Традиції Рухотин

 

 

Традиції

 

Багатий народ український на народні звичаї та обряди. Здавна малі і дорослі чекали на Різдвяні свята, які відзначалися особливою врочистістю. Як же святкували їх у нашому селі?
Ще вдосвіта, господиня приступала до праці. Пов’язавши хустку, засукала рукава і заходилася готувати дванадцять пісних страв,серед яких обов’язково мали бути борщ, гриби, вареники з картоплею, капустою, голубці, риба, узвар та кутя.
В той час, коли господиня поралася біля печі, господар напоїв худобу, підстелив свіжою соломою та дав їй свіжого пахучого сіна. Потім він поодкидав сніг від хати, розчистив стежки і уважно оглянув все господарство. Все живе, що є   в господарстві, повинно зустріти Свят-Вечір на своєму місці. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом, у чужих руках.
На Свят-Вечір всі члени родини мали бути вдома: хто ж спізнився ,той  «цілий рік блукатиме поза хатою». Боронь, Боже, і сваритися в цей день!Навпаки, добре помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою.
Потім господар, увійшовши в клуню,здіймає шапку, кланяється Дідухові, кропить його свяченою водою та хреститься. Зайшовши до хати, господар промовляє: «Вітаю вас із щастям, здоров’ям. Щоб ви щасливо провели ці
свята та других дочекались».
Господар кладе «дідуха» під образами та запалює свічку. Господиня бере чарівне зілля і укладає по всіх чотирьох кутках промовляючи: «Злая сила іди на болота,у глибокі рови-прірви».По закінченні свят частину давали худобі,а частиною обв’язували дерева,щоб давали гарний урожай.   Як тільки на небі з’являлася перша зірка (вважалося: хто перший побачить її,той буде найщасливішим у наступному році) , – усією родиною сідали за стіл. Першим, як і годилося,займав місце господар, а за ним інші члени родини. Під час вечері намагалися не виходити з-за столу,  розмовляти тихо і не пити води,  щоб у жнива не мучила спрага.
Вставши, глава сімейства поминав покійних. Вважалося, що у цей час усі покійні рідні приходять в оселю. Тому для них звільняли місця на лавах,стільчиках, ставили страви і поруч клали ложки.
Спочатку їли кутю,а потім борщ, бо він «старий господар»,а запивали узваром. Якщо в цей час трапиться сторонній чоловік,його теж запрошують до столу. Гість на Святій Вечері приносив щастя в дім.
По Святій Вечері дорослі носили «вечерю» хрещеним батькам, похресни-
кам. Діти з нетерпінням чекали «вечері»,для них це була цілорічна мрія, радість і глибоке задоволення.
Після вечері діти забавляються, залазять під стіл і там «квокчуть»,- «щоб квочки сідали « та промовляють: сто курок, один когуток. Мама кидає їм за це в солому горіхи та дрібні гроші.

– З давніх – давен   наш край славився розмаїттям народних свят , його весняними традиціями і звичаями .Різноманітні веснянки , прекрасні поетичні заклички , веселі ігри і забави , великодні звичаї , обряди пов’язані з працею хлібороба – неоцінена глибока криниця мудрості нашого генія – народу , його духовне надбання .
З  роду в рід , з покоління в покоління воно переходить нам , як найдорожчий скарб .
Нажаль , багато втрачено , забуто , загублено у віках . Щоб не пересохло цілюще джерело мудрості народної , щоб наші діти не виростали як оте перекотиполе без роду і племені , щоб не були духовно бідними , щоб не були байдужими до рідної землі , треба заново наповнити духовну скарбницю життєдайною силою мудрості народу .
І може тоді , наші діти стануть кращими , духовно багатшими , добрішими і будуть пам’ятати і гордитися , що вони українці .
Сьогодні , досліджуючи весняні звичаї і обряди народних свят , ви дізнаєтеся багато нового і цікавого .
Навесні коли пробуджується природа до нового життєносного витка по вічній спіралі , яка уособлює у весняному хороводі “ Кривий танок ” , відкриваються космічні брами і на землю починає струменіти потужна енергія .

