Видатні особистості Пригородок

Видатні особистості села Пригородок.

Моє прекраснеє село

Село чудової краси-

Твоя краса і гордість люди

професій всіх не полічить

а хлібороб – хай славен буде

він головний-що й говорить…

А люди в Пригородку й справді  чудові, доброзичливі, працьовиті. Це їхніми руками зведено

будинки,прикрашено садами і квітами оселі. І так з віку до віку, від роду до роду. Бо з сивої давнини існує, живе, працює Пригородок.

Історія нашого села – це історія нашої школи.Кожен митець прагне повторитися у своїх учнях.

А кожен вчитель прагне знайти й виховати гідну зміну.

Із дерева роду зростає пагіння-

і лине до Сонця, до світла…

Стрічай же родино нове покоління

що ніби веселка розквітло.

Наша школа – звичайний навчальний заклад, з якого розлетілися світами наші вихованці.

Підсумовуючи роботу пошуковців. ми побачили, що наші випускники живуть  у різних куточках

світу:США-Латківська Зінаїда Іванівна;

Болгарія-Німичко Ярослав Іванович;

Молдова – Костенюк Ніна Іванівна;

Росія -Закала Леся Дмитрівна,Лисак Валентина Іванівна;

Естонія -Корбан Олександр Петрович;

Латвія – Телешецький Василь Меменович;

Білорусь – Костенюк Лариса Михайлівна;

Татарстан – Рибак Тетяна Василівна.

Багато наших випускників живуть і працюють у різних куточках України , у  містах

Київ та Чернівцях.

Найперше хочеться відмітити  випускницю нашої школи

Продан Оксану Яківну,

яка по закінченні нашої  школи продовжила навчання  у Вашківському

медучилищі.По закінченні медичного закладу повернулася у рідне село

і ще з 1971 року працює  медсестрою.

Вона щодня і щоночі приходить на поміч нашим односельчанам. Лікує не

тільки тіло, а й душу, підтримує хворих морально.Робочий стаж її становить

більше 40 років.

Титов Василь Тихонович.

Проживає у місті Хотині.За професією журналіст.Працював у нашій районній газеті, став членом Спілки журналістів України.Згодом друкувався в журналах. Та він не тільни журналіст, а й поет, письменник.З друку вийшли такі його книги:

” Мрії трьох дерев”

” Небесна сльоза”

” Терновий вінок “та інші.

А ще він веде пасторське служіння.Відвідав багато Європейських країн.

 

Боднарюк Микола Макарович.

Народився 01.12. 1934 року в селі Пригородок Хотинського району Чернівецької області. Дитинство пройшло у важких умовах румунської окупації. Закінчив перший клас навчаючись незрозумілою румунською мовою.  Потім війна, троє -батько і два брати пішли на фронт.

Старший брат загинув,а меншийіб  атько важко поранені повернулися додому. Я залишався дома як старший- було мені 10 років, ія доглядав двох менших братів.

В 1951 році закінчив Пригородоцьку семирічку і подався у місто Чернівці шукати долі. Батькиви їхали в Херсонську область( було переселення), і я жив біля брата. З дитинства любив музику, грав на гармошці, і любив малювати. Збирався вступити у Чернівецьке музичне училище. Але випадок привів мене у художнє ремісниче училище №5. Тут,наче рідна мати ,нас пригорнули повністю на державне забезпечення. Тож тут здобув і середню освіту і спеціальність майстра по художній обробці деревини, столяра червонодеревщика шостого розряду. Здобув навички живопису, графіки, мозаїки, інкрустації. За участь у багатьох виставках одержував багато нагород. Самостійно удосконалював навички музичної грамоти, вважався поетом початківцем. Після закінчення училища працював на мебельному комбінаті, звідки і був мобілізований в Армію. Служив на Афганському кордоні в Туркменії 3,5 роки.Після армії працював у Пригородоцькій восьмирічній школі. Заочно закінчив курси Чернівецького університету (фізмат) і закінчив Кам”янець-Подільський інститут пос пеціальності математика. За педагогічну роботу нар ізних посадах є багато нагород різних рівнів.

Доля звела мене з Чернівецьким драмтеатром  ім. Кобилянської де був представником від трудового колективу,в иконуючи певні обов”язки. Ще з шкільної партис крізь, де перебував писавза мітки у пресу на радіо, як нештатний кореспондент районки. Брав активну участь у художній самодіяльності скрізь, де вчився і працював.

 

Боднарюк  Василь Маркович

 

 

Народився -5 травня 1940року.

 

Військове звання-полковник.

 

На військові службі з серпня 1959 року по листопад  1990 року.

 

Освіта:

-вища загальна по закінченню Одеського червонопрапорного вищого загальновійськового командного училища в 1963 році;

-вища військова по закінченню загальновійськової академії ім.М.В.Фрунзе в 1972 році.

