ГОГОЛИНА – ЗНИКЛЕ СЕЛО
Є села, які зникають внаслідок природних або соціальних катаклізмів, але і такі що тихо гинуть з-за адміністративних рішень. Прилад такого зникнення – село Гоголина, що нині стало кутом села Зелений Гай.
Це село відоме історикам з XVIII століття. Історія міст і сіл Української CPCR Чернівецька область відмічає першу писемну згадку про Зелений Гай (Легучени Теутул) в 1754 р. Час появи поряд з Легученами Гоголини документально не зафіксовано. За словами Володимира Васильовича Гуцула, старожила, який був довгі роки головою сільради, аматора історії рідного краю, першими поселенцями Гоголини були вихідці з Топорівки, Чорнівки а Раранчі, а саме сім’ї Довганюків, Горбатюків, Горданюків. Чи вони з-за численності птахів-гоголів назвали село Гоголиною, чи сусіди прозвали їх так за гордливість – навряд чи ми колись про це взнаємось. В.В.Гуцул стверджує, що неврожаї спонукали поляків покидати свою батьківщину. Перші поляки-землероби мали в Гоголині маленькі наділи, а вже потім з’явилися і більш заможні Малатинські, Черкавські, Тігайчуки. До цих пір урочище “Фільварок”, що ближче до Припруття, нагадує про ті часи. Коли село стало багатолюдним поява євреїв Пейсика, Таубера, Маркуса не визивала подиву, а ось хутір “Сербія” де живе багато сербулів і зараз здається дещо загадковим. Гоголинсьй церква і цвинтар були “вкрадені” у села Прутом, який постійно наступає у бік села. Колись у повоєнні роки всі три кути Гоголини: Штубіяни, Дінілеу, Гоголина відмежувались від Легучен Теутул перелазом і хрестом. Тут проходив кордон між Садгірським і Новоселицьким районами.
Під час російсько-турецької війни (1768-1774р.р.) наш край був окупований російськими військами генерал-фельдмаршала П.Рум’янцева. Військова адміністрація здійснила перепис населення. Згідно “Рум’янківського перепису” в 1772 році в Легученах Теутулуй зареєстровано 41 двір і 31 сім’ю. Відмічено також, що земля належала мазилам (відставним боярам), тобто місцевій шляхті: Іллі, Іоану, Василю, Іоніце Теутулам та Лупашкові Мургулецу.
В 1775 р. село підпало під владу Австрійської імперії у другій половині XIX ст. у всіх селах виникають школи. В Гоголині школа була заснована 1862 року і вона обслуговувала також Легучени Теутул.
В 1894 р. в Гоголині налічувалося 1138 мешканців. В школі навчалося 183 учні (94 хлопці і 89 дівчат). За національністю вони розподілялися таким чином: німців – З, румунів – 21, рутенів (українців) – 150, поляків – 9, за конфесійною належністю -29 римо-католиків, 4 греко-католики, 147 греко-ортодоксів, 3 іудеї. Слово Боже викладали священики Костянтин Воронка і Бец Василько. Граматович Михайло був єдиним “чистим” учителем.
Через 10 років (1904р.) школа вже була двокласною. Дітей шкільного віку в селі
налічувалось 215, з них школи відвідували 206 (99 хлопчиків та 107 дівчаток.) Серед
них були 1 німець, 6 румунів, 179 рутенів, 20 поляків. Вчителювала в Гоголині Марія,
Немец.
Пройшли роки, проминули світова війна і революція. Встановилась нова влада –румунська. На території сучасного Зеленого Гаю в 1929 р. заснували дві школи – в Гоголині і Легученах Теутул. На той час в Гоголині з 130 дітей шкільного віку до школи були записані – 73, а справно відвідували – 67 учнів (39 хлопчиків і 28 дівчаток). Кількість вчителів стала більшою: Беделуце Георгій (директор), Аксані Штефанка, Альбота Олексій, Альбота Марія-Магдалена.
А в Легученах Теутул з 132 дітей шкільного віку школу відвідувало 113 учнів. Вчителювали Райлян Костянтин (директор), Райлян Стефанія і Оцет Єфрозіна.
При укрупненні сільських рад місцеве самоврядування в Гоголині зникло і центр перемістився в Зелений Гай і поступово Гоголина стала кутом села, який зараз називають ще і Голубів кою. А на 11 землях хазяйнувато розташувались ПМК-4, ХРУМСТ, станція автосервіс, завод ЗБВ, які вважають, що знаходяться в територіальних межах Новоселиці.
Дані на 1929 рік .
Назви сіл використані згідно з архівними джерелами, вони співпадають з назвами того часу