День відкриття космічних брам за давнім календарем припадає на 9 березня (Обертіння ).
Отже , досліджуємо свято Обретіння . Слово надаємо першому досліднику .
1.учень . Десь там у синіх небесах , невпинно йде боротьба : світла й темряви, тепла і холоду , життя і смерті .Одне наступає – інше опирається. Та ось відкрилась космічна брама . Чумацьким шляхом майнула колісниця. Відірвалось від неї колесо і покотилось небом , засяяло , послало своє тепло на землю . Не устояв зимовий дух , поволі став відступати .Потеплішало . Розтанули сніги і льоди . Задзюркотіла вода , веселим гомоном розлилася . “Ой розлилися води на , чотири броди  ” – заспівали дівчата .Це вони вперше вийшли на вулиці , щоб весну закликати .
Бо  прийшло свято Обертання . Святкуємо його 9 березня .
В цей день збираються хлопці і дівчата на околиці села , щоб провести обряд закликання весни . Причепурені дівчата несуть на рушникові круглий хліб .Піднявшись на високу гору піднімають його уверх і повернувшись обличчям до сонця , дружно промовляють :
Ой весно ,весно ,
Весняночко    !
Прийди , прийди ,
Красно панночко !
Прийди , прийди ,
Теплом утіш ,
А ти , ясне сонечко ,
Світи ясніш !
( тричі кланялись сонечку)
Хліб ділили між собою і з’їдали . Потім ставали у круг і вели перший хоровод  , що символізував річний рух сонця – Кривий танок .
( учні демонструють фрагмент закликання весни)
2. учень .( доповнює )
За народним повір’ям  , з цього дня перелітні птахи починають “повертати голови додому ”. Діти повертають голови до хліба , птахи – до гнізда , а селяни – до плуга . Бо йде вже весна , треба перевірити насіння для посіву , плуг і борону та й задобрити всі сили природи , щоб були милостиві до селянина , допомогли вчасно посіяти , виростити і зібрати урожай .
Вчитель  Сама згадка про весну будила у селянина і радість і тривогу . Наші пращури були ревними прихильниками природних явищ .О скільки природа пробуджувалась весною , то і Новий рік за їх уявленням мав починатися в березні .
Таким чином , початок року в давнину вважалася весна .Так було до 14 року . В березні люди виходили на довколишні галявини і святкували новолітування .
Календарна весна збігається зі святом Явдохи .
Тож надаємо слово досліднику цього свята .
3 учень. Справжній прихід весни традиційно пов’язують з святом Явдохи . Воно припадає на 14 березня .
Цей день дуже шанували в природі . Не можна було працювати , їхати кіньми чи волами . Не можна було прати білизну жінкам . Але обов’язково заносили до хати талу ( снігову ) воду .Нею вливали діток , щоб росли здоровими і сильними . Нею відливали болячку у хворих . Поливали квіти , щоб росли і квітли . Давали худобі і птиці .
А ще до свята випікали обрядове печиво у вигляді пташок . Розкачуючи тісто промовляли :
По білому , по чистому ,
Від землі узятому ,
Водою  змоченому ,
Зорями  крученому ,
По залюбленому ,
Котись білкою.
Ворожили на діток і на себе . Виліплюючи фігурки , казали :
–    Ви голубчики – качечки ,
–    Жайворонки-ластівки,
Летіть в одонки ( тобто додому )
Печиво роздавали діткам і напували водицею
–    Ви , дітки пийте водиці , як ті птиці .
Хвороб не знайте , здоровими виростайте .
Діти брали печиво і йшли співати веснянки .
( Діти демонструють фрагмент викликання пташок )
Тим часом жінки проводили магічні дійства . Заговорювали пороги , які мали відгородити їх від людських пересудів , від злого ока , від семи бід.
Під порогом клали чари з полин – зілля .Не дозволяли ставати на порозі – бо застоїш щастя , що йде до хати .
Не можна було передавати через поріг , бо це межа , що роз’єднує людей .
Над порогом чіпляли серп – щоб нечиста сила не чіплялась і до хати не йшла .Злу силу від порога одмовляли словами :
–    котись катанням , доле погана ,
розлучниця, ключниця ,.
Котись , не тягнись , біля порога не крутись ,
За ганок не чіпляйся  , за ворота не тримайся .

