Історія Гордівці

Якщо підніматися вгору від міста Хотина по річці Дністер, то на лівому березі річки ми побачимо розташоване, потопаюче в яблуневих садах, мальовниче село Гордівці.
За історичними даними село Гордівці досить старе поселення, датується приблизно V-VIст. Перше поселення села Гордівці за археологічними розкопками, було розташоване, від теперішнього, в урочищі “Лука”
І зараз там можна знайти уламки посуду та іншого.
За селом, вздовш р. Дністер, тягнеться земляний вал, в селі називають його Турецьким, до речі, він є історичним пам’ятником.
Наука ще не дала повної відповіді на питання: чому населення Середнього Подністров’я і Прикарпаття протягом віків з ХІ ст. до н.е. і до V ст. не споруджувало городищ, але будувало земляне укріплення іншого виду: Троянові або Турецькі вали.
Такий вал, довжиною майже 4 км, проходить вздовж р. Дністер, біля с. Гордівці. Він починається біля підніжжя високого пагорба, тягнеться низьким берегом річки і зникає там, де берег р. Дністер стає високим і крутим.
Як показали археологічні розкопки, вал насипано з жовтої, сильно ущільненої глини. Висота валу 1,5 м, ширина 8-10м. На гребені валу стояли дерев’яні укріплення. В оборонному валі, на глибині 2 м, лежали обгорілі дерева.
Перше, довготривале, поселення виявлено в Гордівцях, ще у ІV тисячолітті до н.е., в добу енеоліту(мідно-кам’яна доба).
Виявлено також сліди трипільської культури. В Гордівцях знайдено залишки скотарсько-землеробських поселень.
В старих архівних матеріалах і документах зустрічається змінена назва села на Гергеуци. В книзі “Труды Бессарабской губернской ученой архивной комиссии”, том 3, под редакцией И.Н.Халиппы, Кишинів, 1907 рік записано на стр 47. 1817 р.”Гергеуцы”.Г.( ця буква означає, що село відноситься до бідних.)Низшего сославия:26 хозяйств, 2 вдовы,3 бурлаков. Всего 29 мужчин и 2 женщины( мається на увазі голови сімейств , а не всі члени сім’ї).
Вотчина принадлежит господину спатерю( хранитель оружия господаря Малдавии и начальник арсеналов).Иоану Некульче из Молдавии; обнимает 150 фальчей (1 фальча=1,4 десятини,1 десятина=1,09 гектара)сенокоса,100 фальчей пахотной земли, 20 ф.сельского выгона и 150ф.семенцов. 1 владельческая мельница в сельской балке. Расстаяние же до села Чепоносы 2 верствы.
Село Гордівці входило до складу Рукшинської волості з 1817року до 1918року. Село з давніх часів заселене українцями.
1923р . ДАЧО,ф.669,от2,стр.63,арх.102. Подано списки осіб, які одержали(купили) землю за реформою в 1923р. В Гордівцях було всього 3 чоловіки, які одержали до 5 га землі (це в основному інваліди війни).
В книзі “Anuarul inratamantului Primar din regiunea XIV Cernauti pe anul 1929, с 186 записано, що школа в селі Гордівці була відкрита в 1919 році.
В 1884 році в Хотинському повіті був проведений перепис населення і господарств. Дані цього перепису подані в” Ермолинский К.сборник статистических сведений по Хотинскому уезду Бессарабской губернии Москва 1886г.”
В цьому документі сказано, що селяни с. Гордівці за реформою 1868 року одержали невеликі наділи землі до 3,8 га. Садиби займали 20%, одна земля -65%, толоки -15,8%.Головною польовою культурою була кукурудза: 46%, озимі 41%, ярі – 12%, не хлібні рослини 1%.
Грамотність по волості була такою: 3% чол. і 1,5% жінок. В с. Гордівці – 0 грамотних, школи не було.(за 1884р.)
У 1774 році австрійці окупували північну частину Хотинщини, в т.ч. і Гордівці.
Після повстання декабристів, у 1825 році, російський цар заслав сюди генерала Гордєєва. Узявши із собою сімю, 200 кріпаків, бунтівник заснував на новому місці 2 села: Гордівці, яке походить від його прізвища , та Орестівка.
Село ділиться на урочища: Помірки, Пожарники, Попівське , Городчики, Данчисько, Турецький вал, Прозір та ін.
Так , наприклад, урочище ” Городчики” дістало назву від того , що ділили ниву на маленькі частинки (“городчики”).
“Данчиско ” – танцювальний майданчик. На тереторії села є школа, тепер нова побудована у 1987 році. Те , що школа побудована нова, це велика заслуга завідуючої Гордівецької початкової школи – Мельничук Маргарити Терентівни. Завідувала вона школою з 1962 року по 1994 рік. Велика заслуга також у цьому Мельничука Сергія Івановича ( чоловіка Маргарити Терентівни),який також працював кілька років у старій школі ( десь приблизно 1960-1961 роки).
А перша школа була побудована замоним селянином Федором Сіньковським, в кінці ХVІІІ ст.Це був спочатку жилий будинок, під час ВВВ тут діяла румунська школа. Жителі села, які 1920-1930 рр. народження, закінчували 4 класи румунської школи.
Церква ” Олени – Костянтина” побудована панею Оленою Бильською. До речі син Станіслав Олени брав шлюб саме в цій церкві.
Щодо населення села, то багато в ньому переселенців з Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської та інших областей. Про це, навіть говорять прізвища: Латківський,Трубчинський,Білівський, Панівський,Вільховецький, Сіньковський.
Села- Латківці, Трубчин, Білівці, Вільхівці, Синява, Панівці розташовані за Дністром. Це Тернопільська область.
Теперішні Гордівці красуються новими будовами. До 1991 року село відносилося до Рашківської сільської ради, а з квітня 1991 року має свою сільську раду.
На території села працює одна приватна крамниця, ФАП, клуб, бібліотека, поштове відділення, сільська рада.
Славне село і своїми жителями.Не можна без гордості сказати про архітектора Садовника Василя Петровича, який проживав у місті Тернополі. До речі, спроектував пам’ятник для Гордівців( справа тільки за будівництвом).
Не мало мали замовлень на бочки сільські бондарі – Хаверюк Андрій Миколайович(1925 р.н.)та його учень Панівський Петро Васильович( 1968р.н.).
Майже у кожній хаті є багато вишивок хрестиком – це рушники , серветки , історичні портрети, ікони та багато іншого.
В центрі села побудовано сім’єю Чорного Івана Васильовича каплицю Діви Марії.
На околиці села в урочищі ” Жукова яма” було 2 скляних заводи. Один побудували прадіди, а другий турки. Також був побудований цегельний завод.
В селі Гордівці було 5 млинів. 1 – Панський млин – біля тепличчини, де широкий потік. “Тепличчина”- називають тому , що бє тепле джерело.
3 – млин Панівського Василя Аксентійовича і його брата Івана Аксентійовича.
4 – млин Чорного Пентелея Петровича, Чорного Федора Петровича і Чорного Арсенія Петровича.
5 – млин побудований при утворенні колгоспу.
При колгоспі у млині працювали такі мельники:
Садовник Олександр Якович
Хаверюк Андрій Миколайович
Нижник Микола Васильович
Нижник Іван Васильович.
На даний час в селі Гордівці проживає 406 чол.