких верстатів, на яких працювали 60 жінок. Коври були дуже хорошої якості, як свій знак мали літеру «М» у 4-х кутах. Також у Національному Домі були відкрити поварські курси для дівчат та жінок з Магали.

У вихідні дні та на свята у Національному Домі проводились конференції на яких з доповідями виступали інтелектуали з Магали або з Чернівців. Після них показували театральні вистави, виступав хор, організували концерти.

Після приходу радянської влади, цей Національний Дім був перейменований у клуб, і був ним до кінця 70-х рр. коли був зруйнований, бо побудували новий Будинок культури. При радянській владі у ньому була бібліотека (працює з 1949 р.) кінозал, радіо т.і.

Новий Будинок культури працює з 1980 р. У ньому є простора зала для концертів, вистав, кіно, велика бібліотека, яка налічує понад 13500 книжок, відомий не лише на Буковині, а й у інших країнах танцювальний колектив «Mărgaritarul» («Перлина»), якій був заснований у 2004 р. Він виступав з концертами у Румунії, Польщі, Росії, Чехії, Словакії т.і. У 2005 р. був заснований ще один танцювальний гурток «Ghiocel» з дітей середнього віку, а у 2006 р. з дітей молодшого віку були створені ще 2 колективи – «Garofiţa» та «Rozmarin», які з успіхом виступають.

За останні роки культурне життя пожвавилось. У Будинку культури працюють 12 гуртків: сольний, танцювальний, народного співу, спортивний, шахматний, шашки т.і. Відомими по України і не тільки є брати – інструментисти на народних інструментах Гостюк Георгій та Михайло, які не раз виборювали призові місця на різних конкурсах, виступали навіть у палаці «Україна» у Києві.

Село Магала перспективне і має велике майбутнє.

      На території сільської ради є середня і дев’ятирічна школи, будинок культури і клуб в с. Остриці, дві бібліотеки, стадіон, амбулаторія в с. Магала і фельдшерсько-акушерський пункт в с. Остриця.
В 1991 році в Магалі відкрито обеліск жертвам трагічних подій 1941 і 1944 років.
Діюча Троїцька церква 1818 року – пам’ятка архітектури.

Традиційні народні промисли:
1. Пошив національних костюмів.
2. Столярство.
3. Бляхарство.
4. Лозоплетіння.
5. Художня вишивка.

Чим пишається громада?
• Мінеральними джерелами про які відомо на території всієї області та за її межами.
• Культурною спадщиною, збереженням обрядів, звичаїв, традицій.