Бочківці

Візитка

Ми хочемо відкрити вам таємницю,

Що школа у нас непроста,

І не просто у нас вчителі –

Чарівниці

В світі науки й знання!

Ми хочемо сказати сьогодні усі:

Найкращі у школі у нас вчителі

І кожен із нас скаже відверто ,

Що справжнім керманичем є наш директор.

Чи ти випускник ,чи малий першокласник,

Пораду знайде для всіх вона вчасно

І сіє у душі дитячі щорічно

Оте добре, цінне, розумне і вічне.

Учитись уміло й старанно ти мусиш,

Якщо щось не так – допоможе заступник.

І щира підтримка, і мудреє слово

На кожне питання є відповідь в нього.

Веде вправно й вміло заступник щодня

Усіх школярів до країни Знання.

Постійною працею стрічають світанки

Усі вчителі початкової ланки

І їх вихованці у школі відомі

Як справжні знавці української мови

У світ українського рідного слова

Запрошують радо філологи.

Захоплюють твори Петрарки і Ніцше,

Пригодницький світ на зарубіжній.

Новинками техніки зове інформатика,

Цариця наук усіх – математика.

Знайомить з новим, непізнаним французька,

Душі панацея – чарівная музика.

А фізика все пояснити зуміє,

їй в цім допоможе біологія й хімія.

І сива історія уяву колише

А географія мандрами кличе.

А сили примножить і загартує

Улюблена всім фізкультура.

Корабель до знань вестимуть знавці –

Когорта учительська справжніх митців.

Виховує школа не просто дітей,

Тут генії слова працюють щодень –

Маленькі поети – гуртківці літ клубу

Відомі у краї, шановані всюди.

Є гордістю також школярського світу

Ті учні, які досягнули Олімпу.

Почесно щороку ми їх вітаємо,

І дуже ми ними пишаємось.

У вихор сучасного танцю запрошують,

Своїми здобутками славу примножують

Це знані у школі усім танцюристи,

Майбутні відомі вкраїнські артисти.

Є в школі кімната, де спить таїна,

Там сива історія скарб зберегла

Це наш сокровенний музей «Берегиня» –

Бабусина казка, збережена в скрині.

І дзвенить дзвіночком сріблястим

Моя рідна старесенька школа,

І зове на пороги, як мати,

Діточок в своє дружнєє коло.

Зустрічає усміхнено ранок,

Хоч старенька, та рідна до щему…

І щоденно малі пташенята

Прилітають, щоб стрітися з нею.

Гамірливо закрутиться вихор,

Закружляє у буднях життєвих,

А вона бачить все й клопітливо

Разом з нами живе, крізь проблеми.

Хоч старенька вона, не сучасна,

В нас немає спортивної зали,

Співаками й артистами часто

Ми в шкільнім коридорі ставали.

Та для нас не важливі умови,

І надією душі наповнені,

Що нові збудуємо поверхи

І постане школа оновленою.

І життя шкільне завирує

У проблемах, і в радості знову,

Так, ми віримо: школу збудуємо

І заграє життя веселково.