Вчитель .- Наступне свято ми  досліджували “ Сорок святих ” .
Надаємо слово досліднику цього свята .
Учень  .  Свято “ Сорок святих ” в народі ще називають – друга зустріч весни . Воно припадає на 22 березня . Час , коли сонце повертає на літо .В свої права входить весна .Стає все тепліше , проростає трава і квіти . Якщо закликаючи весну приносили їй свої дари : хліб , печиво . то тепер просили у весни теж дарунків .
Даючи дітям обрядове печиво у вигляді пташок , матері наказували дітям.
Жайворонки беріть
На високу гору йдіть ,
пісні співайте ,
весну –красну величайте.
Просіть жита , пшениці
Всякої пашниці .
Дощика дрібненького
Сонечка ясненького .
Діти з великою радістю йшли на найвищу гору в селі , високо піднімали своє печиво , щоб весна і сонечко їх побачили і почули .
Ой весна –весна ,
Днем красна ,
Що ж ти, весно,
Нам  принесла .
І весна ( дівчина у вінку ) відповідала :
Принесла я вам літечко ,
Щоб родило зелен-житечко ,
Ще й озимая пшениця
І усякая пашниця .
Співаючи веснянку “ Вийди , вийди сонечко ” звертались до нього , як до божества , щоб воно послало тепло , яке так всі чекають . А в дитячій веснянці “ А вже ясне сонечко припекло ” називають його батечком , а землю матінкою .
Ой сонечко – батечку,
Догоди , догоди ,
А  ти , земле – матінко ,
Уроди , уроди .
( учні демонструють фрагмент зустрічі весни )
В цей день всі хлопці збирали хмиз , все сміття  і запалювали його на зарік . Так називався центральний майдан села . В ньому спалювали все не потрібне . У вогнищі спалювали вдруге опудало зими , щоб зима не сміла повертатись .
В цей день проводився обряд очищення вогнем . Всі дорослі перескакували через вогнище , а малих дітей переносили .
Обряд очищення вогнем , водою і повітрям нам залишили у спадок наші пращури ще з дохристиянських часів .
Магічні дійства цих очищень були направлені на очищення всіх від усього злого та оздоровлення перед початком великих весняних робіт .Вони мали сприяти вирощуванню майбутнього урожаю – основі їх життя .
Учень наступний доповнює :
–    Я досліджував такий обряд , колись він існував у нашому краї .
До “Сорок святих ” селяни закінчували ткати полотно .В цей день виходили у поле жінки , з шматком білого полотна і вклонялись Полеві на всі сторони , потім повертались до сходу сонця і промовляли : “ Ось тобі , мати-весно , нова обнова ”. Розстеляли шмат полотна , клали на нього калач і йшли з надією , що весна вигодить і все уродить на славу .
Вчитель  Наступне свято  ми досліджували – це Благовіщення .
Надаємо слово наступному докладнику.
Учень . 7 квітня – святе Благовіщення .Традиційно –це одне з найбільших весняних свят . Селяни з особливою повагою ставилися до нього , оскільки вважали , що “ Бог у цей день благословляє землю і всі рослини ”.
Після божого благословення починає все швидко рости , розвиватися і цвісти .
В цей день заборонялося важко працювати . В народі казали , що великий гріх в цей день працювати ( “ Дівка коси не плете , пташка гнізда не виє ”)
Свято пов’язане з культом Богородиці , яка в цец день одержала звістку про те ,  що в неї буде Син Божий Ісус . Для християнської церкви , це важлива подія , бо з неї бере початок життєпис Ісуса Христа .
З святом пов’язані численні обряди . Селяни особливо вірили у допомогу Богородиці .ось один обряд пов’язаний з посівним зерном . У діжку з посівним зерном клали образ Богородиці і промовляли : “ Мати Божа , архангеле Гавриле , благословіть вівсом та житом , ячменем , пшеницею та всякою пашницею .”
Доповнення
Учень . Свято “ Благовіщення ” відмічали урочисто .А ще воно було пов’язане з оздоровленням селян .Існував такий обряд В цей день йшли в гай чи ліс , щоб потоптати весняні квіти :
Дівчата       Гаю , гаю , наш раю .
Дозволь твій цвіт топтати ,
Щастя – долю шукати .
Хлопці        Дозволяю свій цвіт топтати ,
Щастя –долю шукати .
Кидали один одному під ноги цвіт і починали разом топтати босими ногами :
Топчу , топчу , цвіт , цвіт !
Дай , Боже , здоров’я на много літ .
І ще будемо топтати ,
Дай , Боже , і на другий рік дождати .
Вчитель   Існувало таке повір’я : якщо дівчата знайдуть первоцвіт у цей день , то вийдуть заміж у цьому році .
Якщо знаходили синенькі проліски , кидали їх у воду і вмивалися , щоб бути гарними .
Тут же водили хороводи , співали веснянки . Одна з веснянок присвячувалась гаєві .
– Веснянка  “ Чом ти гаю смутний ходиш ” символізувала зустріч весни, пробудження життя в природі .
( Учні співають веснянку )
Вчитель . Досліджуємо свято “ Вербна неділя ”
Надаємо слово  досліднику цього свята .
Учень . Християнське свято “ Вербна неділя ” святкується у неділю за тиждень перед Великоднем ( Паскою).
Вербну неділю відзначали урочисто з своєрідними обрядами . У цей день несли до церкви вербові гілочки , заздалегідь приготовлені . В церкві їх освячували , тобто святили вербу . Повертаючись з церкви додому із свяченими гілками , били легенько зустрічних , вдома всіх дорослих і дітей промовляючи :
Не я б’ю , верба б’є ,
За тиждень –Великдень .
Будь здоровий як вода ,
А багатий , як земля
І плодючий як лоза .
Верба символізувала прихід весни , пробудження життя в природі , відновлення здоров’я . ЇЇ шанували , зберігали  у хаті за образом , і наділяли магічною силою .
Якщо у дитини трапився переляк , вербою свяченою обкурювали , кидали у свячену воду  і давали пити . Хвору дитину обливали цією водою від голови до ніг , так відвертали від неї хворість ( недуг )
Нею можна було викликати дощ , або зупиняти сильний ливень під час грози .
Святою вербою загнічували паску , під час випічки . Нею перший раз виганяли худобу на пасовисько .
Вважалося , що це дерево священне і має велику життєву силу .
Вчитель  Чому вербу освячували в церкві ?
Учень  за церковними переказами освячення верби відбувалося і відбувається на згадку про урочистий в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим , де його вітали пальмовими гілками .
Вчитель що символізувала верба у давнину ?
-верба в давнину символізувала першоджерело творення світу , або Прадерево життя , Чумацький шлях на небі.
Мабуть, тому і існує звичай садити вербу біля шляху .
Вчитель Що цікавого нам розкажуть дослідники Великодня ? Адже Великдень –одне з найбільших свят на Україні , всіх християн .Святкують його ще з десятого століття . свято пов’язане з воскресінням Ісуса Христа , тому і має назву Великий день або Великдень . Слово надаємо науковому досліднику свята Великодня .

