Музей історії села Ленківці
В селі Ленківці перший музей виник в 1957 році стараннями вчителя історії Колодніцького В.Л. Але на жаль доля цього музею канула в минуле , в результаті реконструкції школи. В 1984 році в Будинку Культури завідуючий бібліотекою Дворський П.Т. створив музей першого в Чернівецькій області колгоспу. На жаль на початку 90 – х років його спіткала доля попереднього музею, через вологість підвалу в якому він знаходився. Хронологічні рамки цього музею були обмеженими з 1940 по 1984 роки. В травні 2006 року на засіданні виконкому сільської ради, член виконкому вчитель історії, вчитель українознавства, вчитель – методист Дєдов Ігор Никанорович підняв питання створення музею історії села. Виконком сільської ради одноголосно підтримав ініціативу і було прийнято рішення створити новий музей, який не буде обмежений хронологічними рамками ( рішення виконкому від 19.05.2007 року). Це мав бути музей історії села, що охоплював період від найдавніших часів до сьогодення. Назустріч даній ініціативі пішов член виконкому, голова селянської спілки Хохуляк В.І., який виділив для музею три просторі приміщення. За підтримки сільського голови Присакаря В.М. проведено ремонт даних приміщень, закуплено тюлі, люстри, карнизи тощо. Під керівництвом вчителя історії та українознавства Дєдова І.Н. в школі розпочалася науково – краєзнавча експедиція по збору експозиційних матеріалів. Учні провели титанічну роботу, зібравши велику кількість експонатів.На заклик відгукнулися жителі села, що передали до музею власні колекції старовинних речей. Особисті речі до музею передав народний артист України Павло Дворський, що народився в Ленківцях. Хронологічні рамки старовинних матеріалів, які зібрано, датуються 1667 – 2008 роками. Значна кількість експонатів відноситься до ХІХ століття. Власну приватну колекцію експонатів до музею передав вчитель історії та українознавства Дєдов І.Н. В школі серед учнів оголошено пошуково-краєзнавчу експедицію по збору старовинних експонатів для музею історії села. Учні поділили між собою село на окремі сектори та пройшовши до кожного будинку зібрали значну частину старовинних експонатів. [Значну методичну допомогу в оформленні музею надали працівники обласного краєзнавчого музею та спеціаліст райдержадміністрації Ольшевська Роза Михайлівна. Загальна кількість експонатів музею станом на 2011 рік становить 1241 , з них оригінальних – 1123. Власні речі для музею передав народний артист України Павло Дворський. Це перші костюми, нагороди, особисті речі, газет , журнали тощо. В музеї знаходяться експонати с особистого архіву вчителя історії Дєдова І.Н. Це старовинні архівні документи XIX та початку XX століття , монети, предмети побуту . Значну кількість старовинних предметів побуту для музею передав житель села Горбишен Анатолій. В музеї знаходяться експонати періоду 1991 – 2008 років . Їх всього 241 , з них оригінальних 117 .
Візитка музею історії села Ленківці
Дата заснування: 19.05.2007 року.
Директор музею: вчитель історії, вчитель українознавства, вчитель – методист Дєдов Ігор Никанорович.
Адреса музею: Чернівецька область, Кельменецький район, село Ленківці.
Вулиця шкільна 11 , будинок 4 індекс 60111
Підпорядкування: сільська рада села Ленківці.
Методичне забезпечення: науково-методичний відділ Чернівецького обласного краєзнавчого музею.
Науково-методичне співробітництво: Чернівецький національний університет, Чернівецький обласний краєзнавчий музей, Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Кельменецький районний відділ освіти та райметодкабінет, Кельменецький районний відділ культури та туризму.
Загальна кількість екземплярів: 1241.
З них оригіналів: 1150.
Дослідницька робота: на базі музею працює гурток «Музейна справа», та проводиться науково-практична експедиція, підготовка науково-дослідницьких робіт, проведення науково-практичних конференцій.
Нормативне забезпечення роботи музею: Закон України «Про музеї та музейну справу».