 

Нагороди:

-21.02.1978р.-Орден «За службу Батьківщині»;

-23.01.1985р.-медаль «Ветеран Збройних Сил СРСР»;

-14.10.1999р.-медаль «Захиснику Вітчизни»;

-25.12.2001р.-медаль Республіки Куба «Воїну інтернаціоналісту».

Крім цього, 10 ювілейних медалей за період служби.

 

Домашня адреса:29009, м.Хмельницький, вул.Гастелло.16,кв.21,

тел.(0382)64-10-13

 

В 1954році закінчив Пригородську  семирічну школу з врученням Похвальної грамоти.

З 1954-1957 рр. навчався  в Хотинській середній школі №4.Після закінчення школи на випускному вечері,за власним бажанням,була вручена комсомольська путівка на будівництво важливих  об’єктів і був  направлений на будівництво каналу «Сіверський  Донець-Донбас».

З серпня 1959 року курсант Львівського вищого загальновійськового командного училища ,а з липня 1960р. по 1963р.-курсант Одеського червонопрапорного вищого загальновійськового командного  училища , яке закінчив з відзнакою.                                          З 12.09.1963р.по 30.08.1978р.проходив службу в бойових військових частинах на посадах командира взводу, командира роти ,командира батальйону,начальника штабу-заступника командира полку,заступника начальника штабу бригади.

 

З 04.12.1965р. по 23.09.1967р. і з 27.05.1976р.-10.051978р. виконував інтернаціональний обов’язок  в республіці  Куба. Був нагороджений Почесною грамотою Міністра революційних Збройних Сил Куби Раулем Кастро.

З серпня 1978 року по листопад 1990 року проходив службу на посадах начальника оперативного відділу Хмельницького  обласного військового комісаріату,начальника штабу – заступника начальника  цивільної оборони м.Хмельницького.

 

З 1991р. по 2007р.працював в апараті Хмельницького виконавчого комітету ,а також викладачем в Хмельницькому навчально- методичному центрі цивільного захисту населення.

В даний час приймає активну участь у ветеранському русі

Хмельницької організації  у патріотичному вихованні

молоді.Обраний

членом комітету по роботі з ветеранами військової служби та силових

структур ради Хмельницької обласної  організації ветерани України.

 

Юрчук  Микола      Олександрович

 

 

 

Пішов до першого класу Пригородоцької восьмирічної школи в 1956 році, що знаходиться в рідному селі Пригородок. В 1964 році з відзнакою закінчив 8 класів і в тому ж році поступив до 9 класу Хотинської середньої школи №4, м. Хотин. В 1966 році закінчив 10 класів і одержав середню освіту. В 1966-1967 роках працював різноробочим в Хотинському міжколгоспбуді м. Хотин.В 1967 році поступив на перший курс Українського поліграфічного інституту, Хмельницький філіал м. Хмельницький на механічний факультет по спеціальності „технологія машинобудування, металоріжучі верстати та інструменти”, а в 1972 році закінчив і одержав кваліфікацію інженера-механіка.

В 1972-1973 роках працював на Красилівському заводі металовиробів, м. Красилів Хмельницької обл. майстром, технологом. З 1973 року по 1979 рік працював на заводі „Калібр”, м. Хотин старшим технологом, конструктором, начальником відділу, головним інженером.В 1967 році поступив на перший курс Українського поліграфічного інституту, Хмельницький філіал м. Хмельницький на механічний факультет по спеціальності „технологія машинобудування, металоріжучі верстати та інструменти”, а в 1972 році закінчив  навчання у м. Хмельницький по цій же спеціальності і одержав кваліфікацію інженера-механіка.

В 1972-1973 роках працював на Красилівському заводі

 

металовиробів, м. Красилів Хмельницької обл. майстром,

 

технологом. З 1973 року по 1979 рік працював на заводі

 

„Калібр”, м. Хотин старшим технологом, конструктором,

 

начальником відділу, головним

контролером заводу. За період перебування на заводі „Калібр” було подано, розглянуто та впроваджено у виробництво 34 раціоналізаторських пропозицій.

 

З 1979 року по 1983 рік працював на Ташкентському тракторному заводі, м. Ташкент начальником бюро технічного контролю інструментального виробництва.контролером заводу. За період перебування на заводі „Калібр” було подано, розглянуто та впроваджено у виробництво 34 раціоналізаторських пропозицій.

 

З 1979 року по 1983 рік працював на Ташкентському тракторному заводі, м. Ташкент начальником бюро технічного контролю інструментального виробництва.

В 1983 році поступив на навчання в аспірантуру Інституту проблем матеріалознавства Національної академії наук України (ІПМ НАНУ) м. Київ з відривом від виробництва. В 1987 році успішно закінчив навчання в аспірантурі і в тому ж році захистив дисертацію на здобуття вченої ступені кандидата технічних наук. З 1987 року по 1998 рік працював в ІПМ НАНУ на

посадах молодшого наукового співробітника, наукового співробітника та старшого наукового співробітника.