Учень – Весною до нас приходить найвеличніше свято із всіх свят – Великдень . Воно воістину велике , бо в цей день воскресає природа . В цей день , більше двох тисяч років тому , воскрес Ісус Христос , Син Божий .
Він духом приходить до людей і до всього сущого , несучи здоров’я , щастя і добро .
З давніх давен  в нас снує повір’я , що на паску “ грає сонце ” .Люди вважають , що сонце – це відблиск лиця божого , тому так сліпуче сяє .
Треба сказати , що Великий день святкували  ще в дохристиянські часи. Це свято приурочували богові Сонця . Звичай шанувати сонце і кланятись йому дійшов і до наших часів .
На Паску всі йшли на урочисту відправу – заутренню .
Після Богослужіння всі вітають один одного словами “ Христос воскрес !” і відповідали першому “ Воістину воскрес !” Обмінювались писанками , або крашанками , запрошували в гості .
Освячений кошик поспішали нести додому , де урочисто проводили пасхальний сніданок .
Разом сідали до столу , молилися. Першою їли свячену паску і варені яйця , як символ життя , а вже потім інші страви .
Не забував кожний господар паскою пригостити свою худобу ,бджоли .
Вчитель   Хто ще хоче доповнити ?
Учень   – Другий день паски називають Вливальним понеділком  . В цей день всі молоді чоловіки й хлопці йшли вливати родину і сусідів . Кожен з букетом весняних квіток і малим відерцем з водою .
Змочений водою букетик квітів підносили до обличчя господарів а потім всім присутнім  промовляли :
–    Христос Воскрес !
–    Воістину Воскрес ! – відповідали йому .
Господар дякував , частував . Після обіду всі йшли до церкви і проводили великодні ігри  з писанками  , крашанками .Дівчата співали і вели хороводи . В нашім селі були поширені такі хороводні ігри : “ Катеринка ” , “ Чорнушко, душко ”.
Вчитель  Може і ми проведемо одну з весняних ігор.
( учні стають в хоровод і ведуть танок “ Кривий данець ”
Між трьома вербовими гільцями учні йдуть обходячи рухотинський кривий данец.  )
Вчитель  Кривий танок символізує безкінечність життя  і сонячного руху протягом року . верба символізує здоров’я і безперервність людського життя та роду . Її люблять і шанують всі українці .

 

Свято Андрея

 

 

 

 

СВЯТО КВІТІВ 2014

 

КОМПОЗИЦІЇ УЧНІВ 2 КЛАСУ

 

 

 

 

 

КОМПОЗИЦІЯ УЧНІВ 4 КЛАСУ

 

 

 

КОМПОЗИЦІЯ УЧНІВ 5 КЛАСУ

КОМПОЗИЦІЇ УЧНІВ 6 ТА 7 КЛАСІВ