Освіта Самушин

У 1888 році в с.Самушин з ініціативи місцуевого дідича-барона Отта Петріна була організована «Просвіта», а згодом і хата-читальня, кошти і приміщення виділив цей же барон. Окрім того, при хаті-читальні була організована каса взаємодопомоги, кошти з якої виділялись для потреб селян, а особливо на подяльше навчання здібних селянських дітей. Майже в цей же час була розширена сільська школа із 4 класів до 7 класів з українською та німецькою мовами викладання.
З 1905 року по 1912 рік хатою-читальнею завідував вчитель місцевої школи Юхновський – батько відомого легендарного командира Буковинського куреня полковника Петра Вайновського. Хата-читальня в селі Самушин відіграла величезну роль у становлення та розвитку української національної духовності та культури серед всіх прошарків населення.
До 1914 року 17 чоловік із маленького села Самушин отримали вищу освіту. Шість із них загинуло на першій світовій війні в рядах січових стрільців-добровольців. Сотник Паленчук Степан повернувшись із війни, змушений був втекти від переслідувань ромунських жандармів до Радянської України, де в 30-х роках став проректором Київського університету. У 1938 році був розстріляний в застінках НКВД.
В 1915 році хата-читальня була знищена російькими окупаційними військами. За румунської окупації було сурово заборонено читати літературу на рідній мові, а також і відновлення її.
Хату-читальню відновили за роки Радянської влади. Десь в 50-х роках житель села Самушин Пацаренюк Василь Іванович віддає для своїх односельчан свою хату під  створення хати-читальні у приміщенні, де знаходилась і школа початкова у 1957 році. За ці часи в бібліотеці працювали Іваницький Микола, Думенко Лідія, Гавриленко Ольга, Лучик Дмитро, Пазюк Віра, Липнева Зінаїда. І найбільше за той час пропрацювали Адамович Анна – з 1967 року по 1977 рік, та Куницька Світлана – з 1978 року по 1987 рік. Анна Маноліївна в 1974 році на підводі перевезла увесь фонд у приміщення, де знаходилась кантора колгоспу і сільська рада. На той час фонд бібліотеки  був 7400 примірників.
«Осінню 1978 року я молодою дівчиною приїхала із м.Чернівці, де працювала на 2 трикотажній фабриці. І передала мені сільську бібліотеку Куницька Світлана Василівна. На даний час в бібліотеці налічується 9500 примірників книг, читачів приблизно 300 чоловік.
2012 рік фонд бібліотеки налічує 6000 примірників книг, а читачів 200 чоловік».