Історія церкви с. Бочківці
Вже триста шістдесят років потопає у лоні садів наше рідне село Бочківці. Жили у ньому і проживають трудолюбиві люди. Цілий тиждень вони трудяться, а у неділю не забували про Бога. Та не було в нашому селівеликої церкви, а була лише старенька, маленька. Одного разу у нашогоодносельчанина за вечерею зайшла мова про золото. Це був Григорій Миколайович Мандалак (18.04.1820-10.10.1989) зі своєю дружиною Єфросинією Василівною Мандалак (25.09.1829-29.03.1898).
Запитала дружина у свого чоловіка: “Щоб ти зробив, якби знайшовбагато золота?”. Він відповів: “Я б зробив церкву!”. І жінка його такожпідтримала. Вранці господар встав і пішов у поле косити, косив він від початку поля, яке називалось Рит. Косив, косив і косою щось
зачепив, ледве не зламав косу. Нагнувся до землі, щоб подивитися, що ж таке він зачепив, і побачив багато золота. Якбачимо, на їхню розмову за вечерею зійшла Божа благодать. Зібравши золото на підводу, з великою радістю вінповернувся додому. Саме у той день і жінка його пішла у сад по дрова і зачепилася за суху гілку на грушці, гілка зламалася, і звідти посипалося золото.
Жінка знайшла повний глиняний глечик золота. Приїхавши додому з поля, чоловік радо говорить до жінки: “Язнайшов бочку золота”, а жінка до нього: “Я теж знайшла глек золота”. Склали вони все знайдене разом і вирішилизбудувати у нашому селі церкву.
Збудували нашу Свято-Михайлівську церкву у тисяча вісімсот вісімдесят шостому році. Ці люди, тобто сім’я Мандалак, крім нашої церкви збудували ще чотири церкви.
З того часу у нашій церкві прослужило 17 священиків.