З 1998 року по сьогоднішній день працює в Інституті надтвердих матеріалів Національної академії наук України (ІНМ НАНУ) м. Київ на посаді старшого наукового співробітника.

В 2007 році було присвоєне наукове звання «старший науковий співробітник» з врученням диплому.За період з 1987 по 2012 рік опубліковано в різних вітчизняних та закордонних наукових виданнях 108 наукових праць та статей, одержано 3 авторських свідоцтв на винаходи та 5  патентів України.  Приймав активну участь в підготовці та захисті трьох кандидатів технічних наук. Підготовлено більше 10 методичних та технологічних інструкцій.

 

Майстрюк Василь Андронікович.

Василь Андронікович народився  18 серпня 1933 року в селі Пригородок в селянській сім′ї .Батько працював продавцем сільського магазину, а мати займалась домашнім господарством.Коли йому було 7,5 років, а меншій сестричці 4,5 роки, а матері 27 років батько загинув на фронті 2 серпня 1941  року (пропав безвісті). Важким було дитинство.Навчаючись у початкових класах Пригородоцької початкової школи пас домашніх гусей, а в 12 років пас людських корів, уже в 13 років ороав і сіяв у полі. Закінчивши 4 клас початкової школи в селі Пригородок в 1948 році у 5 та 6 ходив до Рукшинської школи. Коли в 1950 році відкрилась семирічна школа у селі Пригородок то 7 клас закінчив уже у рідному селі.4 і 7 клас закінчив на відмінно. У зв‘язку із війною 7 клас закінчував у віці 18 років. Адже прийшлось навчатись у 1 класі за часів радянської влади на Буковині та окупації цього краю Румунією.

Після закінчення 7 класу поступив у Хотинське педучилище, а з другого курсу був призваний до лав Радянської Армії.Службу проходив з 12 жовтня 1952 року по грудень 1955 року у Забайкальському військовому окрузі, у місті Чита, у школі сержантського складу (курсантом, командиром відділення, помічником командира взводу та старшиною школи в/ч 73634). В армії поступав до лав КПРС.

Після армії, з січня 1956 року до 11 листопада 1978 року,працював в апараті Хотинського райкому партії (статистиком,техсекретарем, звільненим секретарем первинної партійної  організації колгоспу ім 28 червня села Пригородок, інструктором Хотинського райкому партії, помічником першого секретаря райкому партії, зав загальним відділом,заворгвіддділом, секретарем та другим секретарем Хотинського райкому партії.

Працюючи одночасно навчався у 9-10 класах вечірної школи робітничої молоді СШ №5 м.Хотина, яку закінчив у червні 1958 року..В 1960 році був рекомендований Чернівецьким обкомомкомпартії України у Львівську вищу партійну школу, де навчався з 1 вересня 1960 року по липень 1963. В липні 1963 року був переведений на навчання в Київську вищу партійну школу при ЦК компартії України, яку закінчив у червні 1964 року і здобув вищу освіту. В 1971 році закінчив Київський державний університет ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю – економіст, викладач політекономії та суспільствознавства.З 5 грудня 1978 року ( майже 16 років) працював начальником відділу головного управління Державної військово-фельдєгерської служби України в м.Чернівці і з 15 серпня 1994 року у званні полковника внутрішньої служби пішов на заслужений відпочинок. Під час своєї трудової діяльності нагороджений медалями “За трудову відзнаку”, “За бездоганну службу” Ι і ΙΙ ст., “Ветеран праці”.

 

                             ГОРБАТЮК ІРИНА БОРИСІВНА

 

Ірина Борисівна  народилася в 1983 році в селі Пригородок. Навчалася у Пригородоцькій НСШ, закінчила її з відмінними знаннями, поступила у Хотинську СШ №1 і закінчла із золотою медаллю.У 2000 році поступила у Буковинський державний медичний університет за спеціальністю “Лікувальна справа”,і у 2006 році закінчила його. У 2006 – 2008 рр. пройшла інтернатуру та отримала сертифікат лікаря – спеціаліста за спеціальністю “Внутрішні хвороби”. Під час проходження інтернатури протягом 2007 – 2008 року працювала за сумісництвом викладачем кафедри фармації. Після закінчення інтернатури у 2008 – 2009 році працювала на посаді викладача кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти.

З 1 вересня 2009 року зарахована на посаду асистента кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, де працює по теперішній час.

Кандиджатська дисертаційна робота на тему: “Клінічні особливості перебігу хронічного холециститу та холестирозу жовчного міхура у хворих на ішемічну хворобу серця та ожиріння, обгрунтування диференційованого лікування” (науковий керівник: доктор медичних наук, професор Хухліна О.С., 2013 рік.