Методи роботи музею: екскурсії, науково-краєзнавчі експедиції, науково-дослідницька робота, гурткова робота, консультації, презентації, зустрічі, тематичні вечори, уроки, конкурси. Постійно на базі музею проводяться відкриті уроки, діє гурток «Музейна справа», проводяться індивідуальні та групові дослідження, підготовка науково-дослідницьких проектів,участь у походах, підготовка доповідей, рефератів, продовжується науково-дослідницька експедиція по збору експонатів до музею.Проведено науково – практичні конференції «Видатні люди нашого села», «Моє село – моєї долі початок», конференцію присвячену 450-й річниці першої писемної згадки про село Ленківці; проведено презентацію книги Добржанського В.Ф. «Павло Дворський : людина, композитор, співак», презентація авторських статей Дєдова І.Н. присвячених 450 річниці першої писемної згадки про село Ленківці;
Досягнення музею:
1.Проведення семінарів:
– районний семінар вчителів історії,
– районний семінар секретарів сільських рад,
-районний семінар бібліотечних працівників,
-районний семінар вчителів зарубіжної літератури,
-районний семінар працівників психологічної служби,
-районний семінар вчителів українознавства,
-обласний семінар вчителів українознавства,
-обласний семінар керівників бібліотечних установ,
-районний семінар керівників будинків культури,
-районний семінар вчителів захисту Вітчизни,
-районний семінар шкільних бібліотекарів.
2.Науково – дослідницька робота :
І місце в обласному конкурсі «Обєнаймося , ж брати мої» (2008 р.),
ІІ місце в обласному конкурсі наукових робіт БМАН (2008 р.),
ІІІ місце в обласному конкурсі «Історія міст і сіл України»(2008 рік.),
І місце в обласному конкурсі «До оберегів відродження»(2009 рік.)
ІІ місце в обласному конкурсі «До оберегів відродження»(2010 рік.)
ІІ місце в обласному конкурсі «Обєнаймося , ж брати мої» (2011 р.),
лауреат обласного конкурсу наукових робіт БМАН (2011 р.),
ІІІ місце в обласному конкурсі науково-дослідницьких робіт БМАН (2012 р.),
ІІ місце в обласному конкурсі наукових робіт “Обєднаймося, ж брати мої” (2012 р.)
ІІІ місце в обласному конкурсі науково-дослідницьких робіт БМАН (2013 р.),
І місце вобласному конкурсі наукових робіт “Обєднаймося, ж брати мої”( 2013 рік)
3.Науково – методичне співробітництво:
– на базі музею в серпні 2007 року працювала експедиція Національної Академії Наук Львівського інституту народознавства,
– високий рівень роботи музею відмітила завідуюча науково – методичним відділом Чернівецького обласного краєзнавчого музею Є. Антонюк- Гаврищук.
4.Презентація роботи музею :
– на базі музею працювало обласне телебачення та було відзнято відеоматеріал про роботу музею, що презентувався в ефірі Чернівецького обласного телебачення.
– 2012 року музей зайняв 1 місце в обласному конкурсі музеїв недержавної форми власності.
5.Авторські напрацювання:
1. Авторська програма «Основи допоміжних історичних дисциплін» (автор Дєдов І.Н.)
2.Авторська програма «Фолькльор і етнографія» (автор Дєдов І.Н.)
3.Авторська програма «Історія Північної Бессарабії» (автор Дєдов І.Н.)
4.Авторський посібник «Ігри та конкурси на уроках історії рідного краю» (автор Дєдов І.Н.)
5.Авторська стаття «Музей – наше духовне багатство» в посібнику Мінченко Т.А.»Шкільні музеї Буковини» (автор Дєдов І.Н.)
6. Авторська програма «Музеєзнавство» (автор Дєдов І.Н.)
7.Книга «Історія села Ленківці Кельменецького району Чернівецької області» (автор Дєдов І.Н.)
8. Авторський посібник”Ігри та конкурси з українознавства” ( автор Дєдов І.Н.)
9. Авторський посібник “Слдовник термінології з українознавства” ( автор Дєдов І.Н.)
6. Опис напрацювань музею надруковано в засобах масової інформації:
1.Стаття «Ленковецькі церкви» (газета «Рідне слово»)
2.Стаття «Ленківцям-450» (газета «Рідне слово»)
3.Стаття «Господарство і побут ленковецьких селян у ХІХ столітті» (газета «Рідне слово»)
4.Стаття «Перша двокласна школа Хотинського повіту» (газета «Рідне слово»)
5.Стаття «Музей-наша духовна скарбниця» (газета «Рідне слово»)
6.Стаття «Найдавніші археологічні пам’ятки села Ленківці» (газета «Рідне слово»)
7.Стаття «70 років першого колгоспу на Буковині в с. Ленківці» (газета «Рідне слово»)
Експозиції музею історії села Ленківці
На центральній стіні красується герб України, герб Чернівецької області, герб Бессарабії та герб села в обрамленні вишитих рушників різних періодів.
