«… Багатство культури спирається на багатство особистості, багатство власної свідомості не руйнується,
а живиться багатою культурою»
Організація культурно – дозвіллєвої діяльності населення залишається чи не одним з найголовніших завдань перед культпрацівниками, оскільки базовими установами розвитку народної творчості, осередками задоволення духовних потреб жителів села – є заклади культури.
Культпрацівники завжди у пошуку інноваційних форм роботи. Це – музично-розважальні вечори, молодіжні свята, шоу-програми, театралізовані видовища, фольклорні свята. Серед них: «Рідному краю, колядку посилаємо», «В Різдвяну ніч», «Весна і жінка», «Постріли Купідона», «Пісня на втіху», «Жарт і сміх на втіху для всіх», «Зіркова родина», «Моя земля і моє коріння», «Навчись поважати людей», «Краса народної творчості», «Каса Маре». Під час яких проводяться зустрічі з народними майстрами, художниками, знаменитими діячами краю, ветеранами війни.
…Завжди коли мова йде
про красу, ми звертаємось до мистецтва.
Воно , мистецтво, допомагає зрозуміти і полюбити, а справжнє мистецтво відтворює сутність нашого життя, а неповторним його робить талант митця. Талант – це здатність робити те, чому нас ніхто не вчив, це крапля здібностей і море праці.
Особливим видом мистецтва, в якому поєднується лірика і гумор, праця і темперамент, вікові традиції і сучасність є народний танець.
Багато років танцювальний колектив Маршинецької загальноосвітньої школи входив до складу Заслуженого ансамблю танцю «Ватра» Новоселицького
РБК. У 50-ті роки ХХ століття, починалася наполеглива праця учасників танцювального колективу під керівництвом Дмитра Михайловича Лунгу.
З легкої руки Дмитра Лунгу – неабиякого знавця народного танцю у 1952 році було створено аматорський танцювальний колектив при районному Будинку культури, на базі учнів Маршинецької середньої школи, Новоселицької середньої школи №2 (зараз – Новоселицький ліцей) та студентів Новоселицького медичного училища.
Заслужений танцювальний колектив «Ватра» Новоселицького районного будинку культури, у складі учнів Маршинецької загальноосвітньої школи ,разом з керівником Дмитром Лунгу,
1998 рік.
На Республіканському огляді художньої самодіяльності, а саме 14 грудня 1964 року, за значні успіхи в розвиток самодіяльного мистецтва, колективові присвоєно звання «Народний аматорський».
Наступного, 1965 року, під час творчого звіту аматорських колективів Буковинського краю у столиці країни м. Києві, чудову молдавську народну пісню «Ляна» подарувала глядачам Софія Ротару, у супроводі танцювального ансамблю. Молода співачка своїм голосом на стільки сильно полонила як глядачів, так і членів журі, що голова журі творчого звіту – Павло Вірський, зупинив виступ колективу та звернувся з проханням до Софії проспівати будь-яку іншу пісню, без репетиції та акомпанементу. Результат – виправдав сподівання.
Не зважаючи на умови проведення заходу, Дмитру Шамісу було доручено представити учасницю, як солістку вокального жанру. У її виконані прозвучали молдавські народні пісні «Struguraş de pe colină” та „ Mult mie dragă prіmăvara!
На своєму яскравому творчому шляху колектив здобув десятки перемог на Міжнародних, Всеукраїнських, обласник фестивалях та конкурсах. Колектив постійно виступав на різноманітних концертах у
районі та області. А виїзні концерти у населені пункти району стали традицією.
Радіє серце з того, що, старання талановитого хореографа Дмитра Лунгу проросли у майбутньому зернами вдячності для керівників клубних та навчальних закладів села Маршинці.
У 2000 році молодь села захоплена музикою і ритмом, учні Маршинецької загальноосвітньої школи, прихильники хореографічного мистецтва об’єдналися в аматорський танцювальний колектив «Floricicа», під керівництвом завідуючої Маршинецьким сільським клубом Аурелії Бордіян.
Відродження народних традицій, адже з діда-прадіда завжди танцювали на толоці, головна мета керівника колективу та його учасників.
Під гаслом: «Unde joacă marşincenii – Acolo pământul geme!» , колектив неодноразово виходив на районну та обласну сцену. Цікаві танцювальні рухи й елементи, ігрова й пантомімічна побудова танців, виконання їх у супроводі троїстих музики – надихнуло керівника танцювального колективу до думки про творче використання фольклорного матеріалу в подальшій діяльності. Аурелія Василівна доклала чимало зусиль і знань, щоб учасники ансамблю не лише відточували рухи, виробляли гарну поставу, відчували музичний ритм і такт, а й виховувались на кращих традиціях народної творчості краю, знали його музичну культуру. Репертуар колективу будувався на основі тих танців, які традиційно виконувалися у селі. Тут народилися такі хореографічні композиції як: «Флорічіка», «Джампарале», «Молдавський танець», «Хора та сирба» та багато інших.
Візитна картка колективу – молдавський народний танець «Floricicа», принесла учасникам багато нагород.
На районній сцені колектив виконує молдавський народний танець «Floricicа»
У 2006 році колектив став дипломантом Всеукраїнського фестивалю молдавської культури «Дністровська хвиля», що відбувся у Одеської області. Наступного року колектив здобув ІІ місце в номінації «Аматорських колективів» на обласному конкурсі імені П.Вірського. Це далеко не повний перелік творчих здобутків колективу «Floricica”!
Яскравим прикладом для наслідування учням Маршинецької загальноосвітньої школи, щодо збереження народних звичаїв, традиції, обрядів є танцювальний колектив, створений у 2004 році Аурелією Бордіян, на базі педагогічного колективу школи.
В репертуарі колективу цікаві молдавські народні хореографічні композиції, такі як «Coasa, Оira, şi Pastaia» ,який є атрибутом справжнього обрядового молдавського весілля.Танцювальний колектив викладачів не поступається у майстерності своїм вихованцям. Вже два роки поспіль стає переможцем районного та обласного фестивалю колективів художньої самодіяльності працівників освіти .
… О музико !
Солодкий мій полоне!
Моє дитя, пречисте і святе,
Поки ти є – цей світ не захолоне,
Поки ти є – душа не одцвіте…
Творча група:
Бордіян А.В. – завідуюча Клубом с. Маршинці
Бишка Дойна – учениця 9 –А класу