Роки життя 1930 – 2000
Народився в селі Мамалиґа ( Новоселицького району Чернівецької області) в сім’ї хліборобів. Закінчивши місцеву школу, навчався в сільськогосподарському інституті. Починав свій трудовий шлях трактористом, потім бригадиром тракторної бригади.
З липня 1958 року, після закінчення Чернівецької обласної партійної школи, працював секретарем партійної організації в селах Стальнівці та Мамалиґа.
В 1964 році очолив колгосп в селі Стальнівці, а з 1971 року – голова колгоспу “Дружба народів”, який на той час об’єднував трудівників трьох сіл: Довжок, Берестя і Малинівка. За період його головування господарство досягло значних успіхів у рослинницькій і тваринницькій галузях – славилося своїми результатами не лише в районі та області, а й республіці.
Наприкінці 1976 року Федору Олексійовичу КАПРОШУ присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці з врученням золотої медалі “Серп і Молот”, ордена Леніна, грамоти Президії Верховної Ради СРСР.
Звитяжна праця трудівників господарства також була оцінена належним чином – колгосп нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, шість разів ставав переможцем змагань союзного значення, дев’ять – республіканського.
Федір Олексійович КАПРОШ відзначався великими організаторськими здібностями. Маючи значний досвід, вмів згуртувати людей для вирішення складних завдань, користувався заслуженим авторитетом і повагою, брав активну участь у громадському житті. З 60-тих років обирався депутатом сільської, районної та обласної рад. Протягом своєї депутатської діяльності Федір Олексійович виконував обов’язки голови постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, був членом комісії з питань праці та соціального захисту населення.Неодноразово очолював окружні виборчі комісії по виборах депутатів до Верховної Ради.
Його любили і поважали колеги по роботі, громадськість району за невичерпну енергійність, доброту, порядність. Високо цінували його вміння працювати з людьми, вирішувати проблеми, захищати справедливість. Принциповий і мудрий, Федір Олексійович завжди вчив працювати сумлінно і чесно, як керівник був вимогливим до себе та підлеглих, як фахівець – високим професіоналом.
Нагороди та відзнаки: 1965 рік – бронзова медаль ВДНГ, 1975 рік – срібна медаль ВДНГ, 1985 рік -золота медаль ВДНГ, 1988 рік – учасник Всесоюзного з’їзду колгоспників, делегат XXV з’їзду КПРС, 1966 рік – орден “Знак Пошани”, 1971 рік – другий орден “Знак Пошани”, 1973 рік – орден Леніна, 1976 рік – звання Героя Соціалістичної Праці, Грамота Президії Верховної Ради СРСР.
Депутат Верховної Ради СРСР.