Зібрано значну колекцію нумізматики та боністики Речі Посполитої, Австрійської імперії, Російської імперії, Румунського королівства, фашистської Німеччини, СРСР, України.
1 розділ – Загальні відомості про село та історія створення музею. Тут показано село на карті району, області, топографічній карті. На схематичній карті села вказано місця археологічних, архітектурних пам’яток та визначні місця. Відвідувачі знайомляться із змістом пісні «Мої Ленківці» ( слова і музика вчителя Кицюка Василя Дмитровича). Показано хронологію основних періодів історії села.
2 розділ – Село в найдавніший період. Тут в першу чергу показано експонати всесвітньо відомого трипільського поселення, яке досліджувалося вченими з Києва, Львова, Чернівців, Москви, Ленінграду. За матеріалами даного дослідження професор Черниш написала книгу «Ранньотрипільське поселення Ленківці на середньому Дністрі», яка експонується в музеї. Крім того відтворено макет трипільського поселення, показано фото та малюнки знарядь праці та предметів побуту трипільців включаючи фото експонатів
обласного краєзнавчого музею знайдених під час розкопок трипільського поселення на горі баба в селі Ленківці. Експонується карта із зображенням регіону розселення трипільців. Гордістю цього розділу є експонати знайдені під час розкопок трипільського поселення( в основному це знаряддя праці та прикраси).
3 розділ – Село в Молдавський період. Даний розділ розпочинається копією грамоти першої писемної згадки про село. Перша письмова згадка про село датується 1559 роком, коли у грамоті воєводи Александру засвідчено «продаж за 2000 золотих логофету Могіла маєтків сіл Оверкауц і Макарова Лука (нині Ленківці), що по річці Дністер межують з Шуршею, через Шуршу межують з Грушево, а від Кельменців межа тягнеться до долішнього Дністра». Також експонуються фото та малюнки одягу, предметів праці та побуту селян цього періоду. В експозиції розміщено хронологічну таблицю з датами зміни назв села: Макарова Лука (1559 р.), Линкова (1584 р.), Ленкауць (1670 р.), Ленкоуцей (1804 р.), Ленківці (1812 р).
4 розділ – Село в часи Російської імперії. Особливо цінними в цій експозиції є документи, оригінали, датовані з 1812 по 1916 рік . Період XIX століття відтворено різноманітними документами : «Учрежденние для управления Бессарабской области» , «Маніфест імператора про відміну кріпосного права» , «Штат управления Бессарабской области », «Положение імператора наместнику Бессарабской области » паспорти жителів села за ХІХ століття, облік жителів села станом на 1890 рік тощо.
В даному розділі експонується велика кількість предметів побуту кінця ХІХ- початку ХХ століття : праски. верстат, бердо, дергівка, веретено, цівки, прядильниця, мотальниця, кросна, щітківниця, мотовило, віялки, плітальниця, маслобойки, серпи, ножниці, веретена, постоли, кросна, коромисло, кошики, лампи, ліхтарі, значна колекція одягу цього періоду,колекція глечиків, горщиків, гладунів та близнят.
Також тут є колекція монет та паперових грошей ХІХ – початку ХХ століття.
5 розділ – Село за часів румунської окупації. Дана експозиція насичена різноманітною кількістю фото та документів румунського періоду( в т.ч. паспорти жителів села). Експонується колекція монет та паперових грошей румунського періоду.
6 розділ – Перший радянський період історії села. Саме за цього періоду в селе Ленківці створено перший колгосп Чернівецької області. Цю подію підтверджують експонати за 1940-1941 роки ( оригінали газет тих років, фото, документи, радянські червінці тощо.
7 розділ – Село в часи Великої вітчизняної війни. Тут зібрано багато документів та матеріалів воєнного періоду. Цінними є фронтові листи воїнів односельчан, бойові нагороди ветеранів, спогади про воєнні роки, військові трофеї, фото, Велику цінність мають фотографії рейхстагу за 1945 рік, що їх приніс один із ветеранів війни.
8 розділ – Ленківці в складі Радянської України. Даний розділ експонує велику кількість фотографій радянського періоду, матеріали пов’язані із досягненнями найбільшого колгоспу району та області, нагороди передовиків колгоспного виробництва, нагороди колгоспу у виставках ВДНГ в м. Москва, нумізматичну та боністичну колекцію радянських часів перші телефони, вимпели, прапори тощо.
