Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Звичаї та обряди с.Магала
Кожне село має свої звичаї, обряди притаманні лише даній місцевості. Цим вона і стає унікальною. Ось і наше село багата на різноманітні унікальні звичаї та обряди.
Треба сказати що в нашому селі добре уживаються представники різних релігійних конфесій: православні християни, баптисти та адвентисти сьомого дня. Тому і свята в села теж різні. Але більшість людей є православними, тому свята у нас теж – православні.
Так свято – Великдень. Це одне з найбільших після Різдва Христового, свят у християнському світі. Святкуємо в Україні ще з Х століття. Настає свято весною в період з 22 березня по 25 квітня. Свято пов’язана із Воскресінням Ісуса Христа і тому і має назву Великдень.
Вважається найважливішим християнським святом, що символізує радість з приводу перемоги Ісуса Христа над смертю та вічним забуттям.
У цей день ми йдемо до церкви і повертаємося до дому з великою Радістю, несучи кошик “свяченого”.
Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає “Христос воскрес!”, а всі присутні відповідають “Воїстину воскрес!” Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв. Господині збирають їх у кошики прикрашені вишиваними рушниками і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках.
Усі вітають одне одного словами “Христос Воскрес!”, “Воїстину воскрес!”. Родина урочисто сідає за стіл.
До цього дня випікали коровай (сучасна паска), посипаний пшоном, що символізує народження і повноту життя. Обов’язковим атрибутом свята, що розповсюдився по усьому світу є писанка. А символіка писанки з її “кривульками”, “безконечниками”, “деревами життя”, “пташками” та ін. відображує багатство світосприйняття наших предків.
Звичай випікати паски також має дохристиянське походження. У Чистий четвер, коли закінчували писати писанки, розпочинали пекти баби – так здавна називали паски. Баба мала також назви коровай і калач (кулич).
Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий урожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам погаснути.