Культура Подвір’ївка

 

 

 

 

Матеріал зібрано учнями-членами гуртка

«Музей історії села» Глушко Романом ,

Кудріною Іванною, Бабинчук Іриною

 

В середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с.Подвір’ївка у 1995 році було розпочато роботу по створенню музею історії села.  З цього часу почалася кропітка робота по відтворенню нашого минулого. Музей створено з метою збереження історичних та культурних традицій українського народу, зокрема нашого села.

 

Основні завдання музею:

 

-залучення молоді до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної та природоохоронної роботи;

 

-вивчення , охорона і пропаганда пам`яток історії , культури;

 

-проведення культурно-освітньої роботи серед різних верств населення.

 

Форми роботи з вивчення історії села постійно урізноманітнюються та найважливішими залишаються:

 

–    використання краєзнавчого матеріалу на уроках та  в позакласній роботі;

 

–         проведення    зустрічей  з трудівниками села,  старожилами,  ветеранами педагогічної праці , випускниками школи ;

 

–         участь в експедиції  «Моя Батьківщина-Україна» та ін.

 

Музей складається із експозицій:

 

• «Гріє душу село, моє рідне село…», яка розповідає про історію села від його заснування до сьогоднішнього часу. Має місце матеріал про створення та функціонування колективного господарства ім. Мічуріна та його трудівників, нагороджених орденами та медалями за свою працю. Цікавими є фото з сімейних архівів односельчан, які віддали їх до музею. На них зображено учасників церковного хору, який було створено при церкві Різдва Пресвятої Богородиці на початку ХХ століття, різноманітні події із життя села різних періодів. Школярі та  відвідувачі музею із цікавістю розглядають пожовклі від часу фото, на яких зображено їх родичів або близьких.
• 
•  Доповнює експозицію фотоколаж «Подвір’ївка очима фотографа», який включає в себе фото відкриття дороги в село, що зв’язує нас із районним центром та іншими населеними пунктами; святкування 140-річчя церкви Різдва Пресвятої Богородиці та інші цікаві моменти, пов’язані з історією нашої маленької Батьківщини.

  

   

  • «Рідна школа, Альма-матер науки» розповідає про історію та діяльність школи в селі. За новими відомостями, які вдалося віднайти зовсім недавно, школа в селі створена у 1896 році при церкві. І за навчання дітей  батьки платили 2 рублі. На фото зображено цікаві моменти  з історії школи різних періодів, які  розповідають про життя школярів, їх поїздки, конкурси, змагання, фестивалі. Заслуговує на повагу педагогічний колектив однодумців, який протягом тривалого часу сіяв в душах дітей добре, розумне, вічне.
  • 
  • • «Нам війна була не потрібна…», що містить фото  наших односельчан, які в роки Великої Вітчизняної війни загинули на фронті.  Щороку напередодні  9 травня та 28 жовтня проводяться змістовні екскурсії, які знайомлять відвідувачів із тими трагічними подіями, запрошують на зустріч зі школярами ветеранів, що залишилися в живих, аби нащадки знали та пам’ятали про неоціненний подвиг  односельчан.
    • 
    • «Війна і село» розповідає про  період війни та село. І хоч активних воєнних дій на території села не було, діти із цікавістю слухають про те, як мати колишнього вчителя Криворчука М.І. переховувала пораненого червоноармійця в своєму будинку, знаючи і усвідомлюючи небезпеку. Проте рани були несумісні із життям і він помер. Похований у братській могилі в смт.Кельменці. Збереглося фото,  зроблене під час зустрічі дружини Волицького Миколи (так звали пораненого червоноармійця), його дітей із рятівницею їх чоловіка та батька. Організував зустріч колишній фронтовик – вчитель французької мови Пронович Борис Миколайович, матеріал про якого теж зберігається у музеї. Зберігся  навіть лист-трикутник із фронту одного із наших односельчан до своїх рідних.

 

• «На службі України» – розповідає про  наших односельчан, які обрали собі досить складний і небезпечний шлях – стали військовими. Так як на території села знаходиться прикордонна застава, то багато молодих хлопців мріяли про таку професію і потім реалізували свою мрію. Тут також містяться фото юнаків-односельчан, яким випало нелегке випробування – служити в Афганістані. Бог дарував їм життя і вони  зустрічаються із школярами, розповідаючи зі сльозами  на очах про ті часи.

 

 

В музеї зібрано багато речей, якими користувалися колись наші старожили – праски, глечики, миски, корита для тіста, скрині і т.д. Складено навіть фрагмент ткацького верстата, на якому колись жінки ткали килими, доріжки. Долучившись до поповнення музею речами наших предків, школярі принесли з дому рушники, виткані їх бабусями та сорочки, що їх вишивали матері для своїх дітей.

 

В музеї є матеріали наукових та пошуково-дослідницьких робіт учнів – членів гуртка «Музей історії села», які вони збирали під час  пошукової роботи.

 

Під час екскурсій до музею дітям цікаво дізнаватися про історичне минуле нашого народу, нашого села. Ми намагаємося виховувати любов до своєї рідної землі, своєї маленької Батьківщини. Нехай почуття, що спалахують  поряд з рідними місцями, стануть  початком сильної і світлої любові до людини й людства, любові до землі,  на якій жили наші предки і живемо ми, до цього скромного, але дорогого серцю куточка, назва якому – Подвір’ївка.