9 розділ – Село в період незалежності. Тут в першу чергу показано експонати пов’язані із досягненнями села, соціально-економічним та політичним розвитком ( фото, документи, протоколи, матеріали виборчих компаній тощо).
10 розділ – Експозиції присвячені народному артисту України Павлу Дворському, який подарував музею власні матеріали: перші концертні костюми, фото, газети, книги, журнали, нагороди, сувеніри тощо.
11 розділ – Історія церкви. Розділ експонує фото різних періодів, церковні документи ( починаючи 1828 роком), різноманітні предмети.
12 розділ – Історія школи. Тут зібрано матеріали, історичні довідки, фотографії, фотокопії, що свідчать про заснування школи в 1875 році, першої двокласної школи Хотинського повіту, початок будівництва школи румунами в 1924 році, перехід на восьмирічну а потім на середню школу в 1957 році. Цікаві відомості зібрано про випускників нашої школи різних поколінь, їхні досягнення та творчі доробки.
13 розділ – Видатні люди села Ленківці. Даний розділ знайомить із фото знаменитостей, документами цих людей, досягненнями, творчими доробками тощо.
14 розділ –Бессарабська світлиця. Цій залі нашого музею належать старовинні речі, вона і створена і вигляді старовинної хати наших предків. Тут відображено попід стелею полиці з дощок. Простий дерев’яний стіл на почесному місці. Крім того предмети побуту: мисник, ослін, стільчик, скриня тощо. Домашній посуд: горшки, горщики,близнята, гладущі, миска, полумисок, казан, діжка, діжечка, цебер, дійниця, цідилко, коцюба тощо. На стіні килим на 3 квітки. Інтер’єр цієї кімнати: великий довгий стіл, навколо якого широкі лавки.
Колекція чоловічого костюма: довга та широка біла полотняна сорочка з широкими рукавами; вузькі білі полотняні штани,крайки; ремінь; чугай (верхній одяг з домотканого білого або чорного сукна, що одівався поверх сорочки); кожух; лейбик (верхній одяг без рукавів, гарно розшитий узорами); шапка ( головний убір з ягнячих смужок чорного або сірого кольору); капелюх з пшеничної соломи; чоботи пошиті з юхтової шкіри; постоли пошиті з товстої шкіри тварин.
Жіноча : довга біла полотняна з широкими рукавами сорочка вишита на грудях; спідниця з домотканого полотна; крайка; сардак; юхтові черевики ; кацавейка (довгий кожух); чугайка (коротенька жилетка ) ; манту; шерстяна катрінця.
Все що зібрано в цій залі дає можливість відтворити обстановку історичного періоду з другої половини ХІХ по другу половину ХХ століття в нашому селі, а також побачити красу витворів рук людських – швачок, ткаль, кравців, шевців, вишивальниць тощо.
Музей неповторна сторінка історії в особах, пам’ятках яскравих злетів і неминучих зламів, поступу цивілізації Східної Європи. Він є основною скарбницею пам’яток матеріальної та духовної культури.
Музей для нас – це тільки можливість зібрати по крихтах і зберегти для майбутнього дорогоцінні зразки етнічної культури, матеріальні цінності створені працею і талантами багатьох поколінь. Це також і навчально – практичний комплекс, у проекті якого – стаціонарні та пересувні виставки, навчальна практика, науково-дослідницька діяльність, науково-практичні конференції, виставки творчого доробку майстрів-професіоналів, екскурсії, дійства приурочені різноманітним датам та святам.
Експонати музею, його обстановка викликають в учнів, жителів села, гостей жвавий інтерес. Про це свідчать записи в журналі відгуків і пропозицій відвідувачів.
Учасники гуртка «Музейна справа» сповнені нині нових планів у здійсненні пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької та художньо-естетичної роботи, бо розуміють зв’язок минулого, сучасного і майбутнього України не маємо права розірвати. Для цього потрібно вдихати новий струмінь своєї снаги у всенародну справу збереження та примноження матеріальної і духовної спадщини українського народу саме за допомогою музеїв, як осередку нашої духовної скарбниці. Музей розташований в центрі села куди зручно можна дістатися з любого куточка села
Багато зроблено, а скільки ще попереду…
Ми завжди раді бачити нових відвідувачів. Запрошуємо і вас стати ними, зануритись у минуле, вдихнути терпкий запах минувшини.
Матеріали підготували учасники гуртка “Музейна справа” Ленковецького НВК