Традиції Бузовиця

ІРОДИ

 

 

 

 

 

Про традицію дізнавались, а потім відновили

вчитель українознавства

Геленюк Світлана Іванівна

та учень9 класу Геленюк Василь

 

Іроди – це своєрідна візитка нашого села. Тільки в нашому селі збирались так хлопці і вітали всіх із Різдвом.   Ми намагалися дізнатись від старожилів звідки ж така традиція. Адже слова, які вимовляють учасники дійства мають польське, румунське походження. Ніхто з наших прабабусь не знав хто є початківцем такого дійства.  Але нам вдалося зібрати спогади від тих, хто колись, давно, виконував ролі Жида, Царя, Івана, Улана…  Востаннє група Іродів вітала своїх односельчан у 1984 році. З тих пір всі знають про такий звичай, але ніхто не брався повторити його. Тому гуртківці нашої школи з уст своїх татусів, дідусів записали сценарій дійства та відновили одяг віршувальників. І вже в цьому році «Іроди» знову  привітали  з Новим роком  та Різдвом своїх односельців.

 

 

Заходить Жид до хати

 

Як   прийшов я до вас,   все було перший  час,

 

Як вийшов від вас, все було перший час.

 

Як узяв я бульки – цибульки, як зарядив тої

Нещасної рушнички, як вистрілив піх- пах,

 

Саме впало перед той страх.

 

( танцює із стільцем співає)

 

 Ужинив я сина, Сина Буковини,

 

Та взяв собі в жони

 

З свинського роду.

 

З свинського роду,

 

З панського плоду

 

Не хотіли робу

 

Та й здохла із глобу.

 

А за її душі Купив я смуші,

 

А за її собі

 

Поскакав із глобу.

 

Ех ,пан круглер,   з панського ліцея света цілега

 

(Заходить король до хати)

 

Я   єсть пан круглер з панського ліцея света цілега.

 

(Король сідає на стілець)

 

Король                    Жид каштанін

 

Жид                      Я слухаю пані

 

Король                   Заводь мені Улана

 

Жид                      Чи пані коляна ?

 

Король                 Заводь мені Улана дам песко

 

Жид                      Пані, нас 2, вас 2,єсть 4- доста з нас

 

Король                 Заводь мені Улана , дам десяско

 

Жид                      Даці – даці йому коляна

 

Пускай його кольки в грудях колять

 

(Заходить Улан)

 

Я єсть Улан богоман

 

Котрі чані мундирі зелені

 

Волока червоні как в стародавнім Улані билі

 

(Улан співає)

 

Киди Улан з коня впаде,

 

А конь на него упаде.

 

А брат Цего так рятує

 

І ще з кіньми потребує.

 

Жид

 

І ще житки потребує.

 

Тего   вего   виживемо,

 

Блаєм доктора до него

 

Доктор римби тримби скаже Капітан стоїть струмаже.

 

Як до гробу  його спускали,

 

Із патрона ( жид піх – пах)_ вистріляли,

 

А за женской людской праці

 

Колокольчик ще й колаче Жид Колокольчик ще й бім – бім – бом

 

Улан                     Жид каштанін

 

Жид                      Я вас слухаю пані

 

Улан                     Заводь мені Узара

 

Жид                    Чи пані козара
Улан                  Заводь мне Узара, дам песо

 

Жид                      Пані, зараз вже зима, козарі вже давно посушили

 

Улан                   Заводь мні Узара, дам десяско

 

Жид                    Даці – даці йому козара, нехай буде сушений

 

 

 

Заходить до хати Узар

 

Я єсть Узар з польонськой    сторони, приїхав у Бузовиця шукать  собі в жони, а в Бузовиці самі форфуранки – для пана Узара  нет  коханки.

 

Узар

 

Де   Узар на варті стоїть

 

Там не взяблий сивин віє

 

На оптаці сивин віє

 

За нами в ліце готові

 

Бо Улан з Узаром десі

 

Дівчинки з нами в полиці

 

І на в жизні і на вдові

 

За нами в ліце готові

 

Улан і Узвар співають

 

Улан, Узар

 

Два братанки

 

Як до шаблі так до склянки

 

Оба звуки, оба жваві

 

Як наш пан благославі

 

Козак: Жид каштанін

Жид: Я слухаю пані

Козак: Заводь мне хлопа

Жид: Чи пані хлопа?

Козак: Заводь мне хлопа, дам песо

Жид: Пані, тут самі пани круглі. Нащо нам до хати дурного Іванка ?

Козак: Заводь мне хлопа, дам десятко

Жид: Даці – даці йому Іванка. Мой Іванко, чи ти спиш, чи ти ночуєш, що я кричу, а ти не чуєш.

Іван: Чого харя жидівська кричиш ?

Жид: Та іди, тебе пани круглі кличуть

Іван:  А я що із  тими панами маю

Жид: Та як ти із ними нічого не маєш, то може вони щось із тобою мають.

