Перебиківці — село в Україні, Хотинського району, Чернівецької області
Населення: 2680 осіб
Адреса ради: 60010, Чернівецька область, Хотинський район,
с.Перебиківці, вул., Шевченка
Сільський голова: Дронь Віктор Васильович
тел. 38-2-23
Поштовий індекс: 60010
Телефонний код: 380 3731
Географічні координати:
48°35′10″пн. ш.
26°08′09″ сх. д. (G)
Середня висота над рівнем моря: 162 м
Відстань до обласного центру: 60 км.
Люби і знай свій рідний край
Історія села
Рідне село !.Розквітле,уквітчане …Оксамитово-темними стрічками стеляться городи ,подвір’я й будинки потопають у сніжно – білій ,незаймано – чистій заметілі вишневого квітування.
Село! Багате , щасливе …Але чи завжди воно було таким? Чи завжди на обличчях його жителів грала весела усмішка і променилися радісно очі ?
Давайте заглянемо в історію , повернемося у ті далекі часи ,коли виникло наше село.
Село моє – краплиночка на карті
У світі невідоме та дарма.
Ну, а чого без нього були б варті
Ми з вами кожен зокрема. ( П.Амбросій)
Мальовниче село Перебикиківці розташоване на правому березі Дністра та за 55 км від районного центру . Село трохи схоже на півострів, який омивається повноводними, спокійними водами річки Дністер.
Населення села складає 2680 чоловік.
В письменних джерелах вперше згадується в 1598 році. Згідно з архівними даними село засноване Іваном Перебиківським. Біля річки стояло поселення циган, яке і стало початком зародження села.
В околицях села виявлені поселення доби неоліту та раннього заліза ( У та І століття до н.е.) , а також ранньослов’янські поселення : черняхівської культури ( ІІ – УІ ст..н.е.) та ( УІІ-УІІІ ст.).
Городище та давньоруські поселення ХІІ-ХІІІ ст..н.е.
Життя текло своїм руслом,на території знайдені речі домашнього вжитку західно –польського, скіфської ,черняхівської культури давноруського періоду. Такі поселення знайдені в урочищах Передустя, Лука, Хреплів, Городище.
Село відносилось в 1817 році до 1-2 категорії (середня)- жителі забезпечені всім необхідним для життя в селі .В 1817 році було : 2 священники , 2 дяки , 187 хозяйств.19 вдов , 32 бурлаки , 12 хрещених .Всього 236 чоловіків і 119 жінок.Вотчина належить до роду Таміеско і іншим резешем
( вільними селянам ). І фальца 1,4 га, 700 фальчей спаханої землі , 80 фальчів вигона,200 фальчів лісу і огороди . 270 фальчів садів володарських; і вітряк в балці Замковій і 33 сади поселянських і сади священських. Жителі села займаються рибною ловлею.
Довгий час село було під румунською окупацією. В 1940 році російськими військами Перебиківці було звільнено від румунського гніту.
В 1943-1944 р.р. пройшла мобілізація і більше 400 односельчан поповнило ряди визвольної армії..
Відгриміли буремні воєнні роки, країна почала заліковувати свої рани, додому поверталися солдати. В село з війни не повернулося більше 90 воїнів-односельчан, могили деяких і досі невідомі.
Багатовікова історія села Перебиківці зазнала не одне лихоліття . Та найстрашнішим був післявоєнний І946-1947 р. Серце завмирає, сльози стигнуть на очах від картини,що пропливають у спогадах очевидців. А скільки їх чесних трудівників і трудівниць було заслано з Сибір, як ворогів народу. Деякі з них і по нині залишилися лежати в замерзлій сибірській землі.
Тулюлюк Матрона Іванівна, Гордаш Февронія Єреміївна – особливі люди. На них довго було тавро засуджених, хоч і реабілітованих , їхні долі понівечені, Це герої, які стали грудьми проти трагічної епохи. Дай Боже щоб цей жах животіння лишився в минулому. Ще зовсім юними, разом з багатьма односельчанами вони були вивезені в Сибір.
Працювали в тайзі, в сильні морози, темними, глухими ночами, ноги примерзали до землі (мороз досягав до 55 градусів) .В снах приходила рідна хата, свій край, де народилися і виросли. На крилах летіли б туди.І лише після смерті Сталіна, коли була видана амністія, після багатьох років поневірянь, знову стояли Матрона і Феофанія на рідному подвір’ї, тримала в руці грудочку землі і промовляли до неї: це я твоя господиня знову повернулися в своє село, щоб жити тут, виховувати внуків і розповідати їм про те, що бачила, пережила і вистраждала.
Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
