Церква
У селі Гордівці довгий час не було церкви. Селяни на моління ходили в с. Чепоноси.
Коли збудована церква – не відомо. Але відомо, що в 1887 році на ремонт церкви зібрано 1400 рублів.
Відомо, що церква володіла 15,5 десятини землі. В ” Справочной книги Кишиневской епархии на 1906 год” записано.
“Сел.Чепоносы, с приписной с. Гордиуц. Церковь Царе Константиновская.В селе проживают русинь: 244 чел. и 227 женщин. Школы нет.Службу проводили свящ. Иоан Федорович Мунтян и сверхштатный псаломщик Елезарь Петрович Ченборович”.
В такій же книзі за 1911 рік на ст. 208 сказано, що село Гордівці приписано до с. Чепоноси.В селі 462 особи.Священ. и псаломщик- той же.
За іншими даними – церква побудована в 1845 році, ще інш. – в 1895р., і ще є дані , що в 1914 р.
В церковній книзі є запис за 1847 рік, тому точною датою побудови церкви – буде 1845 рік.
В 1956 році наш храм був закритий, так було 28 років.
1978-1979р. – у церкві був відкритий музей.
Потім, завдяки зусиллям наших односельчан, таких як: Кисильов Петро Митрофанович, Швець Іван Миколайович, Какараза Філімон Пентелеймонович та ін.( які їздили в Хотин, Чернівці, Київ, писали листи), церкву було знову реставровано і в 1989 р. знову відкрито.
Зробили знову посвячення храму.
Був присутній Владика Онуфрій. Посвящіння було у 1989 р. Першим настоятелем храму був Михайло, потім Анатолій, а потім Порфирій, при якому і відбулося освячення храму. У нашому храмі він відслужив 11 років. На даний час служить священник Іван.
Капличка
Одним із див нашого села є капличка, яка побудована в центрі села. Тут ми бачимо Матір Божу, у ногах якої змія, що символізує перемогу добра над злом.
Біля каплички завжди милують око живі квіти, які сюди приносять дорослі і діти.
Побудували цю красу в 1998 році жителі нашого села: Чорний Іван Васильович, Чорна Людмила Іванівна та їхній син – Валерій.