Home / Заставнівський район / Митків / Видатні особистості Митків

Видатні особистості Митків

ГОРДІСТЬ СЕЛА

 

Гордіца Іван Дмитрович (1944 р.) – український різьбяр, живописець, дизайнер

Народився 10 грудня 1944 року в с. Митків. Тут пройшло його дитинство, здобув початкову освіту. Після закінчення Ві­княнської середньої школи у 1961 році вступає у Вижницьке училище прикладного мистецтва, де здобуває фах художника-прикладника, який на практиці підтверджує під час проходжен­ня трирічної служби в армії.

Диплом художника-проектанта отримав у 1973 році, закін­чивши факультет дизайну Харківського художньо-промислового інституту. Працював художником-конструктором у містах Ульяновську, Мурман­ську, Харкові, Бєлгороді, Москві, Сімферополі.

З 1976 року працює художником-проектантом Чернівецького художньо-виробничого комбінату. З 1990 р. – голова правління Чернівецької обласної організації Національної спілки художників України, зорганізував видання журналу «Бу­ковинське малярство», каталоги виставок у столичному Будинку художника.

Закінчив курси артменеджменту у Києві, організовані консульством Нідерландів.

Шість разів був учасником Міжнародних творчих семінарів у Росії.

Участь у виставках:

– Республіканська виставка проектів художнього оформлення (1977);

– Всесоюзна виставка «Ми будуємо комунізм» (1981);

– Всесоюзна виставка «Земля і люди» (1984);

– Міжнародна виставка «Фестиваль радянського мистецтва в Західному Берліні» (1986);

– Всесоюзна виставка «Художники народу» (1988);

– Персональні виставки в Австрії (2000, 2002).

Працює в галузі монументального мистецтва, художньої обробки дерева і мета­лу, художнього проектування, дизайну.

Високу оцінку критиків отримали його картини «Буковина», «Кримські гори», «Меланхолія», «Чорнобильський жайвір», «Дума про Калнишевського».

Його роботи збагатили приватні колекції в Україні, Росії, Німеччині, Канаді, Ав­стрії та Італії.

Руснак Манолій Васильович (1945 р.) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, ювелір

Народився 25 січня 1945 року в с. Митків. Тут проходить його дитинство, здобуває початкову освіту. В 1961-1968 роках закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва, відді­лення художнього конструювання. Тут займається також ху­дожньою обробкою металу, викладачі – П. Лемський, В. Жаво­ронков, А. Скиба.

Працює в галузі ювелірного мистецтва. Найкращі його тво­ри: «Космос», «Фантазія» (1978), кольє «Квітка» (1979), гарнітур «Квіти», кольє «Агат», «Озеро» (1982), «Калина» (1983), «Дні­строві кручі» (1991) та інші. Твори зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, музеях України.

Учасник всеукраїнських (з 1974), всесоюзних та зарубіжних (з 1983) виставок (Яблонець, Чехословаччина).

Член Національної спілки художників України з 1983 року.

У 2007 році разом з Гордіцею Іваном заснував Митківський музей культури, мистецтва та побуту. Тут збережено автентичну атмосферу, інтер’єри землеробського житла, експонуються в умовах сільської хати мистецькі роботи професійних та самодіяльних художників-земляків.

Манчуленко Георгій Манолійович (1963 р.) – політичний і державний діяч

Народився 1963 р. у с. Митків. Закінчив інженерно-оптичний факультет Чернівецького державного університету (1987 р.) та юридичний факультет (1997 р.). Працював стар­шим інженером-технологом на Чернівецькому заводі «Граві­тон», обіймав посаду заступника начальника регіонального відділення Фонду держмайна України в Чернівецькій області (1992-1993 рр.), завідувача відділу у справах роздержавлення власності та демонополізації виробництва Чернівецької облдержадміністрації (1993-1994 рр.). Георгій Манолійович – на­родний депутат України трьох скликань – 1994-1998 рр., 1998-2002 рр., 2002-2006 рр. Г. Манчуленко брав активну участь в експедиції «Україна – Північний полюс 2000», здійснив парашутний стрибок на географічний «нуль» – Північний полюс. Нагоро­джений орденами «За заслуги», «Козацький хрест з мечами», медалями.

 За матеріалами Черешнюка Миколи Михайловича

при сприянні голови сільської ради Леся Михайла Миколайовича

та жителів Михайлюка Дмитра Никифоровича

 і Копичанського Георгія Івановича

За матеріалами книги Миколи Черешнюка

«Історія сіл Заставнівщини»