Перша школа в нашому селі з’явилася ще тоді, коли наш край був під румунами. Але до цього часу, щоб здобувати освіту, молодь змушена була ходити в сусіднє село – Балківці (Балкауци) Новоселицького району, яке межує з нашим селом за 7 км.
Потім з’явилася і в селі перша школа. Це було ще до війни. Старожили пам’ятають, що саме перша школа знаходилася в хатині Кута Григорія. Ця хатина збереглася і до наших днів. Зараз тут проживає його дочка – Кут М.Г.
Це була перша школа з румунською мовою навчання. Вчителем теж був вчитель – румун. Навчання велося 4 роки. Вчили румунською мовою. Хто не встигав, того дуже били, крім того, батьки змушені були платити штраф за погане навчання своїх дітей.
Пізніше з’явилися ще школи – хатинки в тодішнього жителя Онуфрійчука Василя, потім ще в хатині Фустія Петра Степановича. Цих будинків не збереглося.
В повоєнний час в нашому селі з’явилися школи з українською мовою
навчання, в хатинках Цуркана Йосипа, Єремчук Олександри, Яковця Тихона. Частина цих хатинок існує і в наші часи.
Це були школи-чотирирічки. Але щоб здобувати освіту, було потрібно ходити до різних хатинок-шкіл, тому, що вони були маленькими і всі діти не могли вміститися.
Після закінчення чотирирічок, молодь змушена була ходити в село Лівинці, що за 3 км від нашого села. Там вони здобували семирічну освіту. Важко було, особливо взимку та в дощові дні. Діти ходили в постолах, портянках (онучі), ноги мокрі, замерзали…
Старожили пам’ятають цю велику подію, що сталася в 1955р. – відкриття першої нової семирічної школи. Це була неабияка радість, бо будували школу всі жителі села, кожен вкладав в неї частину своєї праці, свого здоров’я…
Зводили школу толокою (клакою) хотіли мати свою, як у інших. Вручну, біля ставу, робили лампачі (самак). Кіньми, волами возили його до того місця, де її будували.
Пізніше, в 1960-1961 рр. школа стала восьмирічна. А через декілька років було збудовано ще одне приміщення: спортзал і дві кімнати – їдальню для учнів. Це сталося в 1962-1963 рр. Це приміщення збереглося і по наші дні.
В класах навчалося по 15-20 дітей. Першим директором був Лук’янчук Михайло Анатолійович. Пізніше – Гончарук В.І., Перепічка А.І., Требик С.В., Писанин С.М., Демчик Т.М., Лучик А.В.
Новозведена школа тішить око Михайлівчан: просторі світлі класи, шкільне велике подвір’я.
В даний час, в школі працюють її випускники, жителі села, вчителі:
Громик Р.В., Репушинська A.A., Кукурузяк І.П., а також вчителі з с.Лівинці: Власова І.І. – нинішній директор школи, Писанин С.М., Перепічка В.В., ТребикС.В., Іванська С.А., Мельник М.І., Перепічка О.О., Шубелік Я.І.