Наші діди і батьки – з діда-прадіда славні землероби. Неможливо перечислити розмаїття талантів мешканців села. Слава про народних умільців відома за межами села, навіть за кордоном. Зокрема, розмаїттям вишивки бісером сорочок, горботок, вишивальниці Бомко Василини; нитками подушок, ясиків, коврів, простинь Степаненко Зої. В кожній хаті вишивки зберігаються як сімейні реліквії, як обереги пам’яті. їх дарують родичам, які живуть далеко за океаном.
В нашому краї народились люди, які прославили Буковину, Україну.
Серед них:
Іван Діброва
Іван Діброва, псевдонім Гаврила Васильовича Гордого. 21 липня 1881 року в селі Добринівці,в селянській сім’ї він вперше побачив світ, тут зробив перші кроки, навчався в початковій школі. Його творчість насичена палкою любов’ю до знедолених селян, сповнена турботою про долю рідного краю.
Хто читав його твори, той знову і знову повертається до них, адже справжня творчість робить наші душі чистими і, звичайно, сильнішими.
Після закінчення Добриновецької початкової школи Іван Діброва вступив до Чернівецької учительської семінарії, з якої 1903 року був виключений за виступи проти представників австро-угорської влади.
Того ж року — потрапив до Чернівецької в’язниці, з якої батько, продавши півфальчі землі, викупив його. Після звільнення з тюрми Іван Діброва, незважаючи на переслідування, продовжує брати активну участь у громадському житті України.
Початок літературної діяльності Івана Діброви припадає на 1903 рік. Писав вірші, оповідання, новели, поезії в прозі, критичні статті, які друкувалися в різних Буковинських часописах — «Буковина», «Народне багатство», «Народний голос», «Промінь», « Громадянин» та інші.
У своїх творах Іван Діброва висвітлював злиденне життя селянства, наростання протесту проти соціального і національного гніту. Ці проблеми порушувалися у віршах «Весна іде», «Думка хлібороба», «І день, і ніч працює хлоп», «Під весну», «В мужицькій хаті», «Спомин», «Орач», «Удвоє зігнутий він ходить за плугом», а також у новелах «За землю», «Великдень», «Сльози», «Щастя», «Весна», «Марта», «Побіда». Іван Діброва писав і публіцистичні статті, зокрема: 2у пам’ять 47-х роковин великого борця Тараса Шевченка», «Тарас Шевченко: його життя і значення для народу».
У час Першої світової війни Іван Васильович емігрував до Відня, де редагував газети «Буковина» та «Народний голос». Помер 6 червня 1917 року у Відні, де і похоронений, проживши лише 36 років.
Своєю творчістю письменник,завдяки таланту є подвижником демократичного напрямку розвитку нашої Незалежної України.
Роговик Василь Панасович
Народився 10 лютого 1926 року в с. Добринівці. Закінчив сім класів в 1940 році.
13 травня 1944 року був призваний до 801 стрілкового полку мінометчиком.
Рядовий Великої Вітчизняної війни, був важко поранений в голову, лікувався у лікарні з лютого по травень у 1945 році. Нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня № 696442 Указом Президії Верховної Ради 2 лютого 1945 року.
За участь у Великій Вітчизняній війні нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні» 1942-1945 р. 16 серпня 1946 р. Медаль «За відвагу» 16 березня 1955 р. У 1985 року 11 березня нагороджений орденом І ступеня. Нагороджений ювілейною медаллю Жукова 18 березня 1998р., «20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 -1945р. у 1967 році.
«За доблесть і відвагу у В.В. війні» на честь 30 років у 1976 році
«За доблесть і відвагу у В.В. війні» на честь 40 років у 1986 році
У 1968р. нагороджений медаллю -50 років Збройним Силам СРСР.
У 1978 – нагороджений медаллю -60 років Збройним Силам України
1988 році – 70 років Збройним Силам України
Помер фронтовик 10 травня 2002 року.
