Традиції Щербинці

Обливаний понеділок

Наша давня культура – це було шукання Бога в природі, в її явищах, шанування предків і віра в потойбічне життя.

Як відомо, в давні часи вода і вогонь мали чарівні властивості: проганяли лихі сили, надавали силу матері-землі (Деметрі) для родючості, подавали здоров’я і сили людині, радість, добробут і таке інше.

Тому у циклі Сонячних свят на початку кожної пори року цим стихіям віддавалась особлива пошана. Отже, на початку весни – а весна починалась після весняного рівнодення – практикувався ритуал обливання водою, який зазвичай виконувався приховано, несподівано та зненацька.

Коли на весні дівчина і хлопець будуть облиті водою, – будуть влітку дощі, буде врожай, “облиті будуть” цілу весну й літо, будуть чисті, здорові, сильні. Дівчина одружиться з омріяним хлопцем, а хлопець – з коханою дівчиною.

Традиції Великоднього обливання існували та існують в нашій місцевості. Після Великодня в понеділок хлопці ходили обливати дівчат, так як і колись, а дівчата у вівторок обливали хлопців. Тільки тоді це виглядало так, що хлопець обливав одну-єдину дівчину, і використовував для того свячену воду, або воду, змішану з парфумами, в невеличкій чарочці.

 

Сімейна обрядовість

 Пострижини – традиційне відзначення річниці від дня народження дитини. На цей ювілей обов’язково запрошують хрещених батьків. Хрещений батько вистригає своєму похресникові (похресниці) трохи волосся навхрест.

Оглядини (умовини, розглядини, обзорини, печеглядини) – знайомство з господарством молодого, яке здійснювалося невдовзі після успішного сватання. Природа цього звичаю пов’язана з укладом селянина-трудівника, для якого господарство було основою його життєдіяльності. В ньому проглядається і серйозність ставлення до утворення сім’ї: якщо молодий не мав свого господарства, то він не мав і права на створення родини.

Батьки парубка намагалися якомога краще представити міцність господарства свого сина, демонструючи його так, щоб У. завершилися шлюбною угодою. Бувало, навіть вдавалися до хитрощів: позичали у сусідів коня, волів або сільськогосподарський реманент.

 Заручини – обрядове закріплення згоди на шлюб. Водночас це перший передвесільний обряд, що набував законної чинності.

На заручини до молодої приходили разом із молодим його батьки та родичі. Всі сідали до столу, а молодих виводили на посад. Старший староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, зверху – руку хлопця і перев’язував їх рушником. Після цього ритуалу молода перев’язувала старостів рушниками, а всіх присутніх обдаровувала хустками, полотно або сорочками.

Після усіх церемоній дівчина і хлопець вважалися зарученими і відтепер не мали права відмовлятися від шлюбу. Спроба відмовитися вважалося за безчестя, за відмову ж відшкодовували матеріальні витрати та ще й платили за образу.

На ознаку того, що дівчина й хлопець засватані, вони отримували певні атрибути: наречений – барвінкову квітку, наречена – червону стрічку у косах або квітку.

 

Хрестини

Чи не найбільш недоторканними залишилися хрестини — комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім’ї.

 

В обряді хрестин важливу роль відіграють куми, — хрещені батьки, яких запрошує батько немовляти, приходячи з хлібом.

Відмова від кумівства вважається за гріх. Якщо діти в батьків скоро вмирають, то, аби запобігти цьому, в куми запрошують перших стрічних на вулиці, але тільки не дітей, — такі куми, повернувшись з хрещення, вносять дитину не через двері, а подають через»вікно. Але перед тим, як несуть дитину до хреста, на роздоріжжі кидають нечистому жертву-відкупне, промовляючи: «На тобі, чорте, плату!»

Як завивати дитину до хреста, то кума або мати дитини кладуть під полотно, в яке завинуте дитя, голку, щоб дівчина стала доброю кравчинею, чи олівець, щоб дитина добре

вчилася, або ж хліб і гроші, щоб дитина ніколи не голодувала й не бідувала тощо.

В церкві до хреста має тримати дитину трохи кум, а трохи кума. Вважається доброю ознакою, коли під час хрещення дитина плаче. Навіть не просто доброю, а необхідною. Раніше, якщо мовчало, навіть трохи щипали, щоб кричало — щоб на життя йшлося. Якщо мовчить — то неприродно й вельми підозріло.

Рідні батьки таїнство хрещення спостерігати не повинні. Найкраще, якщо залишаться вдома. Як приносять дитину з церкви, рідний батько чи мати бере від хрещених батьків охрещену дитину у свої руки та кладе в колиску.

На хрестинах всі сидять за столами, пригощаються та співають пісень. Співають пісень різноманітних, які хто знає: і веселі, і сумні. Переважають на хрестинах однак пісні веселі, жартівливі, бо той обряд є радісним. Але в Піст пісень співати не годиться.

Слід зазначити, що породілля й дитина увесь цей час легко підпадають пристріту, а тому їх конче бережуть від цього, завішуючи та закриваючи від очей не тільки чужих, але й своїх. По хрестинах, другого дня, справляють похрестини — в шинку частують кумів та бабу, інших гостей.