Видатні особистості Поляна хот

идатні люди нашого села. Микола Панасович Мельник . Народився 4 травня 1938 року в селі Поляна поблизу славетного міста Хотина, що на Буковині. У 1945 році пішов у перший клас Полянської семерічної школи . Закінчив школу у 1952 році. Виховувала Миколу Панасовича матір , батько загинув під час Великої Вітчизняної війни . Тому дитинство і юність Миколи Панасовича було важким . З 1952 – 1957 роки він працював робітником в колгоспі, щоб допомогти матері. З раннього дитинства він проявляв неабиякі здібності до малювання . Велику школу малярства пройшов при Чернівецькому Будинку творчості у 1957 – 1959 роках , у відомого живописця , народного художника, Лауреата Державних премій України Івана Олександровича Холоменюка. Микола Мельник закінчив художньо – графічний факультет Курського університету (Росія ). Дипломна робота : «Пам’ятки старовини України » – п’ять акварельних композицій , присвячених місту Кам’янець- Подільському . Починаючи з 1967 року працює в Тернопільському художньому фонді Тернопільської Організації Національної Спілки художників України . Художник віддає перевагу технікам акварельного і олійного живопису , якими володіє одинаково майстерно . На даний час Микола Панасович проживає в місті Тернополі, але не забуває своє рідне село , часто приїжджає погостювати. 16 листопада 2006 року у місті Чернівці у художньому музеї була проведена одна із його персональних виставок . Микола Панасович особисто запросив на виставку Полянського сільського голову , бібліотекарів , вчителів та учнів школи. У березні 2012 року Микола Панасович відвідав із персональною виставкою своє рідне село Поляна. ЗУСТРІЧ У РІДНОМУ СЕЛІ. Із знанням свого родоводу починається кожна людина. Корені кожного з нас починається з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще – мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, святе ставлення до хліба, родовідних традицій і обрядів. Куди б доля не закинула, ми неодмінно, нехай хоч у спогадах, повертаємось до незрадливого вогника – батьківської хати, маминої Світлиці. У кожної людини є свій рідний куточок на Землі. Це – край, місце, де вона народилася. Це її маленька Батьківщина. У художника Мельника Миколи Панасовича такою Батьківщиною є село Поляна. У цьому мальовничому селі на Буковині в сім’ї простих селян 4 травня 1938 року народився Микола Панасович. Тут він закінчив школу. Велику школу малярства пройшов при Чернівецькому Будинку творчості (1957-1959р.р.) у відомого живописця, народного художника, Лауреата Державних премій України – Івана Олександровича Холоменюка. Микола Мельник закінчив художньо-графічний факультет Курського Університету (Росія). Дипломна робота: «Пам’ятки Старовини України» – п’ять акварельних композицій, присвячених місту Кам’янцю – Подільському. З 1967року працює в Тернопільському художньому фонді Тернопільської Організації Національної Спілки художників України. Художник віддає перевагу технікам акварельного і олійного живопису, якими володіє однаково майстерно. Учасник обласних, зональних, республіканських виставок. Зберігши любов до рідного краю Микола Панасович повернувся у рідне село із персональною виставкою. У своїй творчості він приділяє увагу трьом видам живопису: портрет, пейзаж, натюрморт. Учні та вчителі школи підготували зустріч із Миколою Панасовичем. Свято-зустріч розпочав директор Полянського НВК – Лопух Володимир Якович. На зустріч були запрошені гості: сільський голова, родичі художника, сусіди, друзі, однокласники і просто односельчани. Гостя зустрічали «Хлібом і сіллю» та подарували святковий концерт. Після концерту слово надали гостям. Товариш Миколи Панасовича, Стрільчук Микола Онуфрович більш детально розповів про життя художника. Про те, що саме Мельник Микола Панасович привив йому любов до малювання бувши його першим вчителем образотворчого мистецтва. Коротко охарактеризував художні твори митця. Художник у своїй творчості надає перевагу портретам родичів: «Олег» Полотно, олія; «Володя» Акварель; «Мати» Полотно, олія. Пейзаж: «Берізки біля Тернополя». Полотно, олія; «Село на Буковині». Полотно, олія; «Хотинська фортеця». Полотно, олія; «Мати на подвір’ї». Полотно, олія. «Натюрморт». Полотно, олія. Летять літа, як білі журавлі, Дзвенять, мов ті волошки в житті, Та не зникає слід їх на землі, Якщо для добрих справ були прожиті.