Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Духовність
Осередками культурного життя села в ті часи була школа та церква. Про першу церкву у Зарожанах згадується в архівних документах. «Церковь Архистратеговь – деревянная, крепкая; ризницею и утворью посредственная, а книгами бедная. Первые упоминания о ней относятся к 1798 году.»[23.с207].
Ця церква знаходилась в північно – західній частині села. В селі тоді мешкало 150 чоловік. Відправляв божественну службу священик Федір. Але в 1880 році ця церква згоріла від свічок.
Прихожани вирішили спорудити нову споруду храму. 10 липня 1880 року було посвячено місце для будівництва нової церкви на честь Архістратега Божого Михайла. Православні християни збирали кошти для побудови храму. На прохання односельців відгукнувся місцевий поміщик Федір Олександрович Рафалович. Великими стараннями священика, прихожанами села розпочалося будівництво храму.
Люди працювали дуже важко, адже не було ніякої техніки. Камінь на будівництво привозили з села Клішківці. Будівництво храму закінчилося у травні 1812 року. Приймальна комісія виявила деякі відхилення від проекту. Об’єкту не було здано до того часу, поки не були усунені недоліки. Ф. О. Рафалович замовив іконостаси. Громада села зверталась з проханням до комісії прийняти будівництво документи було підписано.
16 вересня 1882 року відбулося освячення нового храму у нашому селі. «В селі Зарожани 1882 році збудована кам’яна церква.В селі 455 господарств. Проживають українці».[23.с270].
«Поселяни села Зарожани Хотинського повіту Іван Морозов , Георгій Заплітний, Тимофій Заплітний пожертвували місцевій церкві ікону в кіоті за 30 рублі»[20.с392].
В цьому ж таки документі згадується, що сюди з Поляни переведено священника Іларіона Глінського. Далі ми знаходимо дані за 1906 рік. «Цекрва Михайлівська, число прихожан 1103 чоловіки і 934 жінки. Церква має 33 десятини землі. Священик Іларіон Георгійович Глінський тут з 1889 року. Має 41 рік. Псаломщик Костянтин Федорович Міхневич тут з 1843 року. Має 47 років.».[21.с138].
В цій книзі наводять дані за 1911 рік. «Церква має 33 десятини землі. Священник – Сергій Дмитрович Віннійчук, має 35 років, закінчив семінарію, священником 11 років в приході один рік. Псаломщик Іларіон Федорович Віннійчук, 36 років, на службі 8 років в приході 1 рік»[23.с203].
Румунський період священиком храму був Василь Дуліпович. Богослужіння велося румунською мовою. Як згадує жителька села, Тирончук Анастасія Тимофіївна, румуни примушували жителів села на свята і в неділю ходити до церкви. Однієї неділі вранці, о 4 годині, мої батьки запрягли коней і поїхали на поле, щоб забрати сіно.
Але їх перестріли жандарми і побили батька за те що він у неділю їхав на поле, а не пішов до церкви.