Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
З біографії спортсмена – легкоатлета
Віталія Рибака
Народився Віталій Валерійович в селі Анадоли 29 березня 1980 року, в родині Рибака Валерія Васильовича та Рибак Ніни Іванівни, працівників місцевого радгоспу імені К. Галкіна.
У 6 років пішов у перший клас Анадольської ЗОШ І-ІІ ступенів. Тут же закінчив дев’ять класів. Навчався в Чернівецькому педучилищі, Подільському державному аграрно-технічному університеті. Працював у МВС України м. Чернівці. Майстер спорту України з легкої атлетики. Тричі ставав чемпіоном всеукраїнських змагань з легкої атлетики. Здобував перші місця на міжнародних спортивних змаганнях з легкої атлетики. В даний час проживає в Німеччині. Його мрія – участь в олімпіаді.
Мельницький Василь Іванович
Народився Василь Іванович у 1951 році с. Анадоли. Навчався в Анадольській школі, це учень відомих вчителів – Ігнатьєва Едуарда Якимовича, який був його першим учителем. Гвоздовська Ольга Вікторівна – класний керівник учня Мельницького Василя в Хотинській середній школі №4. Навчався Василь Іванович в Кам.-Подільському військовому училищі та Московській військовій інженерній академії. Завідував військовою кафедрою с/г інституту в Кам.-Подільському, був начальником Кам.-Подільського військово-інженерного інституту. Саме тут йому було присвоєно звання генерал-майора.
Скрипник Василь Мефодійович
ветеран Великої Вітчизняної війни
Народився Василь Мефодійович 7 липня 1927 року в селі Дарабани Хотинського району Чернівецької області. Закінчив п’ять класів румунської школи. Після закінчення школи працював в сільському господарстві.
У 1944 році пішов на фронт. Учасник бойових дій. Нагороджений орденом Червоної Зірки та іншими бойовими відзнаками. Після важкого поранення був демобілізований і повернувся в рідне село.
З 1947 року продовжив трудову діяльність. Відбудовував господарство, працював на різних посадах.
Понад двадцять років очолював тваринницьку ферму. Був обраний головою правління колективного господарства. Здібний організатор виробництва, вмілий керівник має багато державних, галузевих і місцевих відзнак. Всього себе віддавав роботі.
Трудову діяльність продовжив і після досягнення пенсійного віку.
Завжди сповнений енергією і планами на майбутнє. Голова ради ветеранів села Анадоли.
Нагороджений за бойові заслуги та трудові досягнення:
Орденом Червоної Зірки (1945)
Орденом Леніна (1973)
Орденом Вітчизняної війни ІІ степені (1985)
Орденом «За мужність» (1999)
Медалі:
«Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.» (1965)
« 50 років Збройних Сил СРСР» (1969)
«Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.» (1976)
«За почесну працю з нагоди сторіччя дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
«60 років Збройних Сил СРСР» (1979)
«Сорок років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.» (1985)
«50 років визволення України» (1995)
«Медаль Жукова» (1998)
«Захиснику Вітчизни» (1999)
«65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.» (2010)
«Ветеран праці» (1986)
Нагороджений знаком «Відмінник УРДПТ» (1990)
Станішевська Фросинія Дементіївна
ланкова польової бригади
Народилася Фросинія Дементіївна 18 липня 1933 року в селі Каплівка Хотинського району Чернівецької області.
У 1955 році розпочала трудову діяльність в ланці польової бригади. Разом з ровесницями набиралася досвіду роботи у старших подруг. Заповзята, роботяща, справедлива жінка здобула авторитет у колег і очолила ланку. А невдовзі успіхи ланкової у вирощуванні стабільно високих врожаїв цукристих влада відзначила найвищою урядовою нагородою. У 1976 році ланка зібрала з гектара по п’ятсот вісімдесят центнерів солодких коренів і по сімдесят – кукурудзи.
Керівником структурного підрозділу господарства пропрацювала майже п’ятнадцять років.
Має заслужену повагу у односельчан.
За свою працю нагороджена:
Орденом Трудового Червоного Прапора (1974).
Орденом Леніна (1977).
Яцюк Володимир Іванович
4.09.1965р.-13.05.1984р.
Народився 4 вересня 1965 року в с. Анадоли Хотинського району .Українець.
До служби в армії закінчив автошколу, працював водієм. Відзначався працелюбністю, користувався повагою товаришів.
У Збройні Сили був призваний 4.09.1983 року Хотинським РВК.
В Афганістані з грудня 1983 року. Служив водієм у в/ч польова пошта 93978 під м. Файзабад. Неодноразово брав участь у рейдових операціях, завжди виявляв водійську майстерність.
13 травня 1984 року рядовий Володимир Яцюк їхав у колоні, яка перевозила пальне. Під м. Чарикар колона була масовано обстріляна з гранатометів і кулеметів. Автомобіль, який вів Володя, вже давно палав, але він не покидав його до тих пір, поки не відвів його подалі на узбіччя, щоб дати можливість маневруванню іншим. Від страшних опіків помер у госпіталі.
За мужність та відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Похований в селі Анадоли Хотинського району.
16 вересня 2011 року в Анадольській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів було встановлено меморіальну дошку Володі Яцюку.
Яцюк Іван Дмитрович
довгожитель села
Народився Іван Дмитрович 30 березня 1911 року в селі Дарабани Хотинського району в багатодітній сім’ї.
У 8 років втратив батька, тому з десяти років Іванко пішов у найми. Працював у наймах у заможнього господаря в Кельменецькому районі
с. Путрина. У 18 років уже працював на рівні з чоловіками: косив, молотив, жав.
На долю Івана Дмитровича припало пережити лихоліття двох світових воєн. Перша розпочалася в 1914 році – була жорстока, несправедлива. Він пам’ятає лихоліття другого повернення румунів та визволення краю радянськими військами. Пережив другу світову війну, голод.
У післявоєнний час працював у колгоспі будівельником, у Берегометі на зрубці лісу, на будові Каховської ГЕС.
Іван Дмитрович неперевершений трудар, у 98 років він ще тримав у руках сапу і косу. У нього велика родина – четверо дочок, десять онуків, п’ятнадцять правнуків та один праправнук.
Іван Дмитрович пишається тим, що він є продовжувачем козацького роду. Адже його бабуся прожила 102 роки, а прабабуся – 120 років.