Освіта Рукшин

Становлення школи

28 вересня 1868 року  у Рукшині було відкрито школу –  однокласне чоловіче народне училище. Навчались тут тільки хлопчики, які проживали ближче до школи. Заняття розпочинались 15 вересня і завершувались З0 квітня. Велись вони тільки російською мовою. При школі була невелика бібліотека із фондом 308 книг, з них підручників – 83. Школа розміщувась в глинобитному приміщенні, яке не відповідало санітарно-гігієнічним умовам. Дах – ґонтовий. Земство виділяло на ремонт 30 рублів на рік (в основному – побілка). В 1885 році школу перебудували (розширили класну кімнату), на що витрачено 1500 руб. Закінчили її 6 учнів.

Старе приміщення школи в Рукшині стало аварійним. Виникла потреба будувати нове. Земство прийняло рішення побудувати добротне кам’яне приміщення початкової школи. На побудову з кожного двору збирали по 3 рублі. Нове приміщення звели в 1904-1905 рр. Воно мало одне велике класне приміщення, в якому навчання тривало у дві зміни. На побудову витрачено 4325 руб. 47 коп.

В 1910 році в Рукшині діяли дві школи: державна з 60 учнями і церковнопарафіяльна з 23 школярами. В цьому році жителів села нараховувалось 3180 осіб.

Захопивши Хотинщину в 1918 році, боярська Румунія почала наводити тут свої порядки. Насамперед це стосувалось роботи шкіл.В початковій школі (Sсо1а ргіmага) уроки проводились тільки румунською. Навчанням охоплювались 70-80 учнів (це на 3229 жителів села), в той час коли дітей шкільного віку в Рукшині завжди було понад 600. Вчителювали тільки румуни, які з презирством ставились до селянської малечі і часто вдавались до фізичного покарання за порушення дисципліни та невиконання домашніх завдань.

В 1940-1941 н. р. відкрито семирічну школу. Приміщень не вистачало. Тому класи розміщувались у 8 місцях: головному корпусі та будинку священика – по 4, в сторожці при церкві, будинку Гурської, Пилипа Квасневського, Степана Придрика та Івана Чинчика – по 2. В селі загалом нараховувалось 20 класів, в яких працювали 15 учителів. Навчались у дві зміни. Наповнюваність становила 40-45 учнів. Більшість учителів, які прибули з інших областей, працювали в дві зміни. Директорував Костянтин Петрович Харченко. Денну школу відвідувало близько 800 учнів, класи підлітків – 389. А всього в Рукшині навчалось 1189 учнів.

Навесні 1941 року в Рукшині розпочали будівництво типового двоповерхового шкільного приміщення. До початку війни встигли закласти тільки фундамент, який згодом за наказом священика розібрали (це було на його городі).

З початком Великої Вітчизняної війни в село повернулись румунські окупанти. Замість української школи знову відкрили $со1а ргітага (початкову). Число учнів зменшилось більш ніж удесятеро. В 1941-1942 н. р., наприклад, навчалось 73 учні, переведено 49, залишено на повторний курс 24. Всі українські та російські книги спалили. Замість школи підлітків щонеділі окупанти ганяли хлопців на „інструкції'” (муштру), готуючи їх до служби в румунській армії.

1 вересня 1944 року школа відкрила двері для сільської дітвори. Директором був Олександр Андрійович Кравченко. Вчителів не вистачало. Не всі діти сіли за парти. Школа працювала у надзвичайно важких умовах: бракувало підручників, зошитів, учні писали на старих газетах, румунських документах. У класах – холод, недостатньо парт, учні приходили на заняття голодні, погано одягнені.

У Рукшині була семирічна школа №1, початкова №2 (Долина) і вечірні класи для дорослих. Але воєнна розруха, а згодом епідемія висипного тифу, голод 1946-1947 років завадили багатьом дітям війни навчатися. Тому перший випуск з сьомого класу Рукшинської семирічки налічував лишень 15 учнів. Всі випускники продовжили навчання в середніх спеціальних училищах, технікумах, школах ФЗН, а частина й вузах, здобули професії і працювали в різних галузях народного господарства.

В 1955 році в Рукшині відкрито 8-й клас, а 1958 року відбувся перший випуск учнів із середньою освітою. Атестати тоді одержали 20 дітей Рукшина та навколишніх сіл.

 Школа мала не найкращі умови для діяльності: навчались у шести корпусах, пристосованих класних кімнатах, до появи електрики при гасових лампах, у дві (з вечірньою школою – в три) зміни. Уроки розпочинались о 7 годині 30 хвилин ранку і закінчувались о 19 годині З0 хвилин вечора (у вечірній школі – о 24 годині ночі).

Коли депутатом Верховної Ради України від Хотинського виборчого округу обрали космонавта Л. К. Каденюка, мрія рукшинців про нову школу стала реальністю. Під час зустрічі з виборцями села Леонід Костянтинович обіцяв посприяти в спорудженні навчального закладу. Він знайшов спонсора – міністра транспорту Г. М. Кірпу, який виділив кошти від Укрзалізниці. Роботи розпочались восени 2003 року. 1 вересня 2007 року рукшинські діти ввійшли в нове приміщення.