Освіта Котелеве

Народний аматорський учительський хор, без якого сьогодні не обходиться жодне святкове дійство Новоселиччини, був створений у 60-х роках ХХ століття.

Його першим керівником, як не дивно, був учитель фізкультури Щербанюк Іван Самойлович (1919 р.н.) Він любив повторювати: «Котелеве має таких незрівнянних співаків і музикантів, тож треба їх об’єднати в єдиний котелівський хор».

 

Випускник Івано-Франківського фізкультурного технікуму, Іван Щербанюк, окрім природних здібностей до музики й співу, мав незначні знання із теорії музики та організації хорового співу. Але неабиякий організаторський талант, гарний музичний слух допомогли йому згуртувати членів педагогічного колективу в хор. До репертуару хору входили здебільшого українські народні пісні.Як пригадує учасниця хору його першого складу Антоніна Грицуник, хор став неймовірним захопленням котелівських педагогів.

А яким чудернацьким був розспів перед репетицією! Чоловіча частина хору на ноті «до» першої октави безперервно повторювали вислів «frate Ione» (брате Іване – котелівчани володіють молдавською мовою), альти на ноті «мі» співали «strachină verde» (зелені миски), а сопрано – на ноті «соль» – «зумба» (чудернацьке слово, авторський неологізм самого керівника!) На фоні цього акорду Іван Самойлович любив речитативом повторювати рядки, які звеселяли всіх і налаштовували на гарну репетицію.

Беззмінним акомпаніатором хору був Топорівський Петро Максимович (1927 р.н.). Він і став другим керівником колективу.

Людина із абсолютним музичним слухом, Петро Топорівський міг відтворити на баяні будь-яку мелодію. За його керівництва в репертуарі хору з’явилося чимало авторських тогочасних пісень, згідно з вимогою часу, які прославляли існуючу владу, державу. Це були пісні здебільшого патріотичного звучання.

Петро Топорівський, учасник і ветеран Другої світової війни, вніс до репертуару хорового колективу пісні на військову тематику: «В землянці» (Муз. В.Соловйова-Сєдого, сл.. А. Чуркіна), «У лісі прифронтовому» (Муз. М.Блантера, сл.. М.Ісаковського), «Священна війна» (Муз. О.Александрова, сл.. В.Лєбєдєва-Кумача), «Випадковий вальс» (Муз. М.Фрадкіна, сл.. Є.Долматовського), «Вогник» (Муз. народна, сл.. М.Ісаковського), «Темна ніч» (муз. М.Богословського, сл.. В.Агатова).

Третім керівником хору був наш славний односелець – Василь Васильович Васкан, заслужений діяч мистецтв України, лауреат обласної літературно-мистецької премії ім.. С.Воробкевича, людина, яка сьогодні очолює спілку письменників Буковини, автор понад 20 поетичних та прозових збірок.

Фізик за фахом, Василь Васкан – людина іскрометного таланту, неабияких музичних здібностей. Він включив до репертуару твору найрізноманітніші твори, як за жанром, так і за формою. В.Васкан намагався не нівелювати народну манеру співу, а, навпаки, прагнув урізноманітнити її, збагатити за рахунок різних способів, манер і стилів, розширити виконавські можливості хору, його тембрально-звукову палітру.

 

«Чистота інтонацій, – стверджував В.Васкан, – це основа хорового співу. Без правильної та точної звукової бази про гарний хоровий спів нічого й думати». За керівництва В.Васкана звучання котелівського хору відзначалося чистотою і точністю інтонування, врівноваженістю партій і хору в цілому, винятковою ансамблевою злагодженістю, тембральною багатобарвністю, одухотвореною емоційністю.

У 1966 році Чернівецьке телебачення транслювало виступ котелівського хору. В його виконанні звучала українська народна пісня «Григориха» (солістка Антоніна Грицуник).

На базі хору було створено жіночу вокальну групу «Вірність» (про неї мова йтиме у наступному розділі).

Четвертим керівником хору став учитель музики Руснак Петро Іванович. Випускник Чернівецького культосвітнього училища, чудовий професіонал, він володів усіма духовими інструментами і разом зі Скрипником Іваном Георгійовичем створив у Котелеве філію дитячої музичної школи, де вже сорок років видуває мідь талановита котелівська юнь.

Петро Руснак керував хором у 70-х роках ХХ ст.. За його керівництва хор набув співу, якому було властиве глибоке проникнення у зміст і стиль виконуваного, виразне пластичне фразування, тонке нюансування, багата гама почуттів і настроїв. Це дозволяло створювати незабутні, глибокі психологічні картини-образи.

Недарма кажуть, що хор починається з диригента, тобто який диригент, такий і хор. Творча діяльність наступного керівника хору Володимира Павловича Топорівського є яскравим підтвердженням цієї прописної істини.

 

Діапазон хору – від етносу й фольклору до класичних обробок a cappella та пісень сучасних композиторів – таким був репертуар хору у 90-і роки, коли ним керував В.Топорівський. Він вніс у звучання хору витончену манеру виконання.

Музикант з діда-прадіда, Володимир Топорівський дбає про всебічний розвиток музичних та хорових традицій села. Його батько, Павло Топорівський – один із засновників духового оркестру с.Котелеве. Діти – Ярослава і Владислав – музиканти у третьому поколінні – викладачі музики. А Володимир Топорівський, окрім чудових дитячих хорового і вокального колективу, створив у селі духовний хор при діючій в Котелеві Свято-Михайлівській церкві. Сьогодні це один із найкращих в Чернівецькій області сільських духовних хорів, за словами благочинного Новоселицького району.

 

У новому тисячолітті – новий керівник. Сьогодні вчительським хором керує випускниця Чернівецького училища мистецтв ім.. С.Воробкевича, Київського педагогічного університету ім.. М.Драгоманова Алла Василівна Постолатій.

 

За її керівництва репертуар хору поповнився героїчно-патріотичними та духовними творами українських композиторів, які раніше були під суворою забороною: «Реве та стогне Дніпр широкий» (Муз. народна, сл.. Т.Шевченка), «Христос воскресе» та «Величайте Бога» Сидора Воробкевича, «Достойно єсть» та «Тебе поем» М.Леонтовича, «Журба» (Л.Глібова).

Свого часу в хорі співали батьки А. Постолатій – Надія Оріх та Василь Теутул. Учасники першого складу хору й досі згадують пісню «На камені ноги мию» у виконнні солістки хору Н.Оріх.

 

/Надія Оріх із засновником хору

Щербанюком І.С., своїм вінчальним батьком та хрещеним батьком нинішнього керівника хору А.Постолатій./

 

Щербанюком І.С.

Виступи котелівського хору викликають беззастережне захоплення всіх присутніх у концертних залах.