Всі нагороди, як пам’ять , зберігає наймолодша донька Ольга Роговик. Багато нагород фронтовик ще не отримав , і помер у день Перемоги, як герой.
Дробот Іван Васильович
Народився 3 серпня 1948 року в с.Добринівці, в сімї селян.
У 1955 році вступив до 1 класу місцевої школи. У 1963 році закінчив 8 класів. Після загальної школи навчався у Заставнівському ПТУ по спеціальності тракторист – машиніст.
Навчався у Хотинському сільськогосподарському технікуму. Після закінчення працював механізатором у колгоспі «Радянське село». З 1987р. по 2005 рік бригадир тракторної бригади. За багаторічну сумлінну працю нагороджений орденом Трудової Слави ІІІ ступені Указом президії Верховної Ради від 6 березня 1981р. та медаллю «За трудову доблесть» Указом Президії Верховної Ради від 12 грудня 1973р.
Дробот Галина Юріївна
Народилася 6 грудня 1952 року в селі Добринівці, в сім’ї селян.У 1958 році вступила до 1 класу.З 1968 року працювала на фермі рідного колгоспу «Радянська село» телятницяю.З 1970 року працювала дояркою. За 30 років своєї трудової діяльності, за високі показники надою молока, заслужила почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України». Присвоєно указом Президентом України Л.Д.Кучмою 14 листопада 1996р. за особисті заслуги у виробництві сільськогосподарської продукції, багаторічну сумлінну працю.
Молдован Григорій Васильович
Народився 26 червня 1949 року в селі Добринівці Заставнівського району Чернівецької області, в сім’ї колгоспника.
З 1965 року розпочав свій трудовий стаж механізатором колгоспу села Добринівці. У 1971 році поступив на стаціонарне навчання в Хотинський сільськогосподарський технікум. Після закінчення технікуму в 1975 році працював бригадиром у кол¬госпі «Дружба». В 1977 році вступив до Кам’янець-Подільського сільськогосподарсь¬кого інституту (агрономічний факультет). Після закінчення інституту працював на посаді заступника голови колгоспу з підсобних промислів до 1990 року. 1990 -1992 роки — працював у міжгосподарському об’єднанні ви¬робництва будівельних матеріалів в селі Вікно. 1992 рік — директор Заставнівського заводоуправління №2 з ви¬робництва будівельних матеріалів.
З 1996 року по даний час — голова Заставнівського райагробуду.
1999 рік — присвоєно звання «Заслужений будівельник України».
2001 рік— нагороджений ювілейною медаллю «Десять років неза¬лежності України». Син працює науковим співробітником Хмельницької науково-дослідної станції.
Молдован Віктор Григорович
Молдован Віктор Григорович – 1971 р. н., кандидат сільсь-когосподарських наук, директор Хмельницької державної сіль-ськогосподарської дослідної стан-ції УААН, старший науковий співробітник по вирощуванні картоплі цієї ж станції.
Фратавчан (Балабушенко) Антоніна Михайлівна
Народилася 12 серпня 1977 р. у селі Добринівці в учительській сім’ї. З 1983 по 1994 роки навчалася в Добриновецькій середній школі. З 1994 по 1999 роки – навчання в ЧДУ ім. Ю. Федьковича на математичному факультеті. 1999-2003рр. – аспірантура при ЧНУ. 2003р. – захист кандидатської дисертації. Звання – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математичного моделювання ЧНУ.
У 2004 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Властивості розв’язків 2b-параболічних систем, визначених у необмежених за часовою змінною областях», за спеціальністю «Диференціальні рівняння». У 2007 році отримала наукове звання доцента кафедри математичного моделювання.
На кафедрі математичного моделювання працює з 1999 року. Має 14 наукових статей, 24 тези доповідей і 7 навчально-методичних праць.
Наукова діяльність присвячена дослідженню параболічних рівнянь та систем рівнянь, зокрема, в необмежених за часом областях.