Традиції Перківці

Традиції села

Клака

Коли закінчувалися осінні роботи в полі, зазвичай проходили у нашому селі клаки.  Проводились вони не стільки заради роботи, а заради розваги, щоб хлопці мали можливість поспілкуватися з дівчатами, потанцювати, поспівати.

         Жінки домовлялися між собою коли і в котрій хаті буде клака, готували страви в печі, підготовлялося все для спільної роботи. Старші жінки пряли, вишивали, намотували нитки на мотовило чи навпаки, змотували в клубочки. Чоловіки теребили кукурудзу. До роботи залучалися й дівчата. Завзята робота супроводжувалася піснями та жартами. Під кінець клаки приходили в хату хлопці. Вони розсипали жартами та залицялися до дівчат. Дівчата в боргу не залишалися. Закінчувалася клака спільною вечерею та танцями

У нашому селі існувало та існує багато різноманітних традицій. Однією із традицій, яка збереглася до нашого часу, копання криниці.

Складною і відповідальною справою завжди вважалось копання колодязів. В Україні було заведено ставити біля криниць посуд для подорожнього. Адже вода – це життя, а життя – це найвищий дар природи!

Перед тим, як копати криницю, хазяїн йде в церкву і бере благословення на копання криниці у Батюшки. Після цього запрошують людину, яка визначає місце, де буде знаходитися криниця. Скликають клаку для копання криниці, куди запрошують тільки чоловіків. Відмовлятися від запрошення не прийнято. Коли в криниці з’являється вода, першими куштують криничник та хазяїн. Потім частують робітників. Після цього копачів запрошують на обід. Після обіду кожного обдаровують відрами та рушниками, щоб вода в криниці ніколи не вбувала та смачною була.