Видатні особистості Владична

Коваль Ліда Іванівна

Цю скромну привітну жінку знають в селах Владична., Ширівці, Зарожани  дорослі і малі. Коваль Лідію Іванівну поважають односельці за працьовитість, мудрі поради, щире серце готовність завжди допомогти.

   Все життя Лідії Іванівни пройшли в рідному селі Ширівці Хотинського району Чернівецької області. Тут вона народилася у квітні 1941 року, ходила до школи, тут відчула радість творчої праці, зустріла своє єдине кохання.

Лідія Іванівна ще з дитинства любила землю, праця на землі була для неї основою щастя. Твердо знала, що землі потрібен дбайливий, лагідний господар. Земля не любить ледарів і байдужих і не прощає жорстокого поводження і образ. Тут чесно працювала в колгоспі «Росія» дояркою 28 років. Росяними ранками, в дощ чи заметіль поспішала на ферму. Любила свою роботу і віддала їй кращі роки свого життя. Пишалась, що надоювала по 6 тис. кг. Молока від кожної корови.

Праця Коваль Л. І. була достойно оцінена. Вона нагороджувалася орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, багатьма медалями, почесними грамотами, обиралась депутатом обласної ради. Почесний ветеран праці.

Лідія Іванівна щаслива мати, вона виховала трьох чудових дітей, дала їм вищу освіту, дочка – Галина лікар-терапевт Зарожанської дільничої лікарні, сини – Василь полковник міліції в Луцьку, а Володимир полковник міліції у Хмельницькому.

Росте біля хати Ковалів кущ калини, милуючи білим цвітом навесні, рубіновими кетягами ягід восени. Привітно стелиться його листя, вітаючи щодня славну трудівницю, складаючи шану її роботящим рукам.

Конський Дмитро Васильович

Роки життя 1924-2009

Народився в селі Владична(нині Хотинського району Чернівецької області).

Закінчив 5 класів церковно-приходської школи в селі Недобоїці.

У 1944 році був призваний в армію і після навчання в стрілецькому полку направлений на фронт. Учасник бойових дій на території Польщі, Чехії та Німеччини. Бойовий шлях закінчив у Берліні.

Після демобілізації повернувся до рідного села, де розпочав трудову діяльність.

З 1952 по 1980 рік постійно працював на Зарожанському цукровому заводі спочатку ковалем і токарем,а згодом бригадиром.

Вміло поєднував організаторську роботу із вдосконаленням технологічних процесів та модернізацією устаткування. Був раціоналізатором, винаходи якого впроваджувалися як на Зарожанському цукровому заводі, так і на інших підприємствах галузі.

За сумлінну працю і високі показники в роботі неодноразово нагороджувався державними і галузевими відзнаками.

Орден Леніна(1974)