Іван:  Та як даєш півлітру, то іду, а як не даєш, то і за клямку не ловлюся

Жид:  Що за чоловік, ще й за клямку не піймався, а вже за півлітру загово рив.
Іван.                  А ти звідки знаєш, може уже і піймався.

Жид                  То як піймався, то заходь до хати.

Іван                    Та йду, йду.

Іван іде до хати
Жид                  Іванку, ти на чім лізеш, на костилях, чи на колінах

Іван                   А тобі що, повилазило, чи повибивати. Як не повилазило, то я за

раз повибиваю твої витрішки.
Жид                 Та облиш це Іванку геть.   Ти помниш, як ти до мене ходило, пше-

ниченьку носило, а я тобі горівочки  давало, а ти так співало, що
аж столи дубові тріщали.
Іван                 Помню, помню, крепко ти мене тоді обзолив?

Жид                 Та як я тебе Іванку обзолив?

Що я тебе такого великого у таку маленьку зільницю клав.
Іван                  А це що, ще й треба, щоб ти мене у зільницю клав?. Я так все, що за

робляю те й пропиваю, а ти у мене шлиї, посторонки та ще й всі кури забрав.
Жид Та облиш це Іванку.

Ану заспівай тої, що ти у мене співало.

Іван                 Та якої?

Жид                Та тої як його, гайдину.

Іван                 Та як даєш півлітру, то заспіаю, а як не даєш, то й не співаю

Жид                 Та ми ще побачим. Якщо добре заспіваєш, то може пани круглі і 2

дадуть.
Іван                 Ну то слухай…

Іван співає

О дай Боже…

Жид перебиває

Іванку, я ж тебе прошу гайдину, а ти мені

-Ой дай Боже, Ой дай Боже.

Іван. Ти , харя жидівська. Ти мене не перебивай, а то зовсім співати не буду, краще

слухай.

Ой дай Боже, в добрий час

Як і в людях так і в нас

Жид.         О, о Іванку це вже щось схоже.

Жид співає з Іваном

Ще й щасливу годину Розвеселим родину

Всі:   Гайдину, гайдину, розвеселим родину /2 рази Всі дівчата з хлопцями Поставайте в ряд з нами

І так дальше гайдину Розвеселим родину.     Гайдину, гайдину, розвеселим родину/ 2 рази

Візьмем фляшку в середину

Розвеселим всю родину

І так дальше гайдину

Розвеселим родину

Всі: Гайдину, гайдину, розвеселим родину / 2 рази Пиймо, харя, пиймо тут

Бо на небі не дадуть

Поки до неба дійдемо

По 25 шарнемо.

Всі: Гайдину, гайдину, розвеселим родину / 2 рази

/всі ходять кругом короля і співають, шаблі підняли вгору/

Киди круглеро

Круглював Жид над панами панував Сим часом Христос народився

Він своїх вибрак не злобив

Там то було нашекання

Як мимозоре мовчання Засмутив строп’яних мати Заплакали свої зяти

/ Шаблі схрестили над королем і кажуть всі разом/ Сказали пані, сказали круглі Фіша, фіша богу нєту, нєту твоєму

 

Співає король Ой бяда, бяда народові

               Утром п’яних мауцин кругльові / 2 рази

Бєнство розвенство нікі палат нікісали бої

/Іван цим часом з жидом сваряться/

Жид       Іванку, ти не скажеш, цей пан круглий плаче чи співає. Колись моя коза

на льоду, коли її вовки роздирали тоже так заводила.

Іван      Ану, Іванку, послухай, як я зараз заспіваю

(Співає жид) Горівочка чорнильничка,

З того ти походиш ? Чи з буряка чи з вівса ?

Щоб моя жінка не вийшла за Івана дурака

Іван        За жида дурака

Всі         Зісподу помилуй / 3 рази

Горівочка чорнильничка,

З чого ти походиш ?

З вівса чи з пшениці ?

Щоб моя жінка не ходила без спідниці

Всі       Зісподу помилуй / 3 рази

Горівочка чорнильничка, З того ти походиш ?

Чи з буряка чи з вівса ?

Щоб моя жінка не ходила кругом хати   замість пса.
Всі        Зісподу помилуй / 3 рази

/ Всі ходять кругом короля і співають/

Хвальна братці богу нашего

Зісман, зісман маро за него.

Хвальна братці на новиці Велічанці все.

Чи с не ви взяли, Чис не слихали

Такой невесті

Нашому пані, нашому круглі

Короги несуть -Один казило,

Другий манило, А третій злотун.

Жид                                 Один сказився,

Другий наймився, А третій здурів.

/Жид співає, а всі кажуть зом, зом, зом.../

Холера рає парки, то не вільна біда
Вона ся знаходить у дурного Івана
Ох   вей,   вей,   вей